Фоліо

«Маленькі жінки» — це захоплююча історія чотирьох дівчат, рідних сестер, але абсолютно різних особистостей.

Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.

У листах Кафки прозирає його самотність, невпевненість у собі, меланхолія. Його не хвилює, що Мілена заміжня. Здається навіть, що причина листування зовсім не кохання до жінки, з якою він бачився усього двічі в житті, а у повному нерозумінні з боку оточуючих, і ці листи — спроба розкрити душу, знайти співчуття й пізнати самого себе...        

Герой роману — Джордж Бовлінг, страховий агент середнього віку і зовнішності, — втратив задоволення від життя. Дружина і діти його дратують, у кар’єрі досягнута межа, а в душі — тривожне передчуття майбутньої війни.

Цей твір був створений на підставі документальних матеріалів про польсько-турецьку війну. Він відтворює найяскравіші епізоди Хотинської війни 1621-го, активну участь в якій узяло Військо Запорозьке.

В оповіданні «У дрімотних пошуках незвіданого Кадату» Рендольф Картер опиняється в Країні Снів. Він бачить чудове місто із золота та мармуру, просить богів розповісти, де воно знаходиться, але ніхто не знає. Уві сні безстрашний Картер все ж вирушає в небезпечні мандри, щоб знайти омріяний Кадат.

Події третьої частини роману-епопеї Анатолія Дімарова (1922-2014) «І будуть люди» розгортаються в період колективізації.