Фоліо

У романі «Люлька, шабля – вся родина» Олег Говда звертається до теми, яка часто зустрічається в літературі й кіно і завжди цікава читачеві –  пригоди нашого сучасника в минулому. Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка.  Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши покурити на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили табір татари-людолови, а він –  у чім мати породила, і тільки люлька куриться в руці... 

У повісті «Доля чи воля» двадцятирічна авторка порушує актуальні для свого часу проблеми жіночої емансипації, зокрема показує успішну спробу своєї героїні Ядвіги Клейн вийти поза рамки усталених у міщанському середовищі пріоритетів — діти, кухня, церква. Ядвіга не лише самостійно здобуває медичну освіту в університеті, а й реалізує себе в суспільстві як повноцінна особистість і жінка — ставши авторитетною лікаркою, бере на виховання дівчинку-сироту. 

Героїня «Сендітона» — Шарлотта Гейвуд, старша з дочок у великій родині сільського джентльмена з Віллінгдена в Сассексі, випадково знайомиться з родиною Паркерів з містечка Сендітон. Нові друзі запрошують дівчину погостювати в них улітку і діляться амбітними планами перетворити Сендітон на модний морський курорт.

Збираючись на чергові збори у Великодні свята, члени товариства «Таємна сімка» виявили, що хтось зчинив безлад у сараї, де вони зазвичай збиралися. Тож довелося негайно шукати нове місце — і затишна печера ідеально підходила для таємних зборів. Друзі швидко облаштувалися там, аж раптом звідти якимось незбагненним чином почали зникати їхні речі: книжки, подушки, смаколики... Жодна пастка не допомогла виявити злодія... Але Таємна сімка все ж дісталася до правди...

В останньому своєму великому феміністичному творі Ольга Кобилянська (1863–1942), українська модерністська письменниця, малює поетичний образ молодої піаністки, для якої мистецтво є захистом у життєвій боротьбі.

В оповіданні «Аристократка» українська модерністська письменниця Ольга Кобилянська (1863–1942) продовжила розповідати про життя інтелігенції.

Відчуження людини, яка живе «не як усі», пошуки свого «я» там, де це «я» знайти неможливо, психоаналіз, фантасмагорія, еротика й джаз, роздвоєння особистості — про все це на сторінках роману «Степовий вовк». Гарі Галер — головний герой твору  — називає себе «степовим вовком, який заблукав у тенетах цивілізації». Він книжник-одинак, який зовсім не пристосований до життя й тому думає про те, щоб це життя покинути. Але декілька незвичайних подій змушують його переглянути свої погляди.