Фоліо

У книжці «Гітара, кості, кастет» зібрано тринадцять новел, створених у середині 1920-х. Тема, яка їх об'єднує, — кохання. Персонажі яскраві, романтичні, молоді. Але також схильні до марнування життя, прагнуть до багатства й досягнення «американської мрії».

W noweli „Za chlebem” porusza temat polskich pracujących migrantów.

Норвезького письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури за 1920 рік Кнута Гамсуна (1859–1952) називають майстром психологічної прози, якому відкривалися найменші порухи людської душі. Особливо проникливо й емоційно звучить у творах прозаїка тема кохання, але переважно трагічного.

У романі «Сім кроків до Сатани» (1927) наймогутніші люди світу укладають угоду з дивним чоловіком, який має необмежені багатство та владу. Він — геній, чий інтелект можна порівняти з інтелектом видатних учених. Майстер ігор міг би вгамувати свої бажання душами тих, хто програв, і завоювати світову владу за допомогою диявольських маніпуляцій. Але його колекцію неодмінно має прикрасити Джеймс Кіркгем. Тому американський дослідник стає жертвою таємничої змови. Сатана пропонує головному герою зіграти з ним у свою гру. Чи вистачить Джеймсу кмітливості та рішучості, щоб здобути перемогу та залишитися живим?

Джанмухаммед (Едіп Ефенді) — кримськотатарський поет, літописець та аристократ XVII ст. Зять видатного полководця Кримського ханства Тогайбея. Супроводжував калгу-султана Кирима Ґерая під час військових походів. Автор героїко-епічних поем «Сефернаме» й «Тогайбей» про спільні бойові дії кримських татар та українських козаків проти Речі Посполитої.

«Загадкова історія Бенджаміна Баттона» з перших рядків приголомшує читача: 1860 року в Балтиморі народилася дитина, яка має вигляд 70-річного чоловіка й може говорити. Коли «хлопчику» виповнюється 12 років, то з’ясовується, що він росте «навпаки».

Що є джерелом сексуального потягу? Де закінчується первісне тваринне начало і починається Людина? Чи є в людському житті щось вище за нестримний потяг однієї людини до іншої, який змітає на своєму шляху всі суспільні норми?

Життя - що калейдоскоп. Був Петро звичайним студентом політехніки - став козацьким новиком. Жив у третьому тисячолітті - а опинився у середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі і цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи. Розбійники, що не шанують ні Христа, ні Аллаха, а людське життя для них не дорожче за ціну на невільницькому ринку. Що буде далі, чи вдасться йому врятуватися і дістатися на Січ? Куди подівся Полупуд? Що везе туркам розбійницький байдак? Про це та інші події читайте у романі Олега Говди "Пливе човен - води повен", другій книзі циклу "Дике поле". 

Драма-феєрія  «Лісова пісня»  навіяна казками та легендами про Мавку, почутими Лесею в дитинстві на Волині.  Згодом вони надихнули її оповісти про те, якою трагедією обертається життя для людини, якщо вона порожніє  душею, зрікається своїх найчистіших  почуттів. Зрадивши свою лісову наречену, головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.

Соля — магічна істота, Перехресниця, опиняється у Києві 1917 року в пошуках того, кого має захищати. Перехрестя Києва приводять її до таємничої «ложі» Георгія Нарбута, знайомлять з Миколою Зеровим, викладачем гімназії, який часто виголошує поховальні промови, та Павлом Тичиною, помічником хормейстера в театрі Садовського. Київ відкриває їй страшну таємницю: Зеров небезпечний для того, чиє життя вона має берегти. Соля вирішує відвернути небезпеку за будь-яку ціну. Однак вона поки не знає, що магії Перехресників протистоїть жорстока реальність сталінського тоталітарного режиму.

Є світ, що помирає від жару сонця. Є світ, що помирає від космічного холоду. І є наш світ — поле бою між холодом і жаром. Існує єдиний шлях повернути лід і полум’я у стан рівноваги — знищити суперника: диверсанти-джампери, генетика яких дозволяє переміщатися між паралельними світами, сходяться у смертельному поєдинку на вулицях земних міст.

Подорожі Джорджа Орвелла (1903—1950) шахтарськими містечками північної частини Англії описані у творі «Дорогою до Віґан-Пірсу» (1937).