Навчальна книга — Богдан
Хто з нас не хотів би потрапити у минуле? Та що буде, якщо ви опинитеся не в тому місці й не в той час? Найімовірніше, нічого хорошого. Принаймні так трапилося з героїнею роману Ківрін — студенткою Оксфорду, яка з 2054-го вирушила у минуле. Куди ж вона потрапила і чому їй зостається покладатися лише на себе та людяність інших? Про все це — на сторінках роману «Книга Судного дня», відзначеного трьома найпрестижнішими преміями SF — Г’юґо, Неб’юла і Локус.
У Дивопорту оголошена стоденна спортивна регата. Змагатимуться досвідчені вітрильники і… боязкий, непоказний кораблик на ім’я Надійний. Жартома, а може, й злостиво, його називають безНадійним! Що ж тепер чекатиме на нього в бурхливому океані, далеко від затишної бухти? Відомо ж: долю корабля визначає його назва!
Древа та Орест — дві протилежності однієї реальності. Їхня зустріч зруйнує чужі плани та зітре межу між добром і злом. І нехай до боротьби стануть чорти, а за їхніми спинами руйнуватимуться прадавні устої магічного Львова, цим двом доведеться об’єднатись та боротися за власне майбутнє.
Вірне кохання і цинічна зрада, славетні тріумфи та болючі поразки — історія України з давніх часів і донині вражає свідченнями про велич сильних духом непересічних особистостей та ганебну деградацію людців. Родова пам’ять зберігає унікальні коди-символи, в яких зашифровані «ключі» ментальності нашого народу — потужний потенціал для остаточної перемоги сил добра над підступним злом.
Третя книга роману присвячена укладанню Амасійського мирного договору між Османською імперією та сефевідським Іраном, які воювали протягом сорока років. Велику роль у цій знаковій події зіграла Роксолана, яка листувалася зі сестрою шаха Тахмаспа, Султан-бейгюм. Водночас ідеться про останні роки життя цієї султани-українки, які вона присвятила благодійності та налагодженню стосунків між синами — Селімом і Баязидом.
По її смерті протистояння братів у боротьбі за владу лише загострилось і завершилося втечею одного з них до Ірану. Як на це відреагував старий та хворий султан Сулейман? Та якою у цій справі була роль його доньки Міхрімах із чоловіком Рустемом? Відповіді на ці запитання містяться у прикінцевій книзі роману.
Друга книга роману присвячена кульмінаційній події у житті Роксолани – страті шехзаде Мустафи – старшого сина султана Сулеймана Пишного від наложниці черкеського походження Махідевран. Відтак дітям султани-українки відкрився шлях до батьківського трону. Що до цього привело та яку роль у вбивстві пасинка зіграла Роксолана? Відповіді на ці запитання містяться у книзі. Водночас ідеться про долю Угорщини, династію Ягеллонів та приїзд до Стамбула Дмитра Вишневецького-Байди, а також – війну османів у Ірані.
Син султани-українки Шехсувар (Марії), Осман ІІІ, найстаршим в історії Османської імперії — у 55 років зійшов на трон. За нетривале правління (1754–1757 рр.) у гаремі трапилася низка підозрілих смертей. Найгучнішою стала втрата наступника престолу — 42-річного Мехмеда. Поголос про це дійшов до вух яничарів. Звинувачуючи султана, вони ледь не підняли у Стамбулі повстання. Утім, Осман ІІІ і сам жив під страхом стати наступною жертвою таємничого вбивці. Ким був палацовий душогуб? Відповідь на це запитання знайшов головний євнух гарему.
Історія українки Роксолани вражає. Адже вона пройшла складний життєвий шлях — від полонянки кримського хана до дружини султана Сулеймана та матері його наступника — Селіма Другого. Відтак у Стамбулі отримала ім’я Гюррем. За життя ця жінка листувалася із правителями Європи та Азії, мала великий вплив на політику та активно займалася благодійністю. У книжці йдеться про її життєвий шлях, місце в історії та велику родину.
У цьому виданні вміщено листи представниць «Жіночого султанату» в Османській імперії, які проливають світло на стиль ведення справ і навіть їхній характер та вперше виходять друком українською мовою. Ідеться про любовне листування Хюррем (Роксолани) із чоловіком, султаном Сулейманом, та дипломатичне — з угорською королевою Ізабеллою Ягеллонкою, польським королем Сигізмундом ІІ Августом і перською принцесою Султан. Разом з тим наведено послання наступниць Роксолани — валіде Нурбану і Сафіє, адресовані венеційському дожеві, французькій королеві Катерині Медічі й англійській — Єлизаветі І. Також перекладено листи українською валіде Кьосем та українки Хатідже Турхан (Надії), які вони писали великим візирам й іншим сановникам.
У цій книзі вперше наведені листи Роксолани в українському перекладі. Йдеться про вісім любовних послань, написаних османською до коханого чоловіка – султана Сулеймана, і три – дипломатичні, адресовані польському королеві Сиґізмунду ІІ Августу та перській принцесі Султан – сестрі шаха Тахмаспа. Разом з перекладом висвітлено й не знані досі в Україні факти з біографії Роксолани, що випливають не лише з її особистого листування, а й із нових відкриттів турецьких учених.
Автор цієї книги — кандидат мистецтвознавства, журналістка Олександра Шутко — чи не вперше звернулася до вивчення біографії Роксолани на підставі не лише українських, а й турецьких, польських, російських, західноєвропейських та навіть американських досліджень. Такий підхід дозволив відкрити нові, досі невідомі широкому загалу українців факти з життя цієї величної, недосяжної й водночас такої рідної нам жінки.
Кращому розумінню того, як вона потрапила до османського гарему та стала султаною, сприяло вивчення автором мови, традицій турків, певних історичних та геополітичних процесів, які відбувалися того часу в Європі та Азії.
Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана брагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі (нині – Стамбулі). На жаль, ця султана маловідома в Україні. Кандидат мистецтвознавства, автор науково-популярних книжок «Роксолана: міфи та реалії» (2015, вид. 2-ге 2016), «Листи Роксолани: любов та дипломатія» (2017), «Жіночий султанат: влада і кохання» (2019) Олександра Шутко на основі історичних фактів, архівних матеріалів та досліджень турецьких, американських і західноєвропейських учених написала про Хатідже Турхан роман, що складається із трьох частин.
Матір’ю одного з нащадків славнозвісної Роксолани стала українка з Поділля – Надія, яка в гаремі султана Ібрагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII століття, насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів у Константинополі. На жаль, постать цієї султани маловідома в Україні.
У цій книзі роману йдеться про боротьбу за трон батька Сулеймана (майбутнього султана Сулеймана Пишного) – шехзаде Селіма, який воював зі старшими братами. І тут величезну роль також зіграв Крим. Адже тамтешній хан Менглі Гірей, як і у випадку із шехзаде Мехмедом, зробив його брата Селіма своїм зятем. Як це вплинуло на хід подій? І чи підтримала таке рішення Хафса – мати Сулеймана? Відповіді на ці запитання – на сторінках книги.
Події у романі відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі (нині – це Феодосія), що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду... Наступним намісником Кафи у п’ятнадцять років став майбутній султан Сулейман Пишний. Про його батьків – шехзаде Селіма (Селіма І Явуза) і Хафсу також оповідається у романі.
Кожне місто має свого ґазду. Господар Львова раптом зникає. А вже наступного дня місто накриває дивна хвороба забуття. Хтось починає розправлятися з місцевими чарівницями, а на вулицях бачать чорних вершників. Порушений спокій не лише живих, але й мертвих.
...Поміж нічого та посеред ніде стоїть стара кам’яна фортеця. В її стінах облаштувався Прихисток — інтернат, сповнений таємниць і жахіть. Відірвані від світу, місцеві живуть у власній реальності, підпорядкованій суворим правилам і ритуалам. Що ховається межи стін, торуючи собі шлях нічною темрявою? Чи існують привиди насправді? Та чи є щось, страшніше за привидів?
Отримавши у спадок землі, парубок виявляє на них занедбаний таємничий будинок з примарами. Але чи завжди все насправді так, як нам здається з першого погляду? Яку ж таємницю приховує покинута всіма будівля?
Освічений юнак не підданий марновірним страхам, тож, розпочинаючи власне розслідування, він бажає у всьому розібратися особисто.
Казки, що увійшли до книги Едіт Несбіт «Драконарій», написані авторкою наприкінці позаминулого століття. Та попри сто з гаком років, які відділяють нас від моменту створення, усі вони видаються свіжими і оригінальними, ніби написаними ось щойно для сучасних дітей. Дракон з’їдає футбольну команду, і це призводить до занепаду вітчизняного футболу, нечесного міського голову мешканці поза очі називають «мером», країну заполонили дракони, а преса мовчить… Але ні, казки з «Драконарію» — це не подобизна дійсності, не осучаснення старих казкових сюжетів. Це свіжа, нова і казкова дійсність, створена Едіт Несбіт.
Дане видання є одночасно навчальним і довідниковим лексико-графічним посібником.
Ця книга з історії української державності, написана відомим сучасним істориком, письменником, автором численних наукових розвідок з проблем історії України та історичних романів Раїсою Іванченко, витримує вже третє видання. Робота містить цікаві документи на підтвердження наукової позиції автора стосовно державності українського народу, починаючи з Трипільської цивілізації. Книга розрахована на широке коло читачів: учнів, студентів, учителів та всіх, хто цікавиться проблемами становлення й еволюції української державності упродовж майже півторатисячолітнього періоду нашої історії.
Грецька міфологія — невичерпне джерело, з якого брали і досі беруть образи для своїх творів письменники, художники, скульптори та інші митці усіх часів і народів. Ця книга познайомить читачів із безстрашним Гераклом, прекрасним Наркісом, талановитим Пігмаліоном та багатьма іншими героями давньогрецьких міфів. Читайте і відкривайте для себе світ загадкової Еллади.
«Птахи, звірі та родичі» – це друга частина неймовірної трилогії Джеральда Даррела про його дитинство, проведене на грецькому острові Корфу (перша книга – «Моя сім’я та інші звірі», а третя – «Сад богів»).
У цій книжці відомий зоолог, письменник і захисник тварин Джеральд Даррелл з притаманним йому гумором описує подорож до Британської Гвіани. У пошуках тварин для англійських зоопарків він разом зі своїми друзями відвідає селище із заманливою назвою Пригода, простору гвіанську савану й дивовижний Річковий край. Із його розповіді, просякнутої любов’ю до дикої природи, ви довідаєтеся про звички лінивця, лови на мурахоїда й каймана, незвичну жабу, що вирощує своїх малят у «кишеньках», та ще багато цікавого про звіроловецьке ремесло, яке може бути важким і сповненим розчарувань, але ніколи не буває нудним.
Перша частина середземноморської трилогії (наступна — «Птахи, звірі та родичі», остання — «Сад богів») відомого британського письменника-анімаліста, зоолога Джеральда Малькольма Даррелла, присвячена золотим часам дитинства автора на грецькому острові Корфу.
Остання частина середземноморської трилогії (попередні дві книги — «Моя сім’я та інші звірі» й «Птахи, звірі та родичі») відомого британського письменника-анімаліста, зоолога Джеральда Малькольма Даррелла, присвячена золотим часам дитинства автора на грецькому острові Корфу.
У романі видатного французького письменника Р. Ґарі (1914–1980), двічі (унікальна річ!) лауреата Ґонкурівської премії, йдеться про події Другої світової війни у Франції, ганьбу державного колабораціонізму, героїзм Руху опору, а передусім про незнищенну силу пам’яті, надії та любові в людських душах, єднання споріднених натур понад гуркотом зброї, кохання, яке не лякають провалля людської ницості.
У романі «Дамське щастя» (1883 р.) всесвітньовідомого і завжди популярного Еміля Золя (1840–1902) зображено з дивовижною експресивністю становлення сучасної роздрібної торгівлі, усі пастки, які вона вправно розставляє на легковірних покупців в універсальних магазинах. І водночас це зворушлива історія палкого, відданого, ніжного, сором’язливого, цнотливого і несамовито гордого кохання простої продавчині з провінції до власника та директора великого і розкішного магазину, прообразом якого ще й досі можна помилуватись, відвідавши паризький універмаг “Printemps”. І, звичайно, і тло, і один з головних героїв роману — сам Париж, його перебудова, прощання з запліснявілою давниною, відкриття просторів майбутнього.
Книга притч «Весняний сад» («Багаристан») — видатний твір класика перської літератури Абдаррахмана Джамі (1414 — 1492), який по праву вважають вершиною його творчості. Написаний наприкінці життя в простій і разом з тим захопливій формі, «Весняний сад» адресований широкій читацькій аудиторії, але передусім це моральні настанови юнацтву. Рівно 525 років відділяють нас від того часу, коли Абдаррахман Джамі написав «Весняний сад», проте він і сьогодні не втратив своєї свіжості та привабливості.
Ця книжка розкриває перед читачем потаємні «ключі» до розуміння древнього тайнопису наших предків, — вишивки, орнаментального мистецтва кераміки, писанки і настінного розпису. Авторка показує світ народної культури як оберегову систему для душі і тіла, як «книгу родоводу», записану на нетлінному «полотні» родової та генетичної пам’яті.
Українське містечко, в якому мешкає Андрій із бабусею Аллою, окупували російські загарбники. Вони вбивають мирних людей, нещадно мародерять і при цьому запевняють, що прийшли нас «освобождать». Від їхнього свавілля потерпають не лише люди, а й привидка Явдуся, з якою Андрій заприятелював і назвав її Привидусею. Вона допомагає хлопчикові знаходити дрова, щоб бабуся могла приготувати на вогнищі їжу. А відтак Андрій разом із Привидусею навіть умудряються передати ЗСУ таємну інформацію про розташування штабу ворога. Ось лише при цьому Андрій випадково розкриває таємницю того, хто така Явдуся насправді...
По дорозі до школи Захар завважив на закинутому будмайданчику дивну сороку, яка не лише поводилася неприродно для пташки, а ще й мала на лівому крилі ядуче зелену пляму. Вертаючись зі школи, хлопець і його подружка Ліна побачили на тому місці новеньку піцерію з дивною назвою «Крокоди» — ну й вирішили зайти. І опинилися в химерному металевому світі, де ніхто не може говорити правду, бо на всіх наклав страшне закляття могутній чаклун Мураха. Звісно, треба якось знімати закляття! Але ж Захар і Ліна — ніякі не супергерої, а звичайні школярі, аж ніяк не готові до таких подвигів… Утім, чаклун уже знає про них і обриває зв’язок між світами. Повернення додому неможливе — хоч-не-хоч, а доводиться рятувати світ!
Ця магічна книжка розповідає про химерних істот, яких можна зустріти лише у вечірніх крамницях на старому Подолі. Вони — хранителі древніх київських чарів — тих, які роблять вічне місто над Дніпром таким неповторним і привабливим. Саме тому завжди знаходяться охочі прибрати ті чари собі до рук. І тоді в Києві починають коїтися такі дивовижі, яких іще світ не бачив! І ти залюбки можеш потрапити в самісінький вир цих неймовірних пригод разом із чудовою повістю Галини Ткачук «Вечірні крамниці вулиці Волоської».
Роман «Червона Шапочка» — це перша книга з трилогії відомої письменниці Ірени Светек, яка у Словенії здобула славу майстрині детективно-психологічного жанру.
Розповідаючи історію своєї родини, головна героїня змальовує період розпаду Радянського Союзу, становлення Незалежної України, систему шкільної освіти, виникнення стихійних ринків, Помаранчеву революцію, жахливий стан пенітенціарної системи України, торкається теми АТО. Україна в романі виступає окремим персонажем і поряд з іншими переживає ряд трансформацій. Через діалоги героїв порушуються болючі теми, про які не заведено говорити вголос.
