Ще одну сторінку
Магічний реалізм, характерний здебільшого для Латинської Америки, можна знайти і в наших реаліях. Він має галицький колорит із присмаком історії. Представниця українських готики та магічного реалізму, лауреатка Шевченківської премії, Галина Пагутяк проводить читача текстами, де серед туману постають зниклі міста, леви і райські пташки, а над головою світить два сонця - і не вгадаєш, котре справжнє. До книжки увійшли повісті «Кривенька качечка» та «Лебедин». Кожна відгукнеться і залишиться невагомою м’якою пір’їною в серці.
Викладачка письменницької майстерності, яка втратила друга через самогубство, отримує у «спадок» від нього німецького дога. Сама з величезним собакою в маленькій квартирі, попри заборону тримати тварин удома, героїня намагається через любов до пса пережити втрату та зібрати по друзках своє життя.
Події інтелектуально-синтаксичного детективу «Утрачена честь Катаріни Блум» відбуваються напередодні Великого посту в час карнавалу до свята Масниці і тривають менше тижня. За цей час відбувається одна смерть, два убивства, кілька наклепів і низка допитів, з яких випливає умовивід, що в якомусь зі злочинів, можливо, не убивця, а таки убитий винен.
Вам важко давати раду домашнім справам, ви постійно забуваєте зателефонувати рідним, хоч досконало пам’ятаєте всі імена улюблених персонажів фільму? Не можете довго зосередитися ні на чому або раптово фокусуєтесь так, що забуваєте й поїсти? А ще вам страшенно соромно, що звичні для інших речі вам коштують шалених зусиль? Людей із розладом дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) досі називають неорганізованими холериками чи лінивими геніями. Автори цієї книжки, тікток-інфлюенсери Річ і Рокс, розповідають про щоденні виклики людей із РДУГ і їхніх близьких. На прикладі власного життя вони у легкій манері діляться порадами, як не втрапити у пастку самозасудження і жити на повну попри всі перешкоди буденності.
Ця книжка — про «золоту пору» юності письменника в добу Ваймарської республіки, що постала на руїнах програної Першої світової війни і стрімко котилася в економічну та політичну прірву, коли від наростання диктатури, терору й війни ще виходило ховатися за шкільними стінами, втікати на велосипеді, зариватись у книжки. І попри розуміння, що катастрофа чигає попереду, вже вистачало сили опиратися повсюдному тиску так, щоб лишитися одним із трьох на всю гімназію, хто псує статистику і не вступає до гітлер’юґенду.
«Блудний метеор» — один із небагатьох декадентських взірців у творчості Наталії Кобринської, письменниці, громадської діячки, послідовної борчині за права жіноцтва й зачинательки жіночого руху в Україні, сучасною мовою — фемінізму. Глибиною своїх поглядів і розмахом світогляду Кобринська так сильно випереджала свій час, що була незрозумілою для багатьох її сучасників, та й досі ще почасти непрочитана й незбагненна.
По смерті судді Маккелви спадок родини лишається на відкуп його другій дружині, легковажній матеріялістці Фей, на понад 30 років молодшій за спочилого в Бозі, та на плекання нещодавно овдовілій донці Лаврель, яка прагне лише зберегти пам’ять роду й традиції родини. Як зарадити собі після втрати, коли ти лишаєшся сам, а довкола лише лицеміри й позери? Чому замість боротися за спадщину, Лаврель вдається до порядкування в саду? Й невже чорний голкохвіст, який залетів до осиротілого будинку, і справді провіщає лихо?
Що як звичайна річ — іграшка, футболка чи запах — може зберігати емоції, які змінюють реальність?
Невдовзі ми житимемо в оточенні штучного інтелекту. Ці системи організовуватимуть наш побут, керуватимуть нашим бізнесом і на- даватимуть основні державні послуги. Ми перебуватимемо в світі ДНК-принтерів і квантових комп’ютерів, штучно створених патогенів та автономної зброї, роботів-помічників і надлишку енергії.
Ніхто з нас до цього не готовий.
Казка, переплетена з реальністю, повір’я, загублене в історії, магія, захована в оповіданні.
Здається, в такі моменти вона роздумує, зануритись туди чи ні, хоча іноді на обличчі проступає тривога — ніби довго вдивлялася в глибочінь і тепер не може звідти вирватися…».
У мальовничій місцевості графства Шропшир знову знаходять тіло. Специфічне положення, дивна неприродна усмішка, очі спрямовані в небо. Інспекторка кримінальної поліції Імоджен Еванс одразу ж розуміє, що має справу із серійним убивцею. У цьому ж графстві, недалеко від місця подій, живе поглинутий щоденною рутиною Бен. Здається, удача йому нарешті всміхнулася: він знайшов роботу, виграв у лотерею, а його син таки змирився з переїздом і облаштувався на новому місці. Бен навіть не підозрює, що за його життям пильно спостерігають. Ця людина бажає йому справжнього щастя, а після його настання — такої самої щасливої смерті.
Перекладачка покидає Нью-Йорк і приїздить до Гааги, аби працювати в Міжнародному суді. Зі знанням мов і досвідом життя в різних країнах, вона шукає місце, яке нарешті можна назвати домом. В Гаазі відразу кілька особистих драм крутяться навколо. Її коханий, Адріан, порвав зі своєю дружиною, але досі заплутаний у шлюбі. Її подруга Яна стає свідком, здавалося б, випадкового акту насильства, злочину, яким перекладачка цікавиться дедалі більше. До того ж її попросили перекладати для колишнього президента, звинуваченого у військових злочинах і геноциді.
Нам багато відомо про творчість Агати Крісті, її карколомні сюжети та про характерних персонажів. Але що ми знаємо про неї особисто? У 1926 році, на злеті кар’єри, її сімейне життя летіло шкереберть. Арчибальд Крісті, її любий чоловік і ветеран Першої світової війни, заявив, що хоче розлучитися. У відповідь Агата... зникла на одинадцять днів.
Захопливий, амбітний роман про дружбу, віру та нерозділене кохання, багатий на симетрію та символізм, «Просвітлення» — це мерехтливий плин тексту і найкраща робота Сари Перрі на сьогодні.
Захопливі епізоди з життя дівчини, яка зростала у фанатичному середовищі протестантів-євангелістів у північно-західній Англії, — кумедні, щемливі, драматичні — химерно переплітаються в постмодерністській оповіді з яскравими фантасмагоріями, навіяними легендами про короля Артура і його лицарів, персонажами казок, мареннями й видіннями, які утворюють у книзі додатковий, символічний вимір, збагачуючи психологічні портрети головних героїнь — юної бунтівниці Джанет і її авторитарної, невблаганної, жорстокої матері. Зіткнення класичного «роману виховання» з творчими знахідками метапрози роблять роман Дж. Вінтерсон унікальним явищем сучасної британської літератури.
Андрій Халепа – перспективний поет, втомлений богемним петербурзьким життям, і зараз він тримає в руках револьвер. Ні, він хоче покінчити з життям не через зраду коханки чи напад того дивного старого зі звинуваченнями у ренегатстві. Чому ж Халепа ренегат, відступник?! І що то за пані була разом зі старим?.. Утім ця зустріч стане знаковою трохи згодом. А поки лунає постріл...
Сюжет цієї повісті на позір доволі простий. Недужа жінка прибуває на реабілітацію, зазнає іще травмування, повертається додому знесилена. Однак це не все. Вона таки зазнала й дива, воно її відшукало і сталося. Спомини з минулого і відкриття своєї сексуальності в санаторії для підлітків тісно переплітаються з утисками й наругою, яких Каміла зазнає нині — у реабілітаційному закладі, куди мусить їхати за рекомендацією соцстрахування, інакше її позбавлять виплат і звільнять з роботи.
У маленькому військовому містечку, десь серед лісів американського Півдня 1930-х років вибудовується багатокутник взаємин між службовцями. Перед нами постає гарнізонне життя двох родин — капітана Пендертона і його дружини Леонори, кокетки і вправної наїздниці, та майора Ленґдона і його тендітної дружини Елісон — і як повсякденну рутину їхнього життя змінив своєю з’явою рядовик Вілліямс. Кожен із героїв відкриває в собі або для себе щось незнане — те, що досі було забороненим і стигматизованим, а тепер відкривається як тайна.
Одного ранку науковець Сем Андерсон дізнається, що його кохана жінка мертва. Та це лише початок. У вбивстві звинувачують самого Сема і його доньку. Докази неспростовні. Їх засудять. Заради порятунку доньки Сем зізнається в убивстві, якого не скоїв. Машиною Абсолом, яку винайшли Сем із друзями, найстрашніших злочинців світу замість смертної кари засилають у минуле — в епоху динозаврів, — де ті мають доживати віку у вигнанні. Сем приймає свою долю. Але його донька Аделіна — ні. Вона розпочинає боротьбу. За звільнення батька, за виявлення справжнього вбивці, за майбутнє. Утім, Аделіна знаходить більше запитань, ніж відповідей. Усі навколо мають таємниці. Та головна таємниця сягає в минуле, теперішнє і майбутнє. Чи зможе вона її розгадати і чи на усі запитання всесвіт дає відповідь?
Хоч про кого пише Авґуст Стріндберґ у своїх оповіданнях — затятого парубка, закохану пару, непримиренних ворогів, простих рибалок, непохитного у вірі пастора, афінських мудрагелів, — ніщо не лишає він притіненим, а ніби оголює натуру, показуючи її неприкритою, такою, як є. Руйнує усталені стереотипи, ставить незручні запитання, на які немає однозначної відповіді, піддає сумнівам догмати. Ніби хоче нам сказати: усе в цьому світі може бути непевним, оманливим, просто спокусливою ілюзією... Стріндберґів простір, уміщений навіть у невеличкий твір, такий глибокий і багатовимірний, що аж тонеш у ньому в пошуках відповіді.
Моллі Салліван звикла ділитися інтимними подробицями свого життя з мільйонами фоловерів. Самотня матуся, вона збудувала кар’єру на щирих постах про непросте материнство і невдалі побачення. Але якось виклала фотографію свого нареченого Скотта, і була ошелешена його негативною реакцією. Заради їхніх стосунків Моллі погоджується видалити допис і тримати Скотта та його десятирічну доньку якнайдалі від уваги соціальних мереж. Але вже занадто пізно, дехто його впізнав. Лів Барретт упевнена, що Скотт — убивця її сестри, якому багато років тому вдалося уникнути правосуддя і безслідно зникнути. Тепер вона має намір вивести його на чисту воду і нарешті притягнути до відповідальності. Зважаючи на публічність Моллі, вистежити його буде нескладно.
Авторка бестселерів New York Times Дейзі Ґудвін розповідає історію кохання світової оперної зірки Марії Каллас та казково заможного мільйонера Арістотеля Онассіса. Марія подолала тернистий шлях від талановитої дівчинки, недолюбленої родиною, до визнаної діви опери, яка співала на найпрестижніших сценах. Здавалося, коли усі бачили діву Каллас, Арістотель роздивився у ній саме Марію і готовий був покласти все до її ніг: коштовні подарунки, світські тусовки, знайомства з найвпливовішими аристократами та зірками Голлівуду. Зрештою пані Онассіс назвалася одна з найвідоміших жінок світу. Але не Марія Каллас… Зібравши друзки свого серця, прима опери загартувала характер і голос та вписала своє ім’я в історію.
Невдячна справа зривати маски з інших, а зривати маску із себе — й поготів. Лише поодинокі сміливці наважуються побачити своє справжнє обличчя. На залізничному вокзалі поліція арештовує чоловіка, схожого на Штіллера. Хоча той запевняє, що він — Вайт. Однак йому не вірять. Сидячи в буцегарні Вайт намагається зі слів довколишніх скласти образ Штіллера. А ще збагнути, чому дружина прокурора переказує йому вітання? Чому колишня балерина Юліка так прагне зустрітися з ним і запевняє, що він і є Штіллер, її чоловік. І хіба не дивно, що єдиний, хто насправді розуміє його, це прокурор? «Я — не Штіллер...» Від перших слів роману й аж до останніх він один супроти світу, супроти юрми. Його життя сповнене гірких розчарувань і поразок, а втім, це його шлях до себе справжнього... Чи вдасться герою відстояти себе? Чи зможе відкинути ролі, начеплені на нього спільнотою? Чи вдасться йому вберегти свою ідентичність?