Біографії та мемуари

У період між 2014-м та 2017 роками глобальне шахрайство з криптовалютою Onecoin забрало від 4 до 14 мільярдів доларів у звичайних людей у ​​всьому світі, з них приблизно 100 мільйонів постраждалих з Великої Британії.

Що робити, коли твоє життя вмить змінюється з діагнозом, і як узагалі лікуватися, коли ракетний обстріл у будь-який момент може перервати процедуру? Як сказати друзям, а потім ще й «вписати» недугу у свій графік? Автор щиро розповідає про те, що відбувалося з ним на кожному етапі боротьби з хворобою, підготуватися до якої неможливо. Віталій ділиться лайфхаками, жартує та пояснює, як краще підтримувати людину, що стикнулася з онкологією.

У романі реконструйовано життя Дори Маар протягом періоду, коли вона була важливою частиною паризького сюрреалістичного мистецького кола. Поль Елюар, Жак Лакан, Жорж Батай та багато інших художників, поетів і філософів, з якими приятелювала жінка, — частина цієї захопливої оповіді, що розкриває близькість і залежність Дори від Пабло Пікассо: чоловіка, котрий у всьому, починаючи від знайдених у смітті дротиків та закінчуючи дружинами й коханками, бачив лише матеріал для творчості.

У збірці есеїв представлено кожну із 17 авторок жіночого альманаху «Перший вінок», який 1887 року започаткував традицію жіночого письма в Україні. Видання представить цікаві залаштунки, настрої, обставини видавничої історії альманаху, який в умовах бездержавної України й суворого лінгвоциду зумів під однією обкладинкою об’єднати письменниць з Галичини і Наддніпрянщини. «Перший вінок» назавжди став цінним документом із життя української жінки.

Листування Франца Кафки з його нареченою Феліцією Бауер тривало понад п’ять років — з 1912-го по 1917-й. Двічі Кафка робив їй пропозицію шлюбу і двічі вона погодилася. Родичі з обох сторін вважали весілля неминучим, а Кафка в цей час описував у щоденнику свої муки: він прагнув самотності й сумнівався в тому, що взагалі коли-небудь буде в змозі вступити в шлюб. У своїх листах до Феліції він писав в основному про себе, про свої муки, страхи та бажання. Мабуть, реальна Феліція Кафку не цікавила, його захопив придуманий образ, тінь жінки.

У книжці «Пантелеймон Куліш. Життя і творчість» Віктор Домонтович аналізує знакові твори письменника, розповідає про перипетії життя і відносини з часописами.

У мозаїці спогадів доньки й крізь призму родинних стосунків у цьому творі розкривається образ відомого і водночас невідомого Іззі Янґа.

Століттями твори мистецтва викрадали незліченними способами, але ніхто не досяг у цьому такого успіху, як майстерний злодій Стефан Брайтвізер. За більш ніж 200 пограбувань протягом майже десяти років — у музеях і церквах по всій Європі — Брайтвізер зі своєю дівчиною вкрав понад 300 об’єктів мистецтва, аж поки його спіймали. Майкл Фінкель переносить нас у дивний і сповнений краси світ мистецького злодія. На відміну від решти, він ніколи не крав заради грошей, а зберігав усі скарби вдома, де міг милуватися ними досхочу. Завдяки безмежній любові до мистецтва і здатності оцінювати практично будь-яку систему безпеки, Брайтвізер зумів здійснити неймовірну кількість зухвалих крадіжок. Проте ці дивні таланти породили дедалі більше нехтування безпекою і нестримну жагу поповнювати колекцію безкінечно, аж поки за власним его крадій не побачив пастки. Це реальна історія про мистецтво, злочини та невгамовне бажання володіти красою за всяку ціну.

Книжка «Листування Івана Франка та Ольги Рошкевич» є цінним документом української епістолярної спадщини. Вона проливає світло на особисте життя, внутрішній світ і творчі пошуки видатного українського письменника Івана Франка. У листах, написаних у 1870–1880-х роках, розкриваються щирі почуття між ним і його коханою Ольгою Рошкевич — першою жінкою, яка глибоко вплинула на його становлення як людини й митця.

Одна з дванадцяти дітей, вона народилася в родині кочівників у Сомалі. Життя в пустелі з верблюдами й козами не назвеш легким, та Варіс його любила, попри жорстокі традиції щодо жінок. Варіс стала жертвою такої традиції — обрізання — геть дитиною: їй було всього п’ять років. А коли батько спробував видати її заміж за 60-річного незнайомця в обмін на п’ять верблюдів, дванадцятирічна Варіс утекла. Її шлях розтягнувся у просторі й часі, а ще виявився нерівним й небезпечним, як земля, на якій вона виросла.

«Високий Замок» Станіслава Лема — це високоякісний сплав белетристики, мемуаристики й есеїстики, своєрідна «філософія згадування», дослідження підмурівків людської свідомости, отих «найцінніших — бо ж найперших» зв'язків із матеріальним світом, «утаємничення дитини в конкретну форму культури».

Трагічні та сюрреалістичні перипетії життя цієї людини майстерно виклав глибокий знавець історії, культури й реалій життя Португалії, італійський письменник і журналіст Марко Феррарі.

Йосип Броз Тіто був вічним партизаном – типовим створінням епохи крайнощів, епохи, яку він не тільки пережив, а й власноруч сформував і вистраждав.

Роман «Ведмежий танок» (2019) — гіркий і, водночас, смішний портрет останніх місяців життя Ярослава Гашека (автора Швейка) у відлюдному маєтку Ліпніце над Сазавою в 1922 році. Серед дощів і осінньої сирої мряки оживають спогади про талант, слабкості та приховані травми: від шаленого провокатора до самотнього генія. Не просто біографія, а мозаїка доби, де реальність переплітається з вигадкою, а сміх маскує біль.

Безпрецедентна міжнародна видавнича подія: перший щоденник, написаний ув’язненим Ґуантанамо.

Цей том містить понад 130 листів І. Багряного і деяких адресантів до нього.

Автор книги, доктор історичних наук Роман Офіцинський, спираючись на документальні джерела, відкриває читачеві образ Романа Шухевича як державного стратега, революційного політика і повстанського полководця. Пам’ять про героя — дійовий мобілізаційний чинник у сучасній визвольній війні України проти віроломної загарбниці Росії, віджилої імперії, що нині в агонії коїть злочини проти людяності.

Видання містить розділи, що розкривають віхи життєпису С. Бандери та його родини, подає розробки навчально-виховних занять і позакласних заходів, тексти для роботи на уроках української мови, добірку диктантів й переказів.

Протягом життя у Франца Кафки (1883—1924) склалося неве_лике, але постійне коло друзів. У 20 років Кафка познайомився з Максом Бродом. Багаторічна дружба та підтримка Макса мали для нього велике значення. Вразливий, тривожний, депресивний Франц потребував стійкого, товариського, життєрадісного Макса. А той захоплювався глибиною та оригінальністю натури Кафки, називав його «одночасно мудрецем та дитиною». Йому Кафка довіряв свої сімейні та душевні драми, йому написав безліч листів.

«Московський» період свого життя Роман Цимбалюк детально описав в автобіографічному романі «Вірус Красної площі» у співавторстві з дружиною Анною Новакович.  Як кореспондент УНІАН він почав працювати там з  2008 року, одразу після  російсько-грузинської війни. З 2017 року до січня 2022 року був останнім українським кореспондентом, акредитованим при МЗС Росії на постійній основі.

«Анатомія солдата» — дебютний роман, створений офіцером британської армії Гаррі Паркером, який воював в Афганістані та Іраку і втратив в ході бойових дій обидві ноги. Повна патріотизму, героїки, гуманізму і сильних почуттів, «Анатомія солдата» буквально перевертає свідомість читача. Автор творить мистецтво з болю і страждань, відкриваючи нам справжнє життя тих, хто бореться і жертвує собою. Це пронизлива правда про те, що насправді означає — «бути у стані війни». Солдати бачать предмети не так, як ми їх звикли бачити: чоботи, шолом, гроші, велосипед, зброю, медаль, пивну склянку, вибухівку і медичні знаряддя, які вони використовують повсякденно. Анатомія солдата - це сорок п'ять об'єктів, одна незабутня історія. Ця книга, що набула величезної популярності на батьківщині письменника, надає унікальну можливість зрозуміти тих, хто воює зовсім інакше, ніж у минулому, — в тому числі, і сьогодні на Сході України. Книга написана офіцером британської армії, тобто історія ведеться "з перших вуст".

«Пеґґі» Ребекки Ґодфрі — це захоплива художня інтерпретація біографії однієї з найепатажніших мисткинь XX століття.

Упродовж життя (1883—1924) видатний австрійський письменник Франц Кафка мав тісне, але постійне коло друзів. Зібрання вміщує листи митця до Оскара Баума, Курта Вольфа, Фелікса Вельча, Гедвіґи Вайлер, Оскара Поллака, Роберта Клопштока. З-поміж поодиноких листів більшість адресована батькам письменника та адміністративному комітету «Страхування працівників від нещасних випадків» королівства Богемія у Празі. Варто виокремити й серію листів Юлії Кафки до Феліції Бауер, нареченої митця, з якою він був двічі заручений, проте подружжям вони так і не стали, а також до її матері — Анни Бауер. До видання ввійшли листи Франца Кафки та його найближчого оточення, які допоможуть читачеві краще зрозуміти непросту вдачу письменника та осягнути його життєвий і творчий шлях.

Видання містить розділи, що розкривають віхи життя Івана Мазепи, його місце і роль в українському державотворенні.

У цій книжці зібрано величезну кількість документів, пов’язаних з убивством Коновальця, більшість з яких  публікується вперше. Зокрема, це переклад  протоколів розслідування нідерландською поліцією вбивства лідера ОУН.

«Сповідь» — автобіографічний твір, у якому Авґустин у формі молитви розповідає про своє життя, що відрізнялося занепокоєнням, постійним пошуком і багатьма помилками, про свій досвід грішника, котрий відкрив шлях до Бога, саме у Ньому віднайшов усе, чого шукав.

Автор книги на основі реальних подій, свідчень і документів розкриває основні віхи життя Андрія Мельника передусім як голови Проводу українських націоналістів і Організації українських націоналістів. Автор не оминає складних сторінок біографії А. Мельника, намагається відтворити драматичну атмосферу тих часів, коли народжувалася і вмирала надія на свободу для нації. Вперше публікуються маловідомі документи, які проливають світло на діяльність ОУН і Андрія Мельника в післявоєнний період.

«Щоденник Анни Франк» («Щоденник», «Сховище. Щоденник у листах») — записи нідерландською мовою, які вела єврейська дівчинка Анна Франк з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року в період нацистської окупації Нідерландів.

Тові Фрідман було лише чотири роки, коли на початку Другої світової війни її відправили до нацистського трудового табору . Поки друзів і родину вбивали на її очах, єдиною зброєю, якою володіли Това та її батьки, був первинний інстинкт — вижити за будь-яку ціну. У шестирічному віці дівчинка потрапила до газової камери, але вийшла звідти живою, врятована німецькою бюрократією.