Історія

Де шукати Захід України? Сьогодні під ним традиційно розуміють сім західних областей. Так було не завжди, звісно. Обриси цієї території постійно змінювались – долучалися і відпадали ті чи інші землі, мінялась конфесійна та мовна панорама, відчайдухи робили чималі статки, а диктатори й епідемії збирали криваві жнива. 

Проект «Історія європейської цивілізації» охоплює період від античних часів до ХХ століття і поділений на три основних блоки: Античність (3 томи — Близький Схід, Греція, Рим), Середньовіччя (4 томи — Раннє середньовіччя, Високе середньовіччя, Пізнє середньовіччя, XV століття) і Сучасність (5 томів — XVI— XХ століття).

Шостого серпня 1945 року на Хіросіму було скинуто атомну бомбу. Ця подія в одну мить затягнула світ у нову добу — добу зброї, наділеної такою нищівною могуттю, що перед нею не встоїть геть нічого.

На сторінках цієї книжки постає історія Дніпра в її тяглості — від перших згадок і до сучасності.

Наші уявлення про події Другої світової війни часто залишаються неповними й зосередженими на окремих аспектах перемоги над нацизмом. Проте для глибшого розуміння шляхів досягнення миру в боротьбі з диктатурою важливо враховувати роль кожної країни, що брала участь у війні, зокрема Британії, Америки та держав Західної Європи.

Автор розповідає про Київ початку ХХ століття, пишучи про інтелектуалів, науковців, громадських і політичних діячів та інституції, які заклали основи незалежного національного життя. 

Від Любарта й Вітовта до єзуїтів, чорнокнижників, імператорів та соціалізму. Де у Луцьку шукати Нижній замок і на якій будівлі залишила свій «автограф» сестра Лесі Українки? Чому коронували ікону Луцької Богоматері та для чого виставляли сідло у вікнах монастиря?

У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним монархам — в хутро й оксамит. 

Трагічні та сюрреалістичні перипетії життя цієї людини майстерно виклав глибокий знавець історії, культури й реалій життя Португалії, італійський письменник і журналіст Марко Феррарі.

Йосип Броз Тіто був вічним партизаном – типовим створінням епохи крайнощів, епохи, яку він не тільки пережив, а й власноруч сформував і вистраждав.

У цій книзі зібрано й докладно проілюстровано численні відомості про звитяжні битви, бої, сутички, диверсійні операції, вияви сили волі та незламності українців. На її сторінках день за днем викладено історію військової звитяги впродовж різних періодів тривалого поступу нашого народу.

Том «Епоха Відродження. Література і театр. Образотворче мистецтво. Музика» охоплює період так званого Чинквеченто, тобто висвітлює події, що відбувалися в різних царинах європейської цивілізації протягом XVІ століття.

Петро Михайлович Кралюк — український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія». Автор численних праць з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу також належить низка романів і повістей, де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України.

«Оповідки київські» Олексія Мустафіна — це спроба ще раз поглянути на минуле нашої країни... з київських пагорбів. Адже усі події вітчизняної історії немов у дзеркалі відбиваються у долі нашої столиці — «стольного граду» Русі, духовного центру Гетьманщини, серця модерної України, яке імперія марно сподівалася зробити «своїм»...

У цій книжці зібрано величезну кількість документів, пов’язаних з убивством Коновальця, більшість з яких  публікується вперше. Зокрема, це переклад  протоколів розслідування нідерландською поліцією вбивства лідера ОУН.

У цьому виданні вміщено листи представниць «Жіночого султанату» в Османській імперії, які проливають світло на стиль ведення справ і навіть їхній характер та вперше виходять друком українською мовою. Ідеться про любовне листування Хюррем (Роксолани) із чоловіком, султаном Сулейманом, та дипломатичне — з угорською королевою Ізабеллою Ягеллонкою, польським королем Сигізмундом ІІ Августом і перською принцесою Султан. Разом з тим наведено послання наступниць Роксолани — валіде Нурбану і Сафіє, адресовані венеційському дожеві, французькій королеві Катерині Медічі й англійській — Єлизаветі І. Також перекладено листи українською валіде Кьосем та українки Хатідже Турхан (Надії), які вони писали великим візирам й іншим сановникам.

Другий том «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. — 1256). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України у цей час. 

«Історія русів» в ієрархії текстів культури українського народу стоїть поруч із «Повістю минулих літ» і «Словом про похід Ігорів». Ця книжка невідомого автора розповідає про історичний розвиток України від давнини до другої половини ХVІІІ сторіччя. Тривалий час її вважали крамольною, оскільки незаперечно стверджувався самобутній шлях розвитку й утвердження українців як окремого народу зі своїми традиціями, історією, мовою. «Історія русів» була опублікована російською в 1846 році в Москві, українською її видали вперше в 1956 році у Нью-Йорку. Лише в 1991-му в Києві книжка побачила світ в українському перекладі Івана Драча. Він прагнув наблизити текст до сучасного читача, прибравши надмір діалектизмів і деякі неточності. У передмові перекладач зазначає: «Ця книжка для того, щоб ми стрепенулись. Вона приходить до українців завжди у вирішальні часи. Зайве твердити, що зараз саме така пора».

Катерина розповість про найвидатніші будівлі свого часу, пояснить, як розрізняти ключові архітектурні стилі, що таке вімперг, десюдепорт і каріатида. Від храму Амон-Ра, Пантеону, Стоунхенджу й італійських палаців до міських ратуш, соборів, катедр і хрущовок.

Яскраві нариси Грехема Робба про соціальну, політичну та географічну історію Франції повністю руйнують канонічне уявлення про цю країну і дають змогу поглянути під іншим кутом на, здавалося б, хрестоматійні постаті Людовика XIV, Наполеона Бонапарта, Шарля де Голля. Автору є чим здивувати навіть найбільших франкофілів, і в цій книзі він відкрито про це заявляє!

Гумористична книга британського журналіста Тома Філліпса проведе вас століттями людських дурощів, що визначили і змінили (як можна здогадатися, на гірше) хід нашої історії. Це надзвичайно жвава подорож найкреативнішими та найкатастрофічнішими прой**ами людської історії.

У книзі розповідається про багатотисячолітню історію українців і людства, про мудрість і духову віру наших пращурів.

Слово «Волинь» для поляків стало символом вбивства, хоч більшість і їх, і українців почули про ці події вперше лише на початку 2000-х років. «Волинь-43» — не вигадка польської чи російської пропаганди, а реальна страшна історія загибелі тисяч поляків та українців. Та її межі значно ширші у часі та географії…

Є постаті, які кардинально змінюють хід історії. Часто їхня доля складається трагічно. Ця книжка — не тільки прискіпливе дослідження останніх миттєвостей життя таких людей. Це і портрет епохи, в якій вони жили, воювали та мирилися, кохали й зраджували, народжували дітей…

Після перших двох років ірано-іракської війни (1980—1988 рр.) регулярні іранські збройні сили були виснажені до такої міри, що втратили домінування на полі бою. Чим довше тривала війна, тим більше Ірак ставав залежним від дедалі складніших систем озброєння.

Від таврів, племінних союзів і перших античних міст до депортацій, репресій та зрештою окупації. Історикиня Гульнара Абдулаєва у своїй книжці змальовує тисячолітню історію Криму — від найдавніших часів і  до сьогодні. Вона знайомить нас із кримськими татарами, караїмами й кримчаками, розповідає, ким були уруми та як припинило своє існування Кримське ханство.

Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час.

Тепер вивчення історії людства не буде здаватись таким заплутаним та нудним.