Історія

У цій книжці автор окидає життя та творчість Кирила і Мефодія іронічним поглядом (сміх — не гріх, навіть коли йдеться про святих і рівноапостольних). І хоча писемність от-от уже мала би з’явитися в повсякденному житті словʼян, але саме брати радикально вплинули на те, як і коли її було впроваджено.

Від Любарта й Вітовта до єзуїтів, чорнокнижників, імператорів та соціалізму. Де у Луцьку шукати Нижній замок і на якій будівлі залишила свій «автограф» сестра Лесі Українки? Чому коронували ікону Луцької Богоматері та для чого виставляли сідло у вікнах монастиря?

Від таврів, племінних союзів і перших античних міст до депортацій, репресій та зрештою окупації. Історикиня Гульнара Абдулаєва у своїй книжці змальовує тисячолітню історію Криму — від найдавніших часів і  до сьогодні. Вона знайомить нас із кримськими татарами, караїмами й кримчаками, розповідає, ким були уруми та як припинило своє існування Кримське ханство.

Канада — нудна й багата країна, де живуть люди, які досконало розмовляють двома мовами. Дороги тут ідеальні, а корупції немає. Засніженими преріями бігають стада бізонів, а десь поміж хмарочосами Торонто й Монреаля бородаті канадці грають у хокей. Це, безумовно, правда, коли йдеться про хокей і бізонів. Решта, сказати б, трохи… перебільшення.

Катерина розповість про найвидатніші будівлі свого часу, пояснить, як розрізняти ключові архітектурні стилі, що таке вімперг, десюдепорт і каріатида. Від храму Амон-Ра, Пантеону, Стоунхенджу й італійських палаців до міських ратуш, соборів, катедр і хрущовок.

Є постаті, які кардинально змінюють хід історії. Часто їхня доля складається трагічно. Ця книжка — не тільки прискіпливе дослідження останніх миттєвостей життя таких людей. Це і портрет епохи, в якій вони жили, воювали та мирилися, кохали й зраджували, народжували дітей…

У цій книжці зібрано величезну кількість документів, пов’язаних з убивством Коновальця, більшість з яких  публікується вперше. Зокрема, це переклад  протоколів розслідування нідерландською поліцією вбивства лідера ОУН.

У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950­-х до другої половини 1980­-х. 

У третьому томі «Історії запорізьких козаків» Дмитро Яворницький (1855–1940) на багатому документальному матеріалі в популярній формі автор всебічно висвітлює історію запорізького козацтва.

Середньовіччя таке далеке від нас, що, почувши згадку про цей період часу, ми продовжуємо малювати в голові ту картинку, яку побачили колись у кількох поганих фільмах. Та чи справді середні віки були такими жахливими? Історикиня Стефанія Демчук, стверджує, що ні, середньовіччя не було ані темним, ані диким. У своїй книжці авторка розповідає, як усе відбувалося насправді: що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися і як святкували.

Де шукати Захід України? Сьогодні під ним традиційно розуміють сім західних областей. Так було не завжди, звісно. Обриси цієї території постійно змінювались – долучалися і відпадали ті чи інші землі, мінялась конфесійна та мовна панорама, відчайдухи робили чималі статки, а диктатори й епідемії збирали криваві жнива. 

Проект «Історія європейської цивілізації» охоплює період від античних часів до ХХ століття і поділений на три основних блоки: Античність (3 томи — Близький Схід, Греція, Рим), Середньовіччя (4 томи — Раннє середньовіччя, Високе середньовіччя, Пізнє середньовіччя, XV століття) і Сучасність (5 томів — XVI— XХ століття).

Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню внутрішнього побуту запорізької громади.

У своїй новій книжці етнологиня Ірина Ігнатенко розповідає історію інтимних стосунків в українських традиціях. Яких чоловіків і жінок українці вважали красивими та бажаними, як знайомилися й до яких засобів «зваблення» вдавалися? У що одягалися наші прапрабабусі та як календар релігійних свят впливав на розклад гігієнічних процедур і секс? Які обмеження на інтимні стосунки були навіть у шлюбі? Чому замовчували зради та як по розбитих горщиках визначали майбутню кількість дітей? 

Усі, хто бодай побіжно цікавилися історією Києво-Руської держави, неодмінно звертали увагу на численні княжі знаки, найвідоміший із яких – тризуб Володимира Великого, що сьогодні є державним гербом України. Знаки руських князів, відомі з кінця IX ст., мали догеральдичне походження. У пізньому Середньовіччі (друга половина XIV — XV ст.) вони становитимуть основу руської геральдики. Коли ж відбулася інтеграція цих знаків у гербову систему Руси? Відколи княжі знаки почали зображувати в щитах і надавати їм сталого забарвлення, як і решті середньовічних гербів? Наскільки подібною є знакова система Руси Х—XIII ст. на знакові системи латинського Заходу й візантійського Сходу? І найголовніше — з якого часу в Руській землі можна простежити уживання найдавніших особових і родових гербів?

Майже від дня заснування Організації Північноатлантичного договору, 4 квітня 1949 ро­ку, не бракувало передбачень щодо її неминучої смерті.

Історик описує Середземномор’я епохи Османів як нескінченну систему суспільних зв’язків і мереж, за якою маліє ворожнеча між християнством й ісламом.