Історичні романи

Укотре зневажений скупим та невдячним королем Альфредом, спраглий до пригод і слави войовник Утред відправляється на північ помститися своєму заклятому ворогу К’яртану Жорсткому.

У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що   розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка.

…Сопот, похмура атмосфера 1930-х років. Знайдено тіло відомого єврейського колекціонера Зауля Роттенберґа.

Перший історичний роман класика «Диво» — про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об'єднання руських земель і звели Софійський собор.

Ніна Бічуя дебютувала в шістдесятих разом з Євгеном Гуцалом, Григором Тютюнником, Валерієм Шевчуком. У цій книжці зібрано найзнаковіші її твори «Дрогобицький звіздар», «Камінний господар», «Килим на три квітки» та інші.

У створеному на фактичному матеріалі романі-хроніці, який вирізняться гостротою сюжету, виразністю літературних прийомів, автор розкриває протиборство й таємні операції розвідок Антанти і Троїстого союзу в складних драматичних колізіях Першої світової війни(1914–1918 рр.).

«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного» — таким було гасло епохи, в якій жили мільйони українців 1930-х, і саме цей трагічний досвід у своєму романі «Сад Гетсиманський» зображає Іван Багряний. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє, як діяв досконалий репресивний механізм радянської системи, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі.

...Грудень 1929 року. У Данциґу безслідно зникають молоді привабливі жінки.

1960 рік. Брати Петро і Семен Луцики звільнилися з таборів ГУЛАГу, проте й далі скніють у спецпоселенні в Сибіру як "мінусники". Прагнучи повернутися на батьківщину, до дружини Сабіни та дітей, Петро з двома товаришами вирішують утікати. Однак спроба втечі виявилася невдалою. Чи міг Семен зрадити й підставити брата, адже поміж чоловіками задавнена недовіра? А тим часом у Гусятині з вини Семенової дружини, акушерки Степанії, гине дитина члена партії, і, щоб порятувати себе, жінка перекладає провину на Сабіну…

«Невідомий з Булонського лісу» — десята книжка та епічний фінал улюбленої ретросерії.

У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої масковії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з масковією. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?

Ружею цвіла Радислава на весіллі, бо кохала боярина Мстислава пристрасно. А він посміхався й підраховував зиски від шлюбу — багата, вродлива, ще й рідня князя Данила Галицького... Недовгим було сімейне щастя молодої. Розтоптав її мрії жіночі Мстислав. До родового маєтку, куди входила вона господинею, привіз він коханку. Здавалося б, немає для дружини нічого більш принизливого. Але чоловік змушує її до гріха — наказує звабити ординця Ариундея. Розчавлена й зневірена Радислава йде на ложе до ворога...

Друга світова війна. Чорний ліс на Волині. Українцям довелося на смерть битися на трьох фронтах: із німцями, росіянами та поляками.

Королівство Руське, 1340 рік. Юна красуня Ксенія Яцькович воліла б віддати вроду, аби натомість віднайти щастя в коханні. На королівському бенкеті вона причаровує самого короля Юрія Тройденовича. Хтивість засліплює очі чоловікові, і він намагається хитрощами заволодіти вродливицею. Королева Офка довго мирилася з походеньками чоловіка. Проте ця витівка може дорого коштувати всій державі, тому жінка вирішує позбутися Ксенії. Напівживу дівчину полишають у лісі. Її знаходить відлюдник Дмитро й рятує від загибелі. Та чи не обернеться вчорашній рятівник найзапеклішим ворогом, коли дізнається, що перед ним — одна з роду ненависних йому Яцьковичів?

У продовженні роману «Біль і гнів» Анатолій Дімаров зображує будні жителів полтавського села Тарасівка в часи воєнного лихоліття. Вчителька Тетяна Світлична змушена ходити по хатах односельців і робити перепис худоби за наказом німців. Як виживатимуть тарасівці, на чий бік стануть? Автор свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення.

У центрі сюжету — агроном Артем Гайдученко, який засновує в  давно занедбаному шляхетському маєтку комуну. Він стає одержимим заздалегідь провальною ідеєю віднайти формули хімічних речовин, що обдарують людство енергією та врожаями. Їхня зустріч з молодшим братом Петром, який продовжує боротьбу за українську ідею, стане для поселення фатальною.

Роман «Жовтий князь» (1958—1961) — це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України — страшному голодомору 1932—1933 років, що забрав життя мільйонів людей. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть. Цей алегоричний образ перетворюється на об'єкт ненависті не лише простого люду, а й самого читача.

Роман-епопея Анатолія Дімарова (1922—2014) «І будуть люди» ґрунтується на історичних подіях, що мали місце на українських землях у перші десятиліття XX століття.

Три десятки червоних російських терористів виявили бажання вирушити в Берлін, щоб убити гетьмана Павла Скоропадського під час його офіційного візиту до Німеччини. Завдяки жеребкуванню було визначено двох виконавців. Українська розвідка доручила капітану Жеграю запобігти замаху. Це надскладне завдання, адже колишньому поліціянту відомі тільки прізвища злочинців. Як їх знайти в чужій столиці? Довелося звернутися по допомогу не лише до берлінської поліції, а й примусити до «співпраці» місцевий криміналітет.