Новели, оповідання

Роман «Червнева злива» складається із семи новел, написаних від імені різних осіб. Розповідаючи про близьких людей, вони також розповідають і власні біографії.

Ця книга — експеримент. Як кажуть «зібралося». Мене знають як казкаря і дитячого письменника. Але я пишу багато «дорослих» речей. Навіть вірші пишу. Правда, правда. І ось, глянувши на свою писанину за багато років, я зрозумів, що дописати десятки важливих книг, які я розпочав, не зможу і просто не встигну. Тому вирішив «чи пан, чи пропав!», підібрав кількадесят своїх непоганих творів і склав цю книжку. Та чого там прибіднятися — які там «непогані»? Прекрасні оповідання, есе, вірші, казки. А деякі — просто геніальні. Ха! Я вже можу так сказати. У мене за душею нема нічого, крім свого чесного імені. Тож, чого я маю соромитись? Кажу так, як є. Казкар тому і казкар, бо не бреше, а творить Світи. От і я створив для вас Український Світ. Світ, в якому живе і твориться наша українська душа. Світ воїнів, козаків-характерників. Світ прекрасних жінок. Світ любові. Світ гумору і мистецтва.

До збірки видатного майстра українського слова Миколи Хвильового (1893—1933), якого ще за життя називали революційним романтиком, «міцно зв’язаним з кращими традиціями української літератури» (М. Рильський), увійшли оповідання та новели («Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Солонський Яр» та ін.), повісті «Санаторійна зона», «Сентиментальна історія», «Іван Іванович» і незакінчений роман «Вальдшнепи».

У людському житті, як і в літературі, є місце для багатьох іпостасей любові. У цій збірці оповідань знову звучать улюблені теми Мілорада Павича: кохання, загадкові сни, пристрасть, інстинкт і розум, еротика. Як завжди, у його творах реальність існує поруч із вигадкою. Чітко визначити, де між ними проходить межа, виявляється непросто. Сюжети розказаних історій не завжди можливо окреслити словами — залишається щось таке, що можна лише відчути. Письменник вважав, що «швидше за все людина забуває прекрасні моменти життя». Ніби не бажаючи цього визнавати, він у своїй книжці нагадує читачеві про душу й тіло людини, про любов та ерос.

Хоча Кузьма більш відомий як музикант, він також є автором чотирьох повістей, які ввійшли до цієї книжки разом з віршами.

До видання ввійшли повісті, оповідання та казки письменниці.

«Декамерон» — книга новел, що містить сто історій, розказаних молодими людьми за десять днів (звідси і назва твору — «декамерон», з грецької — «десяти-щоденник»), історій про людину, її гріхи та перемоги, про подолання труднощів, кохання, радість, про розчарування та надії, одним словом — про життя.

Його новели — фантастичні й реалістичні, історичні та сучасні — вирізняються вишуканим переплетенням вимислу і реальності, глибоким психологізмом, парадоксальністю суджень і тонкою іронією.

Казка, переплетена з реальністю, повір’я, загублене в історії, магія, захована в оповіданні.

Видання містить оповідання «Весілля служниці», різдвяну новелету «Подарунок» і сатирична новелу «Таємна брехня чоловіка вдови».

До видання ввійшли оповідання («Чад», «Товаришки», «Соловйовий спів», «Рятуйте!», «Півтора оселедця» та ін.), в яких письменниця змалювала життя українських заможних родин, столичної й провінційної інтелігенції, життєвий лад, усталений в маєтках і садибах наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

У таверні заморського міста молодий варвар Конан чує розповідь злодія про коштовний камінь, схований в таємничій башті — Вежі слона. У вежі живе могутній чаклун Яра, а в цьому камені — вся його чаклунська сила. Конан забажав викрасти камінь. У саду біля вежі Конан зустрічає короля злодіїв, і вони домовляються діяти разом. Змовники розправляються з чудовиськами, що охороняють сад, підіймаються на вежу. Король злодіїв першим проникає у вежу, але через хвилину падає мертвим...

У першому томі зібрання творів описано минуле і сучасне письменнику життя українців. Особисті, родинні історії, щедро наповнені автобіографічними деталями, гармонійно поєднуються з оповідями про війну, події довоєнних і повоєнних років. Мушкетик змальовує жахіття Голодомору, коли навіть за нелюдських умов люди знаходили в собі сили допомагати ближнім («Ячні пампушки»); показує, як жорстокі реалії війни змушували солдатів убивати полонених німців («Втікали»), а свято Перемоги для багатьох обернулося горем — загибеллю рідних на фронті. В оповіданні «Суд» розкривається трагедія жінки-селянки, яка пройшла через колективізацію й розкуркулення, голод і війну, тяжку повоєнну відбудову — витримала все, окрім ганьби. «Всі мої твори — витоки з рідної землі», — писав Юрій Мушкетик. Ці слова письменника знаходять підтвердження у його творчості, роздумах про долю України й українців.

«Мисливці за щастям» — збірка щемких оповідань про життя на фронті та на деокупованих територіях, з яких, попри звільнення, війна нікуди не пішла. Села зруйновані, поля заміновані, але там живуть люди, які вірять, турбуються одне про одного, будують плани, усміхаються всупереч усьому. На деокуповані вулиці повертаються діти й весна.

Олена Пчілка насправді Ольга Драгоманова-Косач. Вона мати не лише Лесі Українки, а ще п’ятьох дітей. Ба більше, вона ще й етнографка, редакторка, громадська діячка, вихователька, партнерка, а також дружина, свекруха, теща, бабуся... З цього й починається її маскарад.

«Фудпорно» — це іронічна збірка кулінарних рецептів, поданих у форматі сторітелінгу. У кожне з двадцяти коротких оповідань, що нерозривно пов’язані з їжею, авторка «зашиває» покроковий рецепт приготування страви й душевні історії з власного життя — подекуди смішні, подекуди ностальгічні, а подекуди відверто еротичні.

Особливе місце в житті та творчості Ю. Покальчука займали проблеми «важких» підлітків — неповнолітніх злочинців з виховних колоній. Підлітки, тікаючи з неблагополучних родин, де потерпали від насильства рідних, потрапляють на вулиці. Кинуті напризволяще, вони копіюють єдиний відомий їм спосіб життя дорослих — крадіжки, алкоголь, наркотики, секс, азартні ігри, бійки, приниження, знущання. Спираючись на відверті розповіді цих підлітків, автор створив оповідання «Хуліган Зайчик», «Окружна дорога»,  «У неділю рано…» та інші.

«Єврейські історії. Сповідь стукача» — серія повістей, у яких порушено морально-етичні проблеми життя українців за радянських часів. Колоритна, жива мова та цікавий сюжет занурюють у світ щоденних турбот героїв, які вміють обстоювати особисті життєві переконання.

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

«Містечкові історії» — це серія невеличких повістей, у яких автор висуває низку морально-етичних проблем життя українців за радянських часів.

Сам О. Генрі, хоча і визначив жанр свого твору як роман, але при цьому зазначив, що написав «трагічний водевіль», «комедію, пошиту зі строкатих клаптів».

Головна героїня оповідань, що увійшли до цієї збірки, — любов. Комусь із персонажів вона дарує крила для злетів і силу, щоб упевненіше йти земними шляхами («Осіннє танго», «Етюд з метеликом»), когось змушує страждати, випробовуючи на справжність почуттів, людяність і шляхетність («Вовчиця», «Фанатка», «Перс і ласунка»), для когось стає спогадом, що зігріває душу в осінню пору життя («Жінка дощу»), а комусь дарує надію на непроминальність світла й порятунок світу («Не(випадковий)»)…

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

До збірки ввійшли оповідання, які репрезентують широке коло тематичних інтересів Бориса Антонен­ка-Давидовича (1899–1984). Письменник досліджує межу між справжнім просвітництвом і банальною шароварщиною, відтворює епізоди визвольних змагань в Україні на початку ХХ століття, рефлексує над селян­ськими погромами поміщицьких маєтків, малює пор­трети чекістів, їхніх сексотів та репресованих українців. Не оминає він і теми Голодомору та боротьби з релігій­ними організаціями в СРСР. Особливо болючою для письменника‑мовознавця була проблема русифікації України. Та попри все в центрі його творів стоїть Люди­на, яка всупереч обставинам зберігає самоповагу і гідно виконує свою місію в житті.

Новели Михайла Коцюбинського (1864 –1913), які увійшли до збірки, стали яскравим доповненням до мистецьких імпресіоністичних пошуків європейських письменників межі XIX і XX століть. «Intermezzo», «Цвіт яблуні», «На камені», «Хвала життю» — твори, в яких природа постає повноцінним персонажем, а почуття — рушієм дії. Коцюбинський як художник слова, використовуючи кольори, звуки і світло, створює багатовимірну картину буття в уяві читача. Збірка стане відкриттям для тих, хто шукає літературу, здатну зворушити тонкі струни душі та показати красу повсякденного через призму глибокого особистісного переживання.

Чи можлива колонізація Марса? Чи існують насправді марсіани? Поки наші науковці намагаються з’ясувати ці питання, ми можемо пофантазувати і уявити експедиції на цю планету разом із Реєм Бредбері на сторінках його книги « Марсіанські х роніки». 

До збірки ввійшли 12 казок у неадаптованому варіанті німецькою мовою з українським перекладом.

У романі «Закон равлика» продовжено розповідь про долю Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи страхи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...

Найвизначнішим твором українського письменника та поета Юрія Яновського (1902–1954) повоєнного часу є роман «Жива вода», в якому письменник втілив ідею невмирущості нації, що відроджується після воєнної катастрофи.