Новели, оповідання

Заголовний герой цього циклу науково-фантастичних оповідань С. Лема хоч і є космічним пілотом, але, здається, міг би бути одним із нас.

Перед вами — другий том антології текстів українських письменниць, збірка, що дозволяє простежити розвиток жіночої літературної традиції в Україні.

«Шляхи Долі» — одна з 12 збірок новел О.Генрі, що їх видавництво «Богдан» запланувало до друку.
Саме завдяки своїм оповіданням, у яких іскрометний гумор тісно переплітається з маленькими трагедіями, а їхнє закінчення неможливо передбачити, письменник і зажив світової слави.

«Фудпорно» — це іронічна збірка кулінарних рецептів, поданих у форматі сторітелінгу. У кожне з двадцяти коротких оповідань, що нерозривно пов’язані з їжею, авторка «зашиває» покроковий рецепт приготування страви й душевні історії з власного життя — подекуди смішні, подекуди ностальгічні, а подекуди відверто еротичні.

Оповідання, які увійшли в цю збірку, різнопланові. Вони складають не монохромність, а повноцінний спектр, феєричний вибух усіх барв літератури: від гумору до трагедії, від наукової фантастики до містики, від мініатюр до значних за обсягом текстів. Написані однією авторкою, однак зовсім несхожі. Їх об’єднує належність до фантастичної прози, хоч іноді важко позбутися враження, що описані події траплялися насправді.

Mea Culpa з латини означає «моя провина», але ця книга — не про каяття. Вона про людей, які опинилися в епіцентрі війни, і про їхню здатність брати відповідальність за себе та інших, навіть якщо життя болюче та складне. Через тексти різних жанрів авторка розповідає, як війна змінює долі, випробовує почуття й робить явним найвідчутніше і найважливіше в нас. Збірка охоплює різні країни й епохи й прагне нагадати: всі війни, навіть найжорстокіші, рано чи пізно закінчуються.

Голоси то віддаляються, то завмирають. Лине світом коляда, світла, різдвяна, промениста... Панує над світом Світло Новонародженого Дитяти. Оновлення, тиха піднесена радість у Дусі. Довкола видозмінюється простір. Це невловима мить, але вона стає невидимим порухом душі, яка врапт оживає і, здається, возвеличується разом з Небесами. Світ стає инакшим. Світло святкує довгоочікувану Перемогу... З Різдвом у Серці народжується кожний... З Різдвом у Серці зустрічаймо кожний день, день майбутньої Перемоги...

На створення «Птахів» письменницю надихнула звичайна ситуація: авторка спостерігала за фермером, який працював на ниві. Над чоловіком кружляли чайки й жалібно квилили. Саме тоді в дю Мор’є з’явилася ідея оповідання, де голодні й небезпечні птахи розпочали смертельне полювання на людей.

Минуло три століття з того часу, як Європа вперше познайомилася з арабськими казками “Тисячі й однієї ночі” в вільному французькому перекладі Антуана Галлана, але й досі вони користуються незмінною любов’ю читачів. Плин часу не позначився на популярності оповідок Шагразади. Великим був вплив “Ночей” на творчість Монтеск’є, Віланда, Гауфа, Теннісона, Діккенса, Пушкіна, Франка, Кримського.

Особливе місце в житті та творчості Ю. Покальчука займали проблеми «важких» підлітків — неповнолітніх злочинців з виховних колоній. Підлітки, тікаючи з неблагополучних родин, де потерпали від насильства рідних, потрапляють на вулиці. Кинуті напризволяще, вони копіюють єдиний відомий їм спосіб життя дорослих — крадіжки, алкоголь, наркотики, секс, азартні ігри, бійки, приниження, знущання. Спираючись на відверті розповіді цих підлітків, автор створив оповідання «Хуліган Зайчик», «Окружна дорога»,  «У неділю рано…» та інші.

Це література, що має «легкий, наче весняний капелюшок, стиль», у якому поєднуються еротична відвертість, родинна інтуїція, іронія долі й «дівоча» ніжність. Так свого часу описував цю добірку поет Богдан Ігор Антонич. «Химерне серце» — то не завжди новели в класичному сенсі, а радше емоційно точні знімки із життя, іноді обрамлені в літературні листи чи сповідальні монологи. І саме ця мінливість робить читання живим і несподіваним.українських класиків по-новому.

«Тіні забутих предків» — це історія кохання двох нащадків ворожих родин, таких собі українських Ромео і Джульєтти — Івана й Марічки, що розгортається посеред карпатських гір. Власне самі Карпати у цьому тексті виступають неначе окремим персонажем, переповненим  легендами та духами.

«Єврейські історії. Сповідь стукача» — серія повістей, у яких порушено морально-етичні проблеми життя українців за радянських часів. Колоритна, жива мова та цікавий сюжет занурюють у світ щоденних турбот героїв, які вміють обстоювати особисті життєві переконання.

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

До третього тому «Лемового шестикнижжя» увійшли «літературні апокрифи» письменника, що являють собою передмови до ненаписаних книг і рецензії на неіснуючі романи, а також розмаїті науково-фантастичні оповідання, котрі не поміщені в циклах.

Увазі українського читача вперше запропоновано переклад знакових оповідань Ред’ярда Кіплінґа. Добірка відтворює видання «Малий Віллі-Вінкі та інші дитячі історії», яке побачило світ у 1888 році в індійський період творчості митця.

До уваги книголюбів — містичні історії класика пригодницького жанру Р. Стівенсона та його колеги по перу Л. Олкотт.

Моріс Самсон утікає з дому від ненависної мачухи та її утриманця. Самостійні шляхи підлітка вкрай важкі, але на її шляху все ж трапляються добрі люди. Чуче і Хуаніко — не сестра з братом, але вони намагаються удвох влаштувати власну долю. Єдиним щастям для хлопців, яких називають «вуличними щурами», є можливість перелізти підземними трубами через кордон на «успішний бік». Рено мешкає у вузенькій кімнатці під самісіньким дахом висотного будинку. Він старцює, але все одно залишається людиною. Та він, як і інші, лише привид на вулиці... Усіх героїв новел об’єднує безнадія, яку долає сила життя.

Іван Дідух не знав іншої землі, крім своєї. Тієї, в яку кидав зерно навесні, щоб восени зібрати врожай. Землі, яка всотувала його піт і сльози. Вона прийняла тіла його предків та мала стати останнім і єдиним притулком для самого Івана. Проте скрута ставить селянина перед вибором: вмерти на батьківщині з голоду й холоду чи жити — але там, у далекій заокеанській чужині. Іван знає, що цей шлях незворотний… («Камінний хрест»)
До видання ввійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Дорога», «Камінний хрест» та інші.

«Заправлена лампа» — одна з 12-ти збірок новел О.Генрі, що їх видавництво «Богдан» запланувало до друку.
Саме завдяки своїм оповіданням, у яких іскрометний гумор тісно переплітається з маленькими трагедіями, а їхнє закінчення неможливо передбачити, письменник і зажив світової слави.

«Серце Заходу» — одна з 12 збірок новел О. Генрі, що їх видавництво «Богдан» запланувало до друку.
Саме завдяки своїм оповіданням, у яких іскрометний гумор тісно переплітається з маленькими трагедіями, а їхнє закінчення неможливо передбачити, письменник і зажив світової слави.

«Коловерті» — одна з 12 збірок новел О.Генрі, що їх видавництво «Богдан» запланувало до друку.
Саме завдяки своїм оповіданням, у яких іскрометний гумор тісно переплітається з маленькими трагедіями, а їхнє закінчення неможливо передбачити, письменник і зажив світової слави.

«Містечкові історії» — це серія невеличких повістей, у яких автор висуває низку морально-етичних проблем життя українців за радянських часів.

Збірка «Пригоди різдвяного пудингу» запрошує читачів приєднатися до захопливих розслідувань разом із відомими детективами - Еркюлем Пуаро та міс Марпл.

Рік 1991. Україна повертається на політичну мапу світу. Молода держава стикається з новими загрозами — людськими і надприродними. На її захист стає таємна неурядова організація — Агенція «Незалежність». Рік за роком її агенти: люди та інші істоти боронять Батьківщину, використовують свої надприродні можливості, відводячи загрози, про які ми так і не дізналися, та роблять історію такою, якою ми її знаємо тепер.

«Після 24-го» – це добірка оповідань та ритмізованої прози про війну, фіксація того, що ми пережили і переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, і тих, хто готовий виживати будь-якою ціною, про коханців та закоханих, про втрати, такі гіркі, що хочеться вити від болю, і про сміх, який тримає при здоровому глузді. Про зраду і страх, про тих, хто в тилу, і тих, хто на фронті. Щось узяте з життя, щось — вигадане. Попереджаю: дуже часто те, що здаватиметься вам реальною історією, виявиться вигадкою, і навпаки. Автор не намагається зараз відрефлексувати все, що відбувається, чи дати відповіді на всі ті питання, які у нас виникли після 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це література – все ж надійний спосіб проговорити і приборкати свої страхи, як і поповнити запаси ненависті, яка нам ще знадобиться для перемоги.

Збірка з 13 фантастично-феміністичних оповідань.

Сам О. Генрі, хоча і визначив жанр свого твору як роман, але при цьому зазначив, що написав «трагічний водевіль», «комедію, пошиту зі строкатих клаптів».

Головна героїня оповідань, що увійшли до цієї збірки, — любов. Комусь із персонажів вона дарує крила для злетів і силу, щоб упевненіше йти земними шляхами («Осіннє танго», «Етюд з метеликом»), когось змушує страждати, випробовуючи на справжність почуттів, людяність і шляхетність («Вовчиця», «Фанатка», «Перс і ласунка»), для когось стає спогадом, що зігріває душу в осінню пору життя («Жінка дощу»), а комусь дарує надію на непроминальність світла й порятунок світу («Не(випадковий)»)…

«Дорога…ми» — збірка оповідань про жінок, життя яких розвернулося в новий бік після початку повномасштабної війни. У книжці деcять історій, їх героїні мають різний вік, професії й досвіди. Це голоси, що звучать із різних точок країни та світу, але сходяться у спільному — у пошуку сили, сенсу і світла посеред темряви.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

Що б ви зробили, якби могли подорожувати в часі? З ким хотіли б зустрітися, можливо, востаннє? Тут, біля підніжжя гори Гакодате на півночі Японії, у маленькому затишному кафе стирається межа між минулим і сьогоденням. Пам'ять стає містком, через який гості закладу потрапляють на той бік, аби виправити помилки. Знову побачити батьків, що так рано пішли. Торкнутися обличчя коханої та згадати спільні, але вже нездійсненні мрії. Наважитися відкрити серце другові, хоч і здається, що запізно. Але доки пам'ять не згасла, а моменти не стали спогадами, час ще є.