Новели, оповідання

Перед читачем відкривається сповнена жорстокої іронії панорама Едвардіанської епохи — періоду перед Першою світовою війною, коли Англія досягла процвітання,— але за цим благополуччям уже бовванів привид загальноєвропейської катастрофи.

Десь там, у дитинстві, ми набуваємо своїх найпотаємніших страхів. Знаємо, що зараз налякаємося, але гра тіней манить нас.

«Тіні забутих предків» — це історія кохання двох нащадків ворожих родин, таких собі українських Ромео і Джульєтти — Івана й Марічки, що розгортається посеред карпатських гір. Власне самі Карпати у цьому тексті виступають неначе окремим персонажем, переповненим  легендами та духами.

У цій книжці ви знайдете три твори Миколи Хвильового — «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія» та «Я (Романтика)». Тексти, за якими можна уявити, яким він був, якою була та епоха. Персонажі Хвильового — «безґрунтовні романтики», герої, сповнені розпачу, не здатні навести мости між власним романтичним світоглядом і реальністю, в якій ці цінності втрачають сенс.

Збірка короткої прози «Празька химера» — це історії психологічної химерної реальності, якої не існує, хоч вона так само жива, мов віра в любов і диво, або пошуки того найважливішого, без чого життя втрачає сенс.

За псевдодокументальністю й алюзіями цього метатексту ховаються загадки історії, глибокі знання про людство, його богів й кумирів, видимі й невидимі світи.

О, Львове... Твої вулички мовби виткані з гірко-солодкого аромату шоколаду. Бруківка твоя ховає стукіт витончених жіночих мештиків, що відлунюють стукотом серця закоханого чоловіка.

«Після 24-го» – це добірка оповідань та ритмізованої прози про війну, фіксація того, що ми пережили і переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, і тих, хто готовий виживати будь-якою ціною, про коханців та закоханих, про втрати, такі гіркі, що хочеться вити від болю, і про сміх, який тримає при здоровому глузді. Про зраду і страх, про тих, хто в тилу, і тих, хто на фронті. Щось узяте з життя, щось — вигадане. Попереджаю: дуже часто те, що здаватиметься вам реальною історією, виявиться вигадкою, і навпаки. Автор не намагається зараз відрефлексувати все, що відбувається, чи дати відповіді на всі ті питання, які у нас виникли після 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це література – все ж надійний спосіб проговорити і приборкати свої страхи, як і поповнити запаси ненависті, яка нам ще знадобиться для перемоги.

Сам О. Генрі, хоча і визначив жанр свого твору як роман, але при цьому зазначив, що написав «трагічний водевіль», «комедію, пошиту зі строкатих клаптів».

Перед нами постає зовсім несподіваний і трохи загадковий Любко Дереш...

«Безодня» – це 10 оповідань-катастроф, що описують як гибель внутрішніх світів, розлади психології людей, їх моральне падіння, так і колапси цілих систем і всевітів, в яких ми живемо.

Свята Рита — покровителька тих, кому здається, ніби виходу вже немає.

Книжка «Усі вогні - вогонь» пропонує вісім неперевершених взірців художньої досконалості, якою позначені новели Хуліо Кортасара.

Розчарування, журба і смерть, кохання, відвага і гідність є темами цієї збірки, яку уклав сам автор, витворивши своєрідний творчий стиль, у якому фантастичні елементи поєднані із суворим реалізмом.

Чи варто виходити за межі буденності?

Szeroką popularność polskiemu pisarzowi Henryku Sienkiewiczowi (1846-1916), laureatowi literackiej Nagrody Nobla, przyniosły przede wszystkim powieści historyczne, poświęcone doniosłym wydarzeniom w dziejach jego ojczyzny. Nie mniej ciekawe są jego opowiadania o życiu prostych Polaków: „Janko muzykant”, „Stary sługa”, „Bartek Zwycięzca”. W książce znalazły się te i inne opowiadania pisarza – w języku polskim.

Оповідання Олени Пчілки — це прекрасні замальовки з життя українських заможних родин, столичної й провінційної еліти, життєвого ладу, усталеного в маєтках і садибах наприкінці ХІХ століття. 

В оповіданні «Аристократка» українська модерністська письменниця Ольга Кобилянська (1863–1942) продовжила розповідати про життя інтелігенції.

У творах, створених упродовж 1900–1912 рр., авторка зачіпає проблеми, повʼязані з «жіночим питанням», вихованням молодого покоління українців.