Проза
Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...
«Файли Батьківщини» — четвертий роман з детективного циклу про комісара Рата
Повість «Тарас Шевченко» Гната Хоткевича (літературний псевдонім — Гнат Галайда; 1877–1938) є невеликою частиною великого роману-тетралогії. Вона описує тяжкі дитячі й юнацькі роки Тараса Шевченка та як наперекір усьому найбрутальнішому в житті, в поета розвивається могутня жадоба до творчості. Коли книга була готова до друку, письменника заарештували і стратили. Збереглася лише частина рукопису, за яким і публікується ця повість.
Найвідоміший роман Александра Дюма-батька «Три мушкетери» набув неймовірної популярності у багатьох поколінь читачів. Легендарна четвірка сміливців – палкий гасконець д’Артаньян, гордий і витончений Атос, хитромудрий красень Араміс і простодушний добряк Портос – потрапляють у вир незчисленних інтриг при дворі французького короля Людовіка ХІІІ, де на кожному кроці на них чекає небезпека. Та хоч які перешкоди і несподіванки не з’являлися би на їхньому шляху, вони неодмінно ставали переможцями, бо всюди і завжди залишалися вірними девізу – «Один за всіх і всі за одного!»
У романі «Марія Антуанетта» постає трагічний образ юної королеви, яка у вирі Великої французької революції проходить шлях до гіркого усвідомлення своєї долі й знаходить у собі силу і мужність з гідністю зустріти смерть.
Таллінн, 1419 рік. Містяни приголомшені серією загадкових смертей відомих і невідомих осіб. Аптекар за професією та детектив за покликанням Мельхіор Вакенстеде після ретельного з’ясування обставин доходить висновку, що більшості з них «допомогли» померти. Тим часом свідки в один голос твердять, що потерпілі перед трагічною загибеллю згадували про зустріч із привидом. Мельхіор із дитинства чув балачки про примару в Дощовому будинку на його рідній вулиці Ратаскеву. Проте ніколи не сприймав їх серйозно, бо жодних фантомів ніколи не бачив. Хто ж він, той злий дух, що здатен набувати людської подоби?
У казці «Опудало з Країни Оз» Капітану Білу й дівчинці Тротті доводиться змінюватися в розмірах для безпечної подорожі. Вони знайомляться з чудовим створінням, яке рятує всіх. Смішний король Ринкитинк — головний герой казки «Ринкитинк у Країні Оз» — потай тікає від своїх підданих до далекої острівної країни, щоб насолодитися омріяною свободою. У казці «Загублена принцеса Країни Оз» лиходій-чаклун підступно викрадає валізку з чарівними інструментами. Тепер друзям доведеться без них долати небезпеки під час пошуків зниклої Принцеси. Л. Ф. Баум не забув і про маленького Чарівника. А як інакше, коли йдеться про пригоди в казковій країні?
Анатолій Дімаров (1922–2014) написав «Міські історії» у роки своєї творчої зрілості. Проте не тільки досвідченість автора сприяла тому, що вони посіли незаперечне місце серед знакових творів його чималенького доробку й набули популярності в читачів.
У романі «Будинок Мрії Енн» головні герої залишають Ейвонлі. Гілберт починає лікарську практику в містечку Глен Сент Мері на узбережжі затоки Чотирьох Вітрів. Будинок, у якому живуть молодята, Енн називає Будинком Мрії. У них з’являються нові друзі — капітан Джим, Корнелія Браянт і Леслі Мур, кожен зі своїми таємницями, прагненнями та характерами.
Жорстока загарбницька війна вщент зруйнувала колишнє мирне життя Енергодара — міста-супутника найбільшої електростанції Європи.
Значною мірою автобіографічний роман-хроніка А. Свидницького «Люборацькі», написаний у 1861–1862 роках, на той час був новаторським як за жанром, так і за змістом, але побачив світ лише через чверть століття. У ньому реалістично відтворено суспільне життя України 40–60-х років XIX століття. Описуючи трагічний занепад священничого роду Люборацьких, автор порушує проблеми навчання й виховання молодого покоління у світі соціальної несправедливості, руйнування сім’ї, а також денаціоналізації, яка веде до деградації особистості. Іван Франко вважав «Люборацьких» «першим реалістичним романом на побутовому тлі» й зазначав: «Анатолій Свидницький, може, і сам не здогадувався, що написав твір, який надовго залишиться однією з найкращих оздоб української літератури».
Роман "Життєва філософія кота Мура" складається з двох текстів, які розвиваються паралельно. Вони належать автору-біографу та автору-коту, який зміг навчитися читати й писати.
Четверта, п’ята і шоста книги «Галицької саги» охоплюють період 1929—1942 років, коли Європа невпинно наближалася до нової війни, яка зрештою вибухнула. У «Майбутній силі» йдеться про пацифікацію, що стала відповіддю Польщі на діяльність ОУН, і про політичну напругу, яку відчули навіть у селі Перетин. У «Ante bellum» змінюється покоління: молодь обирає між землею, боротьбою чи еміграцією, а конфлікт між «стариками» й молодими радикалами поглиблюється. У «Невиправданих сподіваннях» українці зустрічають Червону армію як визволительку, але незабаром нова влада приносить репресії, виселення і страх. А далі — надії на німців, які швидко перетворюються на розчарування: гетто, депортації до Німеччини, новий поділ України.
«Остання любов у Царгороді» — це роман-таро. Кожен із 22 розділів, що мають назви карт Таро, є окремим оповіданням, яке дозволяє читачеві поринути у справжню містичну гру. Від того, як ляжуть карти, залежить сюжет і характер розв’язки роману. Але, зображуючи стосунки героїв, автор пропонує читачеві й самому передбачити власну долю. Треба лише розкласти карти й, керуючись їхнім тлумаченням, поданим у змісті, читати розділи роману в тому порядку, у якому вони випали. Як завжди, Павич продовжує традицію несподіваних експериментів з літературною формою. Залишаючись вірним собі, він водночас абсолютно впізнаваний і непередбачуваний.
«1984» — антиутопія Джорджа Орвелла, написана 1948 року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується. Політичні організації так само грають на почуттях користувачів мережі. Старший Брат більше не вигадка письменника, а основа сучасного світу.
Роман «Багряна літера» американського письменника Натаніеля Готорна одразу підкорив читачів і водночас викликав шквал критики й засудження у святош.
Багатий американець Крістофер Ньюман вирушає до Парижа у пошуках краси, культури й кохання. Там він зустрічає Клер де Сентре — молоду вдову, представницю старовинного аристократичного роду. Однак бажання Ньюмана створити щасливий союз наштовхується на темні сімейні таємниці, неприховану ворожість та суворі правила європейської аристократії.
Роман «Джен Ейр» — чарівна історія любові й обману. Джен Ейр скромна, але горда і незалежна дівчина-сирота, що виховувалася в притулку. Вона здобуває гарну освіту і влаштовується гувернанткою в маєток містера Рочестера. Покохавши один одного, Джен і Рочестер збираються одружитися. Ставши нареченою свого коханого і відчувши небувале щастя, Джен зберігає незалежність і самовладання. Вона продовжує давати уроки його дочці й відхиляє розкішні подарунки нареченого. Але в день весілля відкривається страшна таємниця, що може назавжди зруйнувати мрії закоханих і цілком змінити все в їхньому житті...
Емма Вудхаус, героїня однойменного роману, з неприпустимим марнославством і самовпевненістю вважала, що вміє читати в чужих серцях і здатна розпоряджатися чужими долями, навіть не замислюючись, що це може завдати комусь болю, до того ж стати загрозою її власному щастю — втратою відданого друга, який щиро кохає її.
«Не історія кохання» — перша книжка авторки, яку вона створювала протягом трьох років. Спонтанне рішення одного осіннього вечора вийти на вулицю й поцілувати в щічку трьох незнайомців приносить Луїзі доленосні зміни в житті. Знайомство з прекрасним чоловіком, якому складно відмовити в побаченні. Сварку із сусідкою по кімнаті. Сніданок з київським безхатьком. Шляхом спроб і помилок Луїза вчиться жити своє доросле життя у великому холодному Києві, зустрічаючи там неочікуваних друзів і недругів та стикаючись із дорослими проблемами, самотністю та першим коханням...
Александр Дюма-батько (1802—1870) — всесвітньо відомий французький прозаїк, драматург і журналіст, автор близько 1200 романів і драм. Він був блискучим оповідачем, людиною, яка прожила бурхливе життя, любила насолоди й працювала не покладаючи рук. Сюжет роману «Граф Монте-Крісто», виданого 1844 року, засновано на реальних подіях. Автор узяв його з архівів паризької поліції. Справжнє життя Франсуа Піко, який став жертвою змови, під пером віртуозного майстра історико-пригодницького жанру перетворилося на захопливу історію про облудно звинуваченого Едмона Дантеса, в’язня замку Іф. Здійснивши зухвалу втечу, він повертається до рідного міста, щоб помститися тим, хто зруйнував його життя. Це історія про кохання та зраду, дружбу й підступність, жорстокість і справедливість. Вона змушує замислитись про цінність часу, життя та людських стосунків. Твір вражає глибиною сюжету, різноманіттям персонажів і вмінням автора створювати неповторну атмосферу й несподівані повороти подій.
Особливе місце в житті та творчості Ю. Покальчука займали проблеми «важких» підлітків — неповнолітніх злочинців з виховних колоній. Підлітки, тікаючи з неблагополучних родин, де потерпали від насильства рідних, потрапляють на вулиці. Кинуті напризволяще, вони копіюють єдиний відомий їм спосіб життя дорослих — крадіжки, алкоголь, наркотики, секс, азартні ігри, бійки, приниження, знущання. Спираючись на відверті розповіді цих підлітків, автор створив оповідання «Хуліган Зайчик», «Окружна дорога», «У неділю рано…» та інші.
У новелі «Цент на двох» двоє чоловіків випадково зустрічаються в покинутому будинку. Вони з’ясовують, що їхні долі вже перетиналися, хоча жоден із них цього не підозрював. До збірки ввійшло п’ятнадцять новел початку 1920-х.
Біля залізничного насипу неподалік від кордону з Польщею знайшли непритомного молодого чоловіка. Отямившись, він заговорив дивною мовою, якої ніхто не розумів, а невдовзі посеред ночі зник з лікарні. Що змусило цього загадкового пацієнта, що втратив пам’ять, долати шлях до самотньої хатини на узліссі, що так манила його у дивних снах? Які таємниці відкрило йому згодом невеличке поліське село Тирличі, у якому, як у краплі води, відбилася історія України багатостраждального XX століття? Доля родини Буслів несподівано, драматично і романтично переплелася з долею ромської сім’ї Ковачів, яка, втікаючи з Варшави від німецьких нацистів, опинилася у цій затишній місцині Волині.
«Втеча від себе» — останній роман трилогії «ОСТ» («Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»).
«Вальдшнепи» — незакінчений роман Миколи Хвильового, у якому письменник осмислює наслідки революційних перетворень в Україні та зачіпає тему її національного відродження.
До видання ввійшла інтермедія «Куліш, Байда і козаки», написана до драми П. Куліша «Байда, князь Вишневецький», а також драма «Старе гніздо й молоді птахи» — найвідоміший твір письменника. Олекса Ставицький називав його «інсценізованим романом», Юрій Шевельов — «романом у діалогах», а сам автор у листі до Кониського писав: «…закінчив і потрошку переписую драматичні картини». У цьому творі, що набув популярності на початку ХХ ст., відображено життя і побут кубанського козацтва кінця 50-х років ХІХ ст., тобто останнього періоду його самоврядування. Письменниця Оксана Забужко назвала драму Василя Мови «Старе гніздо й молоді птахи» одним з найкращих українських романів ХІХ–ХХ століть.
Роман «Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного — це історія нещасливого кохання Марти Висоцької та Юрія Славенка. Гарній і молодій Марті самотньо в місті, вона живе мріями про принца з казки.
У романі «Хмари» Іван Нечуй-Левицький звертається до теми української інтелігенції. Головні герої своєю просвітницькою діяльністю здіймають хвилі національної свідомості народу та розганяють «хмари», прагнучи до світла. Роман «Над Чорним морем» переносить читачів в атмосферу 80-х років ХІХ століття. Саня Навроцька й Віктор Комашко, космополіти за переконаннями, ведуть активну просвітницьку діяльність серед простих українців. У повісті «Кайдашева сім’я» читачі знайомляться з Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їхніми синами Карпом і Лавріном. Діти дорослішають, одружуються, починається нове життя, сповнене гумором та колоритними сварками.
