Проза

Головна героїня оповідань, що увійшли до цієї збірки, — любов. Комусь із персонажів вона дарує крила для злетів і силу, щоб упевненіше йти земними шляхами («Осіннє танго», «Етюд з метеликом»), когось змушує страждати, випробовуючи на справжність почуттів, людяність і шляхетність («Вовчиця», «Фанатка», «Перс і ласунка»), для когось стає спогадом, що зігріває душу в осінню пору життя («Жінка дощу»), а комусь дарує надію на непроминальність світла й порятунок світу («Не(випадковий)»)…

У романі «Тамплієри короля Данила» дія відбувається у XIII столітті. Папа Римський Інокентій IV відправляє до галицького князя Данила Романовича свого посла. Охороняти важливу особу доручено загону воїнів-тамплієрів на чолі з командором Гійомом де Пардо.

«Оповідка про житіє та діяння тричі славного лицаря Тризуба» — се виплодище уяви, реалій і мрій українця, який, опершись на підвалини моралі та власного сумління, віднаходжує і плекає в собі силу відродити український дух щирости та праведности через шлях чоловіколюбности й доброти.

У незакінченому романі «Америка» 16-річний хлопець на ім’я Карл шукає дім, роботу, та й взагалі своє місце під сонцем.

У романі «Любий друг» розповідається історія ловеласа і авантюриста Жоржа Дюруа, який нічим не гидує, щоб пробитися з бідності й безвісті у вищий світ. Не володіючи особливими талантами, крім уміння спокушати жінок, «любий друг прекрасних дам» усе ж таки домагається того, чого хоче. Його єдина мета — влада, і Париж впаде йому до ніг… 

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В шість років вона вперше дізналася про насолоду влади та гіркоту заборон. У дванадцять Регіна пізнала терор і насильство. У шістнадцять — суперництво і брехню. Так, космічний світ Ойкумени дорожить своїми менталами, як рідкісними коштовностями, але силове поле не захистить від холодних вітрів реаль­ності. Танцюй на пагорбах, дитя з флейтою! Дитинство закінчилося, треба йти далі — в юність, сповнену чергових сюр­призів.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

Це шедевр світової літератури, один із найбільш яскравих і глибоких творів, написаних китайською мовою.

Роман Луїзи Мей Олкотт «Хлопчики Джо» завершує цю сагу. Нині сестри, які крізь роки пронесли свою дружбу, знову разом. Сталося це завдяки невгамовній Джо, яка змогла об’єднати всіх близьких навколо спільної справи — виховання молоді. Тим часом її хлопчики, що стали першими учнями в старовинному Пламфілді, дорослішають, закохуються, потрапляють у складні життєві ситуації.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

Засновано на реальних історичних подіях і розсекречених документах архіву Служби зовнішньої розвідки України.

У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі розпочату в романі «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Савелій Хоменко — людина з важкою життєвою історією. Після лікування він повертається в рідне село, одружується, працює листоношею, але не встигає насолодитися мирним життям.

У романі «Мобі Дік, або Білий Кит» (1851) автор розповідає про мандри на китобійному судні, що сповнені пригод і небезпек. Твір був написаний на основі реального досвіду, отриманого Г. Мелвіллом при ловлі китів. Головний герой капітан Ахаб вирушає в дуже ризикований рейс, він рішуче налаштований відшукати в океані кита-альбіноса на прізвисько Мобі Дік. Що штовхає його на цей крок: ненаситна жага помсти чи спроба довести свою владу над силами природи? У творі майстерно поєднано захопливі пригоди, глибокі філософські роздуми та велику людську драму.

Роман «З-під Полтави до Бендер» завершує цикл Богдана Лепкого про гетьмана Івана Мазепу. У ньому розповідається про події після Полтавської битви та про те, як склалися долі головних героїв епопеї. У видавництві «Фоліо» уже вийшли друком попередні романи циклу — «Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава».

У романі «Марина — цариця московська» розповідається історія життя Марини Мнішек, польської графині. Вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора стала царицею та дружиною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними. Свої листи на батьківщину Мнішек підписувала: «Марина — цариця московська». Щоправда, вона була нею всього лише дев’ять днів у 1606-му році. Також у романі автор зображує кохання Марини до молодого царя Дмитрія, її останню любов до козацького отамана Івана Заруцького.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.

З богемного Парижа до Проскурова повертається витончена красуня, донька місцевого комерсанта Інеса Путс.

Теплого травневого дня 1916 року гласний Київської міської думи купець Василь Коноплін, а також батько сімох доньок, отримав дивну поштову листівку із загадкою. У ній перелічувалося, якою саме справою водночас займаються шестеро сестер, а насамкінець запитувалося: а чим займається сьома сестра? Невдовзі в родині Конопліна сталася жахлива подія: одна з дівчат безслідно зникла. Розслідувати справу доручили дізнавачеві Подільської поліційної дільниці Антону Курінному. Він не встигає — дівчинка гине. А божевільний маніяк надсилає киянам листівки із загадками. Його злочини стають дедалі вигадливішими та кривавішими.

Сатирично-гумористична повість «Конотопська відьма» є яскравим зразком літературного бурлеску. Сюжет твору розгортається навколо подій у містечку Конотоп, де місцевий сотник Забрьоха й писар Пістряк потрапляють під вплив забобонів і власної обмеженості. Письменник дотепно викриває абсурдність бюрократичної системи, неуцтво й легковірність чиновників, а також порушує тему жіночої хитрості як інструменту самозахисту в патріархальному суспільстві. Водночас автор глибоко занурюється в атмосферу українського села з його неповторним колоритом — говіркою, обрядами та народними віруваннями.

Роман «Донос» Олександра Гавроша присвячений драматичним подіям 1846–1847 років, коли в Україні було створено Кирило-Мефодіївське братство — першу таємну політичну організацію, яка об’єднала провідних українських інтелектуалів, що ставили собі за мету пробудження і визволення України. Героями роману є кілька десятків історичних осіб, серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, київський військовий губернатор Дмитро Бібіков, цар Микола І, шеф жандармів граф Олексій Орлов...

В основі романів «Енна» та «Дожити до весни» — дві неймовірні жіночі історії на тлі складних суспільних реалій України ХХ століття. Кохання і зрада, жорстокість і фальш, складні випробування і непроминальне світло любові... Усього цього вдосталь на життєвих шляхах Ірини, вихованки сиротинця для дітей репресованих «ворогів народу» («Енна»), й Анабель — останньої гілочки колись розкішного родинного дерева, започаткованого коханням поліської красуні та наполеонівського офіцера («Дожити до весни»). В обох сюжетах туго переплетені детективні, психологічні та драматичні лінії.

В історико-документальному та автобіографічному романі Ю. Горліс-Горського «Холодний Яр» ідеться про маловідомі широкому загалу буремні події, які в 1918–1922 рр. відбувались на Чигиринщині, у Холодноярській Республіці, де Ю. Горліс-Горський був осавулом 1-го куреня полку гайдамаків. 

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

У центрі його роману «Дочка священика» (1935) — історія Дороті Гейр, слухняної та покірної дочки провінційного священника, життя якої перевертається з ніг на голову після того, як вона раптово втрачає пам’ять. Віра дівчини піддається випробуванню жорстокою реальністю, яка докорінно змінює її звичний світ. Цей роман є найбільш експериментальним за формою в доробку письменника, адже містить розділ, повністю написаний як драматичний твір, й елементи фрагментарної оповідної структури та техніки потоку свідомості. Також він є другим художнім твором Джорджа Орвелла, у якому головна героїня повстає проти суспільства, що пригнічує її, і зрештою зазнає поразки. Це явний прообраз пізніших романів митця, таких як «Нехай квітне аспідистра» та «1984».

«Проти вітру» — не просто книга. Це виклик смерті. Це лист любові до життя, написаний жінкою, яка вже не може говорити — але промовляє гучніше за всіх.