Проза

Найвідоміший твір Уласа Самчука роман-епопея «Волинь»  — це художній літопис української історії початку XX століття. У третій частині роману — «Батько і син» (1937) — автор показав селянське життя волинян кінця 1920-х років через історію українського роду Довбенків. Для юного Володьки Довбенка нелегко відірватися від домашнього вогнища, від свого роду, від землі. Але бажання пізнати далеку велику Україну з Києвом і Дніпром, вивчитися і реалізуватися в житті спонукає його вирушити через Збруч.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

«Містечкові історії» — це серія невеличких повістей, у яких автор висуває низку морально-етичних проблем життя українців за радянських часів.

Роман «Веселка» — глибоке психологічне дослідження трьох поколінь англійської родини Бренґвенів, яке охоплює період від середини ХІХ до початку ХХ століття. Це поетичний, чуттєвий і водночас гострий роман, який свого часу був заборонений через відвертість і спричинив бурхливі дискусії. Крізь долі головних героїнь — жінок різних епох і характерів — автор розкриває теми внутрішньої свободи, сексуальності, емансипації та прагнення до повноцінного духовного й емоційного життя. Центральна постать роману — Урсула Бренґвен, молода жінка, яка шукає себе в обмежувальному світі традиційного суспільства. Її шлях — це конфлікт між інстинктами й мораллю, тілом і духом, пристрастю та незалежністю. Урсула прагне до кохання та вільного вибору — до власної «веселки» як символу надії та духовного оновлення.

«Без вини винний» —  продовження психологічного трилеру-детективу «Він знає, коли ти помреш». І нова історія не менш заплутана...

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр., що розвивалося в умовах масових переслідувань.

Владислав Станіслав Реймонт (1867—1925) — видатний польський письменник.  Його життя, сповнене буремних поворотів і несподіваних випробувань, відображено в реалістичній і водночас надзвичайно яскравій прозі. «Я хочу… з уривків думок і втрачених звичаїв, з вражень від землі, з усього, що є нашим… відбудувати польську душу», — писав Реймонт. Світову славу і Нобелівську премію 1924 року приніс йому роман «Селяни» — епопея про селянське життя в Польщі кінця ХІХ століття.

Головний герой роману «Пікнік на льоду»  — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від провідної газети: писати некрологи про впливових людей, які поки що живі. Поступово він усвідомлює, що з необережності опинився втягнутим у складну гру тіньових структур. І тепер йому доводиться боротися за те, щоб просто вижити. Але ситуація ускладнюється через пінгвіна на ім’я Мишко. Віктор забрав його з Київського зоопарку, тому що в них не вистачало грошей на годування тварин.

«Я. Рим. І Дама з однорогом» — це сповідь про жінок, пов’язаних між собою війною, материнством, коханням, втратами, страхами й власним відродженням. У ній у дусі магічного реалізму переплітаються, як нитки на гобелені «Дама з однорогом», спогади й сни, дитячі голоси й голоси мертвих, карти таро, тиша й пам’ять, антикварні речі, подорожі місцями сили. Це книжка про пошук цілісності після того, як світ розсипався на уламки. Про те, як жінка вчиться знову відчувати, говорити, дихати. І про те, що навіть серед війни, самотності та втрат залишається простір, у якому вона — творець і джерело життя.

Сам О. Генрі, хоча і визначив жанр свого твору як роман, але при цьому зазначив, що написав «трагічний водевіль», «комедію, пошиту зі строкатих клаптів».

Роман «Донна Анна» поєднує ознаки інтелектуальної, соціально-психологічної та морально-філософської прози. Це глибоке дослідження жіночої особистості у світі, де любов, наука й мистецтво змагаються за душу людини. У центрі сюжету — Ганна Бачинська, освічена, талановита, але внутрішньо розгублена жінка, яка шукає гармонії між почуттям і обов’язком, коханням і материнством, духовністю і тілесністю. Її стосунки з чоловіками — науковцем Ніком і композитором Володимиром, — а також із дочкою Талею стають полем психологічних і моральних випробувань. На тлі індустріалізації та змін у суспільстві Г. Брасюк показує, як особисте переплітається із загальнолюдським — прагненням до щастя, самореалізації, вірності власним переконанням.

Роман «Подорож на край ночі» одразу після публікації його у 1932 році зробив лікаря з паризького передмістя і новачка в літературі Луї-Фердінана Селіна знаменитим письменником.

У своєму творі «Як вас звати насправді? Роман про УПА» Петро Лущик висвітлює суперечливі й маловідомі сторінки нашої історії — жорстоке протистояння загонів НКВС і упівців (членів військово-політичного формування УПА) на Західній Україні в 40—50-х рр. У центрі твору — молодий повстанець Микола Кульчицький, який став частиною опору кривавій тоталітарній системі після того, як його батька закатували в застінках радянської тюрми. Коли боротьба УПА з об’єднаними загонами радянської армії і військ НКВС загострюється, повстанцям вдається заслати Миколу як агента у тил ворога. Герой змушений забути своє ім’я, він знає, що наражає себе на смертельну небезпеку, та не може зробити інакше. Що його чекає на цьому шляху? Динамічний сюжет веде правдивими витками історії і ні на секунду не дає розслабитися читачеві...

«Птах і Фікус. Смертельна відпустка» — це повість у стилі «мілітарі панк». Двоє військових ЗСУ — штурмовик Фікус і опе­ратор БПЛА Птах — опиняються в незнайомому місці, яке схоже на санаторій, буддійський монастир і секретну лабораторію водночас. Довіряючи тільки один одному, Птах і Фікус намагаються не втратити себе і зрозуміти мету перебування тут. Їхня задача — знайти вихід і повернутися додому.

У п'ятому романі серії про Тарзана американського письменника Едгара Берроуза (1875–1950) «Тарзан і коштовності Опару» Джон Клейтон повертається до Опару, втраченої колонії легендарної Атлантиди, щоб поповнити запаси золотих зливків після фінансових невдач, яких він нещодавно зазнав. Лише Тарзан знає, де таємне сховище золота. Але за ним потайки стежить авантюрист Альберт Верпер, офіцер бельгійської армії, який непомітно слідує за Тарзаном до скарбниці....

Головна героїня оповідань, що увійшли до цієї збірки, — любов. Комусь із персонажів вона дарує крила для злетів і силу, щоб упевненіше йти земними шляхами («Осіннє танго», «Етюд з метеликом»), когось змушує страждати, випробовуючи на справжність почуттів, людяність і шляхетність («Вовчиця», «Фанатка», «Перс і ласунка»), для когось стає спогадом, що зігріває душу в осінню пору життя («Жінка дощу»), а комусь дарує надію на непроминальність світла й порятунок світу («Не(випадковий)»)…

У романі «Тамплієри короля Данила» дія відбувається у XIII столітті. Папа Римський Інокентій IV відправляє до галицького князя Данила Романовича свого посла. Охороняти важливу особу доручено загону воїнів-тамплієрів на чолі з командором Гійомом де Пардо.

«Оповідка про житіє та діяння тричі славного лицаря Тризуба» — се виплодище уяви, реалій і мрій українця, який, опершись на підвалини моралі та власного сумління, віднаходжує і плекає в собі силу відродити український дух щирости та праведности через шлях чоловіколюбности й доброти.

У незакінченому романі «Америка» 16-річний хлопець на ім’я Карл шукає дім, роботу, та й взагалі своє місце під сонцем.

У романі «Любий друг» розповідається історія ловеласа і авантюриста Жоржа Дюруа, який нічим не гидує, щоб пробитися з бідності й безвісті у вищий світ. Не володіючи особливими талантами, крім уміння спокушати жінок, «любий друг прекрасних дам» усе ж таки домагається того, чого хоче. Його єдина мета — влада, і Париж впаде йому до ніг…