У романі «Люлька, шабля – вся родина» Олег Говда звертається до теми, яка часто зустрічається в літературі й кіно і завжди цікава читачеві – пригоди нашого сучасника в минулому. Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка. Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши покурити на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили табір татари-людолови, а він – у чім мати породила, і тільки люлька куриться в руці...
