Проза

«Перехресні стежки» — один з найвідоміших творів Івана Франка. Цей текст — уміле поєднання детективної історії та суспільно-політичного роману.

Розкол пашить, а світ усе глибше занурюється в холод і морок останньої Пори.

«Холодний йде, кривавого веде», — перешіптуються морфи Танхельму. На Самотньому острові зріє сила, що давно чекала свого часу. Тенебріс шукає нове вмістилище та спосіб загасити сонце, а Селіній, який очолює Обитель Чорнокнижників, готовий на все, щоб впустити в Танхельм Справжніх Богів — Позамежних. Для їхнього приходу потрібні уламок Первісного Духа та браслет роду Темних, захований у руках останніх його нащадків. Марлена Темна, підлітка, що досліджує власні сили, стає несподіваним цент­ром хаосу. Заборонені почуття морфині кидають виклик усьому, у що вона вірила, і стають проблемою для королівства. Доки політичні інтриги, старі секрети й древня магія переплітаються, загроза міцніє. Танхельм отримає нових ворогів, але з ними повернуться і давні друзі. У світі, якому загрожує вічна темрява, морфи змушені обирати, кому довіряти таємниці.

«Що мій син має знати про світ» — один із дебютних творів Фредріка Бакмана. Це смішна та зворушлива повість в есеях і нотатках, написана татом до його маленького сина, а можливо — й до самого себе. Це легка й іронічна книжка про батьківство, страхи і помилки, дурнуваті ситуації і життєві переосмислення, а також — про любов. Бо так часто вона стає точкою опори у цьому неідеальному світі.

«Три товариші» — роман, що належить до золотого фонду світової літератури ХХ століття, шедевр німецької класики, перекладений багатьма мовами та майстерно перенесений кінорежисерами на екрани, входить до трилогії романів Ремарка про трагедію «втраченого покоління» — молодих людей, які стали жертвами страшної й жорстокої Першої світової війни.

Елінор та Родді планували весілля. Вони були сповнені надій на щасливе подружнє життя. До того ж Елінор була єдиною спадкоємицею багатої тітки Лорі, яка тяжко хворіла. Та все перекреслив лист від аноніма, що підписався "Доброзичливцем". Він натякнув Елінор, що тітчина вихованка Мері Джеррард може зазіхнути на спадок. За кілька днів тітку Лорі знаходять мертвою. А незабаром смерть наздоганяє і молоду Мері. Докази вказують на єдину спадкоємницю, що залишилася живою, - Елінор. Ба більше - дівчина раптом сама зізнається у злочині. Але легендарний детектив Еркюль Пуаро підозрює, що все не так очевидно. Він уже знає: до цієї химерної історії причетний ще дехто…

Софія Суарез, вдова і чудова медсестра, знайдена вбитою у власному будинку. Сусіди шоковані безглуздістю злочину: здавалося б, цю працьовиту і щиру жінку любили всі. Та за кожними зачиненими дверима є свої таємниці, тож Джейн Ріццолі та Мора Айлс укотре беруться за розслідування.

Шість дівчаток зникають одна за одною. Шість могилок знайдено в лісі, в кожній з них - дитяча рука. Але відшукати постраждалих чи їхні тіла поліції не вдалося.

«Дорога…ми» — збірка оповідань про жінок, життя яких розвернулося в новий бік після початку повномасштабної війни. У книжці деcять історій, їх героїні мають різний вік, професії й досвіди. Це голоси, що звучать із різних точок країни та світу, але сходяться у спільному — у пошуку сили, сенсу і світла посеред темряви.

«Місто ілюзій» — третя книга одного з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття знаменитої письменниці Урсули Ле Ґвін. Це перший український переклад твору.

Даміанос Ак’єлоський вільний. І тепер, на чолі відданих йому ак’єлоських сил, прямує на поміч принцові Веру Лоранові. Щоб здолати ворогів, підступного регента та короля-узурпатора Кастора, Дамену та Лорану доведеться забути про суперечності та взаємні кривди, простити гріхи минулого задля надії на світле майбутнє. Бо лише удвох вони зуміють покласти край правлінню брехні та лицемірства. Доля Веру та Ак’єлосу у їхніх руках!

«Щоденник Ніщоти» — не лише повноцінний художній твір, написаний у формі щоденника, але й найповніша в англійській класичній літературі збірка каламбурів; по суті, це «підручник із гри слів». Стосунки між батьками і дітьми, намагання створити міщанський затишок, колоритні побутові описи — усе це читач знайде у книзі. «Щоденник» вирізняють добротний гумор, тонка іронія, а подекуди навіть потужна сатира. Івлін Во назвав повість «найсмішнішою книгою в світі»; з’явився навіть спеціальний термін — «путеризм».

Автобіографічний текст Томаса де Квінсі вражає читачів уже не одне століття своєю відвертістю. «Сповідання англійського опієжерця» й «Suspiria de Profundis» — взірці опису задоволень і болів від вживання опійної тинктури, або ж лаудануму (натоді легального знеболювального засобу). Автор описує свої сюрреалістичні сни, марення, нічні жахіття, параною та проблеми зі здоров’ям, які виникли внаслідок споживання цієї речовини. Викладені спогади й самоаналіз пересипані цитуваннями класичних творів і біблійних рядків, визначних поем і віршів; також це видання доповнене примітками перекладача, які покращують розуміння цього дійсно філософського трактату.

Жінка без імені, яка вирушила до Таїланду без купальника й жодного плану. Своє ім’я вона залишила вдома разом з розбитим серцем і роботою, яка довела її до повного виснаження. Тож тепер скуповує манго та їздить на рожевому велосипеді. Плаче від гострого соусу й самотності. Товаришує з геконами, знайомиться із чоловіками та заводить нових друзів, кожен з яких випадково повертає їй частинку втраченого. 

Містечко Лімсток здається ідеальним для реабілітації хворих. Тож після авіакатастрофи Джері Бертон вирішує оселитися тут разом зі своєю сестрою Джоаною, яка супроводжує його. Але незабаром серія анонімних листів-наклепів порушує тихий плин місцевого життя. Одна з адресаток зрештою скоює самогубство, імовірно, через обурливий зміст листа. Та й на цьому потрясіння не завершуються: убитою знаходять її служницю.

Це історія про життя — як воно закінчується і як починається.

Найбільший скарб торгового міста Бінгтаун - це живі кораблі, які витримують шторм, самі ловлять попутний вітер, знаходять фарватер, а головне - зберігають спогади всіх, хто жив і помер на борту. Тож не дивно, що доля давнього роду Вестритів нерозривно пов’язана з одним із них.

В епоху Регентства порядній жінці для вдалого заміжжя достатньо було вміти небагато: мати ідеальні манери, гарно вишивати, співати й малювати. Однак жодна з цих речей не вдається Беатрісі, старшій доньці родини Стілів. Найкраще дівчина вміє… розплутувати злочини.

Він — один із найпопулярніших блогерів, що вигадав собі ідеальне життя, і так герой його дописів став тим, ким він сам хотів бути: відчайдушним і талановитим шукачем пригод, чиї дні сповнені запаморочливих злетів та падінь, романів на одну ніч і захопливих вражень.

Що б ви зробили, якби могли подорожувати в часі? З ким хотіли б зустрітися, можливо, востаннє? Тут, біля підніжжя гори Гакодате на півночі Японії, у маленькому затишному кафе стирається межа між минулим і сьогоденням. Пам'ять стає містком, через який гості закладу потрапляють на той бік, аби виправити помилки. Знову побачити батьків, що так рано пішли. Торкнутися обличчя коханої та згадати спільні, але вже нездійсненні мрії. Наважитися відкрити серце другові, хоч і здається, що запізно. Але доки пам'ять не згасла, а моменти не стали спогадами, час ще є.

Вісім років тому команда, з якою працював судмедексперт Девід Гантер, знайшла на болоті тіло дівчинки-підлітка. Слідчі були впевнені, що це одна з трьох жертв ґвалтівника-психопата та серійного вбивці Джерома Монка. Залишалося знайти ще два тіла, однак пошуки припинили, коли обвинувачений опинився за ґратами.

Дія кіберпанківського, «мозаїчного» (за авторським визначенням) роману Леві Тідгара «Центральна станція» відбувається у далекому майбутньому біля гігантського космодрому, що знаходиться між ізраїльським Тель-Авівом та арабською Яффою. Тут різні культури стикаються у реальному житті та віртуальній реальності. Тут життя дешеве, а інфа ще дешевша. Тут колишні солдати-кіборги давно забутих воєн доставляють нелегальні наркотики для вампірів-екстрасенсів, а роботи-священники читають проповіді та проводять обрізання. І тут усе пов’язано з Інакшими, могутніми чужопланетними сутностями, які через Бесіду — глобальну інфомережу — спричиняють безповоротні зміни у житті людства. І попри все, на Центральному вокзалі люди та машини продовжують адаптуватися, процвітати... і навіть еволюціонувати.

Головна тема роману сучасного французького письменника (н. 1952), написаного на основі реальних подій — бунту в дитячій колонії і втечі малолітніх в’язнів, доведених до відчаю жорстокістю наглядачів і байдужістю держави, — несамовитий порив до свободи, обстоювання людської гідності, звеличення гуманізму простих людей, які допомагають зацькованому втікачеві, людська солідарність, що інколи задля захисту добра вимагає не відступати навіть перед убивством. Є й гарні описи моря та острова, де містилась колонія, праці й побуту бретонських рибалок, перегук із політичними подіями 1930-х років. Постає й запитання: а чи все гаразд у наших колоніях та інтернатах для дітей?

На Сиві Ліси насувається неминуча війна з ненажерливою імперією. Країною тим часом блукає князь-зрадник у компанії духа та безсмертного вбивці. І вони не зупиняться ні перед чим, аби забрати владу у законного володаря.

Івоніка Федорчук більш за все на світі любив землю. Він шанував та беріг її, тяжко працюючи на ниві все своє життя. Це — найцінніший скарб. І іноді йому здавалося, наче земля важливіша за все та всіх. Івоніка плекав надію на те, що вона принесе щастя його синам. Не знаючи, що на неї впаде зерно ненависті та злості, яке зруйнує душі рідних людей. І брат піде на брата…

У минулому автогонщик, нині ветеран Першої світової війни, Кай, намагаючись віднайти себе в повоєнному житті, вирушає в мандри Старим Світом. Під час подорожей він зустрічає давнього приятеля, який запрошує долучитись до ризикованих автогонок.

Літо, довгоочікувана поїздка до «перлини біля моря» — Одеси, передчуття омріяного відпочинку… Начебто ніщо не віщувало біди, та не схильна до авантюр львівська вчителька музики несподівано для себе потрапила-таки у вир детективної історії. Низка неймовірних подій доводить, що випадковостей не буває: ми опиняємося на перехрестях доль завжди вчасно, аби скористатися єдиним шансом для порятунку чи зустрічі з людиною, що здатна змінити наше життя.

Початок XVI століття. Двох підлітків з подільського села викрадають татари. Після років поневірянь один з них опиняється у Нідерландах, що перебувають під владою імператора Карла V Габсбурга, де стверджується як мореплавець, митець та воїн. Інший високо зноситься при ватажкові середземноморських піратів, котрий служить турецькому султану Сулейману І. Жорстоке протистояння двох імперій руйнує мрії земляків та спрямовує обох до найвідомішої морської битви епохи, де, втративши усе, вони отримують натомість примарну надію повернутися додому...

«Я забула труси» Майї Тульчинської — це смішний путівник життям Звичайної Української Жінки. Смішний, бо ми, жінки, часто намагаємося сміятися, коли нам боляче, а надто коли стикаємося з несправедливими очікуваннями або приниженням тільки через те, що народилися в жіночому тілі. Сміх для нас є терапією, він допомагає нам іти по життю, незважаючи ні на що: народжувати і виховувати дітей, турбуватися про себе, будувати стосунки з чоловіком, робити карʼєру. Це наша пігулка, яка допомагає пом’якшити біль. Сміх — це наш захист, коли на очах мали би з’явитися сльози.

«Клоун Шалімар» — потужна, наповнена неповторними характерами, надзвичайно яскрава книга, яку просто неможливо читати зі спокійним серцем.

Кай Роудс, самотній батько та бейсболіст із Чикаго, уже втомився шукати няню для свого сина. Після кількох невдалих спроб його тренер вирішує втрутитися і пропонує найняти свою дочку Міллер як тимчасову помічницю.

Що, якби твоє життя раптом почало римуватися з вигадкою?

Зворушлива історія про дружбу, мужність і протистояння Добра і Зла, що розгортається в унікальному середовищі Палермо — місті, де життя й боротьба мають яскраві та часто трагічні відтінки.

Жив собі Жокей, дрібний і невиразний, брав участь у перегонах. І жила собі Вера — доволі дебела власниця чоловічої перукарні. Здавалося, що між ними не може бути нічого спільного, а вони зійшлися й стали тихою гаванню одне для одного. Та коли Жокей підупав у здоров’ї, жінка ходила за ним, як за малою дитиною. Почуття тривали, аж поки смерть не розлучила їх. Кохання буває мінливим, часто готує сюрпризи, але й додає сенсу в життя людей.