Сучасна українська проза

Робота доглядачем маяка здалася Данилові ідеальною можливістю переосмислити життєві вибори й стати кращим. Та невдовзі після його прибуття, на маяку починають відбуватися загадкові події, які геть не піддаються поясненню, а місцеві жителі, здається, всі щось приховують. Тепер Данилові потрібно не тільки розібратися в собі, а й розкрити жахливі таємниці маяка і при цьому залишитись живим.

Париж, весна 1923 року. Місто Сонця, як і вся Європа, поволі приходить до тями після Великої війни.

Максим Коломієць, колишній радянський міліціонер, потім — в’язень ГУЛАГу та диверсант, волею долі потрапляє у волинські ліси та приєднується до українських повстанців. У цьому романі Коломієць — уже командир відділу УПА на псевдо Східняк. А східнякам в УПА не дуже довіряють. Проте ніхто, крім Коломійця, не може очолити бойову групу, яка вирушає в небезпечний рейд з Волині на Київщину. Тут, у радянському тилу, повстанці мають вести агітацію й готувати диверсії. Не всі дійдуть до місця живими. Не всі виживуть у сутичці з загонами НКВС. А ті, хто вижив, помстяться за смерть побратимів.

Що може допомогти у скрутній ситуації? Тільки любов. Вона надає сили для боротьби та рятує від зневіри. А іноді навіть творить чудеса.

Це історії про львівських спокусників та спокусниць, аристократично вбраних панянок зі світлин минулого чи дівчат у джинсах із сьогодення. Тих, що розбивали серця, і тих, які присягали на вічну любов у врочистій тиші костелів, юних романтиків та досвідчених звабників — вони жили і кохали тут, у Львові, у місті кохання та пристрасті.

Різдвяні канікули в Сидорові?

Глибокий та емоційний роман-біографія про видатну українку

Від часу останньої справи в Кам’янці минуло дванадцять років. І Якову Ровнєру знову випадає опинитися в епіцентрі загадкових подій. Звичайна недільна вечірня служба в сільській церкві закінчується незбагненним: смуга яскравого світла перекреслює небосхил і за кілька хвилин зникає. Повірити в «чудо Боже» чи в «австрійських шпигунів»? Списати все на примхи погоди чи таки дослухатися до старих хасидських оповідок? І як можна пов’язати моторошне світло з могилами Устима Кармелюка та напівлегендарного хасидського філософа Баал Шем Това? Так багато теорій і так мало відповідей, котрі б задовольнили допитливий розум проскурівського хірурга. Яків Ровнєр береться за чергове розслідування, в ході якого й сам може стати злочинцем.

Світлана Ігорівна – звичайна вчителька літератури у забутому Богом селі Загоряни. Троє дітей, чоловік-невдаха, неозорі городи, школа… Здається, усе надто банально і просто.

1349 рік. Великий князь Любарт Ґедимінович, володар Галичини та Волині, повдовів, тому їде до Новогрудка брати шлюб з ростовською князівною Ольгою Костянтинівною. Князеві потрібен спадкоємець і вигідні звʼязки, тоді як для юної Ольги цей шлюб — сповнений трепету життєвий крок. Чи зможе вона здобути кохання чи бодай прихильність старшого і такого владного чоловіка?

Віта має життя, про яке мріє більшість жінок. У свої 42 роки вона привертає увагу молодих та зрілих чоловіків, має престижну високооплачувану роботу й, незважаючи на розлучення, теплі взаємини зі своїми донечками.

«Третій рівень» — перша і єдина збірка короткої гостросюжетної прози Андрія Кокотюхи.

Кінець XIХ століття. Двоє братів, Богдан та Іван, колись захопилися однією жінкою - повією Магдою. Минули роки. І вже Іванові сини, Петро й Семен, спалахують таємною жагою до однієї дівчини Сабіни. Час великих історичних зламів і громадянських війн. На полі битви проливається українська кров у бою під Крутами. Петро стає до лав Галицької армії. Семен страждає від мук нерозділеного кохання та ненависті до власного брата, поки не зіштовхується з колишньою коханкою батька - тією самою фатальною блудницею Магдою. У серці спалахує заборонена пристрасть. За спинами братів чатують НКВДисти та зрадники, країна здригається від зламних подій. Крізь тонкий серпанок прорвуться темні гріхи батьків і синів - помилки, які спокутувати дітям дітей. Історія, що почалася з ненависті, триватиме ще не одне покоління.

Зустріти своє жіноче щастя, коли тобі вже сорок? Почати нове життя з нуля на чужині? Окриленій коханням героїні нового роману Віри Нестерчук здається, що все можливо. Вона переїжджає до свого обранця у Німеччину і виходить за нього заміж. Та словами «вони побрались і жили щасливо» зазвичай закінчуються тільки дитячі казки. Тут же все тільки починається.

Весна 1921 року. Жителі Проскурова й навколишніх сіл чекають, що знову «прийде Петлюра» та визволить їх від більшовицького гніту.

«Резидентка Його Величності» — друга книга з дилогії про княгиню Анну Вишневецьку-Дольську.

Майже двадцять років Оксана була нікому не потрібною. Тавро «розумово неповноцінної» тяжіло над дівчиною змалку. Маму ж більше цікавила пляшка, ніж рідні діти. Тільки сусід Олександр був добрим до неї. Від нього Оксана дізналася про ніжність, чуйність і любов. Але недовгою була її казка. Місцева преса зарясніла заголовками: «Невинна дівчина стала жертвою старого збоченця». Громадськість ладна лінчувати сусіда Оксани.

Це історія маленької жінки, якій довелося розбиратися з викликами долі по-чоловічому. Її єдиного сина, Омрина, вбили одноплемінники, свої. Поки він тонув, вони забивали його баграми, бо забирати в морських духів їхню здобич — погана прикмета. Але ще гірше — забрати в матері її дитину. Тому слід поквитатися з винними. З тими, хто правив те жорстоке дійство, і з тими, хто мовчки спостерігав. Поквитатися так, як заведено в її народу, коли за певних обставин люди — це неначе ще одна здобич. Свої чи чужі — однаково. Для когось це називатиметься помстою. Для неї — справедливістю.

Це розповідь про п’ятьох друзів. Головний герой, Олексій, – один із них. Випадково він опиняється поруч із кожним своїм другом саме у той момент, коли на того чатує смертельна небезпека, і намагається його врятувати. Чи вдасться Олексієві протистояти фатуму та як відплатять йому за вірність товариші?

Життя - що калейдоскоп. Був Петро звичайним студентом політехніки - став козацьким новиком. Жив у третьому тисячолітті - а опинився у середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі і цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи. Розбійники, що не шанують ні Христа, ні Аллаха, а людське життя для них не дорожче за ціну на невільницькому ринку. Що буде далі, чи вдасться йому врятуватися і дістатися на Січ? Куди подівся Полупуд? Що везе туркам розбійницький байдак? Про це та інші події читайте у романі Олега Говди "Пливе човен - води повен", другій книзі циклу "Дике поле". 

Соля — магічна істота, Перехресниця, опиняється у Києві 1917 року в пошуках того, кого має захищати. Перехрестя Києва приводять її до таємничої «ложі» Георгія Нарбута, знайомлять з Миколою Зеровим, викладачем гімназії, який часто виголошує поховальні промови, та Павлом Тичиною, помічником хормейстера в театрі Садовського. Київ відкриває їй страшну таємницю: Зеров небезпечний для того, чиє життя вона має берегти. Соля вирішує відвернути небезпеку за будь-яку ціну. Однак вона поки не знає, що магії Перехресників протистоїть жорстока реальність сталінського тоталітарного режиму.

Є світ, що помирає від жару сонця. Є світ, що помирає від космічного холоду. І є наш світ — поле бою між холодом і жаром. Існує єдиний шлях повернути лід і полум’я у стан рівноваги — знищити суперника: диверсанти-джампери, генетика яких дозволяє переміщатися між паралельними світами, сходяться у смертельному поєдинку на вулицях земних міст.

Роман «Вихід» можна вважати, як хронікою виходу із цього регресивного й корумпованого, відверто ворожого до України середовища, так і особистою сповіддю автора, який довгі роки присвятив священицькому служінню в УПЦ МП.

Кожна жінка мріє вирватися з набридлого кола побутових проблем і почати інше життя — цікаве, насичене, незвичайне.