Сучасна українська проза

Роман «Донос» Олександра Гавроша присвячений драматичним подіям 1846–1847 років, коли в Україні було створено Кирило-Мефодіївське братство — першу таємну політичну організацію, яка об’єднала провідних українських інтелектуалів, що ставили собі за мету пробудження і визволення України. Героями роману є кілька десятків історичних осіб, серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, київський військовий губернатор Дмитро Бібіков, цар Микола І, шеф жандармів граф Олексій Орлов...

В основі романів «Енна» та «Дожити до весни» — дві неймовірні жіночі історії на тлі складних суспільних реалій України ХХ століття. Кохання і зрада, жорстокість і фальш, складні випробування і непроминальне світло любові... Усього цього вдосталь на життєвих шляхах Ірини, вихованки сиротинця для дітей репресованих «ворогів народу» («Енна»), й Анабель — останньої гілочки колись розкішного родинного дерева, започаткованого коханням поліської красуні та наполеонівського офіцера («Дожити до весни»). В обох сюжетах туго переплетені детективні, психологічні та драматичні лінії.

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

«Проти вітру» — не просто книга. Це виклик смерті. Це лист любові до життя, написаний жінкою, яка вже не може говорити — але промовляє гучніше за всіх.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

Майор у відставці знаходить дружину мертвою — вона наклала на себе руки. Син Руслан зникає. Жорстокого і владного чоловіка тепер нічого не стримує від втілення своїх фантазій. До сина йому байдуже. Розслідуванням самогубства займається молодий лейтенант, який стикається з брудними таємницями, розбещеністю і корупцією. Сюжет складається з окремих епізодів життя різних персонажів, які так чи інакше пов’язані з загиблою жінкою.

У власному бойовому досвіді метаромантики фіксують найяскравіші етапи активних бойових дій і трансформують їх у художній вимір.

Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Закон будди Аміди говорить: убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається в пекло. Торюмон Рейден, самурай зі служби Коропа-і-Дракона, розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь.

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

У романі «Закон равлика» продовжено розповідь про долю Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи страхи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...

«Урус-шайтан» — п’ятий том масштабної історичної саги Василя Краса про героїчну добу українського козацтва XVII століття.

Стамбул, 1929 рік. Невидима боротьба між радянською розвідкою та  уенерівськими екзильними спецслужбами на Близькому Сході  загострюється.  Назар Сотник  і Марі Пчелінські опиняються на вістрі цього протистояння. Водночас у  Стамбулі діє таємна третя сила,  котра  колаборує з радянцями й прагне повалення уряду Мустафи Кемаля Ататюрка.

Роман «Танець білої тополі» Надії Гуменюк поєднав у собі минуле й сучасність, любовну історію та захопливу інтригу. Пошуки свого родинного коріння приводять вихованку дитячого будинку Вероніку Величко до села, на горі біля якого росте біла тополя, посаджена багато років тому двома закоханими. Як фото дівчини опинилося в дивній кімнаті, де вона ніколи не була? Які ще приголомшливі знахідки чекають на Ніку? Ким виявляться для неї сільський костоправ Левко та його кохана Вишенька?

«Хазяїн» — це роман про Україну «нульових» і «десятих»: допандемійну, до вторгнення.

Що, якби кожна людина у вашому житті стала главою книги? П’ятнадцять глибоких, сильних, часом трагічних епізодів про людей, чиє життя докорінно змінилося 24 лютого 2022 року. На цих сторінках — любов, перевірена випробуваннями, тяжкі втрати й біль, який загартував. Буденне набуває глибини, а люди відкриваються у новому світлі. Хтось втратив рідних і близьких. Комусь більше не судилося побачити рідний дім, бо його вже не існує. Але всі вони вистояли й не скорилися долі. Це українці, які стали символами непохитності, гідності й сили нації, що прагне щасливого мирного майбутнього.

Основні події роману «Вересові меди» розгортаються на Волині. Богдана Ясницька з невеличкого поліського села мріє про театральну сцену, але доля пише свій сценарій і веде її тернистими шляхами пошуків і випробувань. Надія Гуменюк майстерно вплітає драматичні епізоди життя героїні в історичне тло XX століття. В романі яскраво постають реальні історичні постаті, зокрема, великих подвижників української культури Ніни та Миколи Певних.

У романі «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона» йдеться про коротке, однак сповнене пригод і переживань, життя графині Марисі Валевської, яку називали польською дружиною Наполеона.

Що змінилося з часу відомих трагічних подій у Вифлеємі та в людських душах і світі взагалі, як відбилися і повторилися ці події вже у бурхливому XX ст. з його Голодоморами й Голокостом?

«Татарський бранець» є першою книгою циклу «Нескорені» та початком описаних у наступних творах пригод.

У далекому 1938 році у Львові за участь у національно-визвольних змаганнях «Галицькими хрестами» нагородили чотирьох ветеранів Української Галицької армії: Якова Кульбабу, Андрія Соколовського, Антіна Холода та Олексу Стадницького. Опісля доля порозкидала їх по всьому світу: Кульбаба опинився і назавжди залишився у Сибіру; Соколовський потрапив під акцію «Вісла» і був переміщений на захід Польщі; син Холода зумів утекти спочатку до Швеції, а потім у Канаду; Стадницький залишився у Львові. Їхні нащадки зустрілися на полях російсько-української війни, але не тільки вони, а й онуки тих, хто свого часу гнобив і переслідував їхніх дідів.

Париж, весна 1923 року. Місто Сонця, як і вся Європа, поволі приходить до тями після Великої війни.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В двадцять один рік вона пізнала війну, любов та зраду. В двадцять п’ять врятувала гусака з глека, химеру від голодної смерті й себе — від вигнання з Храму № 3. В тридцять її наздогнав корабель-привид і навчив ховати пацієнтів. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але й термосилова броня не захистить тебе від крижаних поцілунків реальності. Танцюй на пагорбах, жінко з флейтою! Юність закінчилася, треба йти далі — у зрілість, сповнену чергових сюрпризів.

Герой нового роману Богдана Кушніра «Класичний шпигун. Місія у Варшаві» — Олексій Бойко, молодий дипломат, працівник Посольства України в Республіці Польща, — під час російсько-української війни опиняється в центрі інтриг російських, польських і українських спецслужб. Він несподівано стає ключовою фігурою у викритті масштабної операції російської резидентури в Польщі. Таємні зустрічі, подвійні агенти — кожен його крок може стати фатальним. Хто вийде переможцем у цьому протистоянні?

Коли Юлі було ще 17 років, українські лікарі винесли їй вирок: до свого вісімнадцятого дня народження вона має померти. На щастя, у Німеччині дівчину змогли врятувати. Книжка «Руденька» — своєрідний щоденник-сповідь, у якому зображено реальні події з життя авторки. Це не просто історія боротьби життя зі смертю, а й історія кохання. До чоловіка, до життя, до себе. А ви колись замислювались, що зробили б, якби це був останній день вашого життя?

Закон будди Аміди перетворив Країну Вранішнього Сонця на Чисту Землю. Відтепер убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається до пекла. Торюмон Рейден — самурай з Акаями, дізнавач служби Коропа-і-Дракона — розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь, уже відомих читачеві за романом «Короп і дракон».

Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм.

Ім’я сподвижника Івана Мазепи гетьмана Пилипа Орлика загальновідоме. Та не всі знають, що його син Григорій  докладав неабияких зусиль до втілення у життя справи батька — відновлення козацької держави.