Сучасна українська проза

Героїня роману «Серафима» (2007) «позбавлена почуттів, як позбавлені їх горгулії». Честолюбна дівчинка з провінції в прагненні недосяжного поступово перетворюється на «ангела смерті». Не маючи моральних орієнтирів і обмежень, Серафима хапається за будь-яку можливість отримати омріяне гламурне життя. Не отримавши бажаного, вона стає суддею і катом, обираючи, кому жити, а кому вмирати.

«Без вини винний» —  продовження психологічного трилеру-детективу «Він знає, коли ти помреш». І нова історія не менш заплутана...

Головний герой роману «Пікнік на льоду»  — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від провідної газети: писати некрологи про впливових людей, які поки що живі. Поступово він усвідомлює, що з необережності опинився втягнутим у складну гру тіньових структур. І тепер йому доводиться боротися за те, щоб просто вижити. Але ситуація ускладнюється через пінгвіна на ім’я Мишко. Віктор забрав його з Київського зоопарку, тому що в них не вистачало грошей на годування тварин.

«Я. Рим. І Дама з однорогом» — це сповідь про жінок, пов’язаних між собою війною, материнством, коханням, втратами, страхами й власним відродженням. У ній у дусі магічного реалізму переплітаються, як нитки на гобелені «Дама з однорогом», спогади й сни, дитячі голоси й голоси мертвих, карти таро, тиша й пам’ять, антикварні речі, подорожі місцями сили. Це книжка про пошук цілісності після того, як світ розсипався на уламки. Про те, як жінка вчиться знову відчувати, говорити, дихати. І про те, що навіть серед війни, самотності та втрат залишається простір, у якому вона — творець і джерело життя.

У своєму творі «Як вас звати насправді? Роман про УПА» Петро Лущик висвітлює суперечливі й маловідомі сторінки нашої історії — жорстоке протистояння загонів НКВС і упівців (членів військово-політичного формування УПА) на Західній Україні в 40—50-х рр. У центрі твору — молодий повстанець Микола Кульчицький, який став частиною опору кривавій тоталітарній системі після того, як його батька закатували в застінках радянської тюрми. Коли боротьба УПА з об’єднаними загонами радянської армії і військ НКВС загострюється, повстанцям вдається заслати Миколу як агента у тил ворога. Герой змушений забути своє ім’я, він знає, що наражає себе на смертельну небезпеку, та не може зробити інакше. Що його чекає на цьому шляху? Динамічний сюжет веде правдивими витками історії і ні на секунду не дає розслабитися читачеві...

«Птах і Фікус. Смертельна відпустка» — це повість у стилі «мілітарі панк». Двоє військових ЗСУ — штурмовик Фікус і опе­ратор БПЛА Птах — опиняються в незнайомому місці, яке схоже на санаторій, буддійський монастир і секретну лабораторію водночас. Довіряючи тільки один одному, Птах і Фікус намагаються не втратити себе і зрозуміти мету перебування тут. Їхня задача — знайти вихід і повернутися додому.

Головна героїня оповідань, що увійшли до цієї збірки, — любов. Комусь із персонажів вона дарує крила для злетів і силу, щоб упевненіше йти земними шляхами («Осіннє танго», «Етюд з метеликом»), когось змушує страждати, випробовуючи на справжність почуттів, людяність і шляхетність («Вовчиця», «Фанатка», «Перс і ласунка»), для когось стає спогадом, що зігріває душу в осінню пору життя («Жінка дощу»), а комусь дарує надію на непроминальність світла й порятунок світу («Не(випадковий)»)…

У романі «Тамплієри короля Данила» дія відбувається у XIII столітті. Папа Римський Інокентій IV відправляє до галицького князя Данила Романовича свого посла. Охороняти важливу особу доручено загону воїнів-тамплієрів на чолі з командором Гійомом де Пардо.

«Оповідка про житіє та діяння тричі славного лицаря Тризуба» — се виплодище уяви, реалій і мрій українця, який, опершись на підвалини моралі та власного сумління, віднаходжує і плекає в собі силу відродити український дух щирости та праведности через шлях чоловіколюбности й доброти.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В шість років вона вперше дізналася про насолоду влади та гіркоту заборон. У дванадцять Регіна пізнала терор і насильство. У шістнадцять — суперництво і брехню. Так, космічний світ Ойкумени дорожить своїми менталами, як рідкісними коштовностями, але силове поле не захистить від холодних вітрів реаль­ності. Танцюй на пагорбах, дитя з флейтою! Дитинство закінчилося, треба йти далі — в юність, сповнену чергових сюр­призів.

У центрі роману — київський князь Святослав Хоробрий, відважний полководець, воїн, далекоглядний політик, який воював протягом усього свого правління і розширив територію Київської Русі.

Міф про подвиги Геракла відомий усім змалку. Але не всі знають, що на юному Гераклі перетнулися інтереси Олімпійської Сім’ї, скинутих до Тартару титанів, а також багатьох людей, внаслідок чого майбутній герой та його брат Іфікл з дитинства стали заручниками чужих інтриг. Зловісні напади безумства, до яких схильний Великий Геракл, вівтарі Одержимих Тартаром, на яких димиться кров людських жертв. У цьому ховається смертельно небезпечна таємниця, яку земний батько Геракла — Амфітріон, онук Персея — вимушений зберігати до самої смерті і навіть після неї.

Роман «Дофін Сатани» (2003) — соціально-кримінальний детектив з елементами містицизму. Сюжет побудований на розкритті жорстоких вбивств, які тривалий час здійснює головний герой — Іван Білозуб. Це моторошна історія маніяка-вбивці, чиї некрофільські уподобання важко розпізнати під маскою пересічної людини. Але і полковник Ракша, і його кохана Ліліт, які полюють за маніяком, у певні моменти мають із Білозубом щось спільне.

Засновано на реальних історичних подіях і розсекречених документах архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Книга продовжує розпочату в романі «Пікнік на льоду» розповідь про долю журналіста Віктора Золотарьова. Повертаючись з Антарктиди  до Києва, він долучається до виборчої кампанії боса мафії в обмін на поїздку до Чечні. Його мета — визволити пінгвіна Мішу, який нібито перебуває там у приватному зоопарку. Під час подорожі Віктор усвідомлює справедливість Закону равлика: без власного будиночка, даху й захисту ти, як равлик без мушлі, — безпорадний слимак.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.

З богемного Парижа до Проскурова повертається витончена красуня, донька місцевого комерсанта Інеса Путс.

Теплого травневого дня 1916 року гласний Київської міської думи купець Василь Коноплін, а також батько сімох доньок, отримав дивну поштову листівку із загадкою. У ній перелічувалося, якою саме справою водночас займаються шестеро сестер, а насамкінець запитувалося: а чим займається сьома сестра? Невдовзі в родині Конопліна сталася жахлива подія: одна з дівчат безслідно зникла. Розслідувати справу доручили дізнавачеві Подільської поліційної дільниці Антону Курінному. Він не встигає — дівчинка гине. А божевільний маніяк надсилає киянам листівки із загадками. Його злочини стають дедалі вигадливішими та кривавішими.

Роман «Донос» Олександра Гавроша присвячений драматичним подіям 1846–1847 років, коли в Україні було створено Кирило-Мефодіївське братство — першу таємну політичну організацію, яка об’єднала провідних українських інтелектуалів, що ставили собі за мету пробудження і визволення України. Героями роману є кілька десятків історичних осіб, серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, київський військовий губернатор Дмитро Бібіков, цар Микола І, шеф жандармів граф Олексій Орлов...

В основі романів «Енна» та «Дожити до весни» — дві неймовірні жіночі історії на тлі складних суспільних реалій України ХХ століття. Кохання і зрада, жорстокість і фальш, складні випробування і непроминальне світло любові... Усього цього вдосталь на життєвих шляхах Ірини, вихованки сиротинця для дітей репресованих «ворогів народу» («Енна»), й Анабель — останньої гілочки колись розкішного родинного дерева, започаткованого коханням поліської красуні та наполеонівського офіцера («Дожити до весни»). В обох сюжетах туго переплетені детективні, психологічні та драматичні лінії.

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

«Проти вітру» — не просто книга. Це виклик смерті. Це лист любові до життя, написаний жінкою, яка вже не може говорити — але промовляє гучніше за всіх.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

Щоб зупинити лавину знищення — російську війну проти України та загрозу Третьої світової, — потрібно змінити минуле. Для цього троє учасників місії вирушають до Харкова 1933 року. Їхня мета — врятувати політичного чи культурного діяча, здатного змінити хід історії. Однак хто це? Чи вдасться їм знайти відповідь і встигнути, коли за ними вже стежить пильне око режиму?

Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».

Майор у відставці знаходить дружину мертвою — вона наклала на себе руки. Син Руслан зникає. Жорстокого і владного чоловіка тепер нічого не стримує від втілення своїх фантазій. До сина йому байдуже. Розслідуванням самогубства займається молодий лейтенант, який стикається з брудними таємницями, розбещеністю і корупцією. Сюжет складається з окремих епізодів життя різних персонажів, які так чи інакше пов’язані з загиблою жінкою.

У власному бойовому досвіді метаромантики фіксують найяскравіші етапи активних бойових дій і трансформують їх у художній вимір.

Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Закон будди Аміди говорить: убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається в пекло. Торюмон Рейден, самурай зі служби Коропа-і-Дракона, розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь.

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

У романі «Закон равлика» продовжено розповідь про долю Віктора. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи страхи чеченського полону, він усвідомлює невідворотність виправданого самим життям Закону равлика: без власного даху тебе, як безпорадного слимака, будь-хто може мимохідь розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»...

«Урус-шайтан» — п’ятий том масштабної історичної саги Василя Краса про героїчну добу українського козацтва XVII століття.