Сучасна українська проза

Загадковий незнайомець телефонує до письменника з пропозицією показати йому загублену скарбову печеру, де колись зустрічалися гетьман Мазепа та шведський король Карл ХІІ. Заінтригований автор вирушає в дорогу, де зрештою знаходить неймовірний скарб: сучасний партизан передає йому давній рукопис спогадів свого діда про повстанську боротьбу проти московських окупантів у 20-х роках минулого століття.

«Руїна» є другою книгою циклу «Нескорені» та продовженням пригод, описаних у творі «Татарський бранець».

Між королівствами Гранар і Фідера майже два століття існувала угода, яка мала не допустити появи нищівників — чаклунів із руйнівною магічною силою. Але угода порушується, коли юний шукач коштовного каміння, на ім’я Барв, натрапляє у лісі на незвичайну дівчинку Волошку.

Останні дні лютого 2022 року — і перші дні масштабного російського вторгнення в Україну.

Цей роман про звичайних людей, але здатних на відчайдушні вчинки. Різні за поглядами й можливостями, вони будують класичні плани чи намагаються вийти за рамки стереотипів.

Збірка “Про що він мовчить” — це особисті історії, які руйнують стереотипи, показують очікування від чоловіків з боку суспільства і розвінчують міф про “справжнього чоловіка”. Це розмови на кухні, відверті роздуми про важливе, можливість озвучити те, про що завжди мовчав. Чоловіки, це книжка про вас і для вас. Жінки, це книжка про те, про що ви точно запитували чи хотіли б дізнатися у чоловіків.

Бути підлітком — непросто, особливо, коли ти «непростий» підліток із Чарлісу. І особливо тоді, коли опиняєшся у круговерті події і від тебе вимагають дрібницю — врятувати світ від Прадавнього зла — велетенського Змія Горгона. Хіба це до снаги дванадцятирічному хлопчиську та ще й, на відміну від інших «непростих», позбавленому будь-яких магічних здібностей?

Голоси то віддаляються, то завмирають. Лине світом коляда, світла, різдвяна, промениста... Панує над світом Світло Новонародженого Дитяти. Оновлення, тиха піднесена радість у Дусі. Довкола видозмінюється простір. Це невловима мить, але вона стає невидимим порухом душі, яка врапт оживає і, здається, возвеличується разом з Небесами. Світ стає инакшим. Світло святкує довгоочікувану Перемогу... З Різдвом у Серці народжується кожний... З Різдвом у Серці зустрічаймо кожний день, день майбутньої Перемоги...

«Одинак і Місяць» — гостросюжетна пригода у жанрі наукової і соціальної фантастики.

Уявіть, що на Землі існує місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. Уявіть, що для того, аби туди потрапити, достатньо не озиратися й мовчати. Є лише одна проблема: в такому місці часом з’являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся.

У своїй новій повісті Анатолій Дністровий через взаємини митців показує руйнацію «вежі зі слонової кості». Із часів романтизму вона уособлювала таїну творчості, егоцентризм митця, його дистанціювання від суспільства, але в теперішньому прискореному світі стала статичною, опинилася на периферії й доживає останні дні.

У романі розкрито маловідомі факти протиборства спеціальних служб на українських теренах, коли людство опинилося на краю прірви — напередодні вибуху Першої світової війни. Перед очима читача постає галерея розвідників і контррозвідників обох сторін протистояння, а також промайнуть колоритні постаті пройдисвітів й авантюристів, без котрих життя будь-якого суспільства було б неповним. Роман насичений карколомними сюжетними ходами, смертельним ризиком персонажів, їх благородством і цинізмом, гострими інтригами, злом та підлістю, які супроводжують хід історичних подій. Деякі імена автор змінив, а деякі залишив у їх історичній достовірності.

Дія роману відбувається у містечку Дунаївцях на Поділлі. Тут орудує маніяк, котрий убиває людей, відрубує їм голови та заховує невідомо де, а тіла нещасних залишає у людних місцях. Як виявилося, нинішні жахливі події перегукуються, більше того — безпосередньо пов’язані з давнього легендою про Безголового — жорстокого мучителя простого люду пана Ржеутського, якого колись покарали за численні кривди, відтявши голову. Волею долі у центрі подій опиняється київський адвокат Лариса, завдяки котрій місцева поліція розплутує ці страшні й загадкові убивства.

Жорстока загарбницька війна вщент зруйнувала колишнє мирне життя Енергодара — міста-супутника найбільшої електростанції Європи.

Архітекторка Віра живе в Парижі спокійним життям із чоловіком-французом і дочкою-підліткою, аж поки її не будить дзвінок: «Ти що, спиш?! Там Київ і Харків бомблять!». АТОвець Атрей залишає мирний Амстердам, щоб знову захищати Україну. А школярка Матільда з Бургундії зустрічає дивного чоловіка, що винаймає будинок над озером у її родичів. Щирість і таємниці, радість і біль, дружба, кохання і втрати — намагання знайти й зберегти себе у вирі подій. А може, таки зустрітися на вітряному пляжі.

Складно пояснити, чому в нашій країні ніхто не намагається порушувати питання про заборону сурогатного материнства. Натомість широко рекламується обґрунтування деяких діячів української науки, що це не що інше, як розвиток передових технологій та зростання свідомості сучасного суспільства. Шкода, що мало тих, хто пояснює аморальність багатьох людей, яка може обернутися для українців національною катастрофою. Хтось же має почати пояснювати людям, що, народжуючи та продаючи дітей, ми формуємо негативний образ нашої держави, яка стала «Меккою сурогатного материнства».

Роман «Петрикор — запах землі після дощу» проговорює й реалізує у слові травми, які залишає в нас полум’я війни.

Бійки і пиятики, стрілянина і крадіжки, шантажі та погрози — ось та калейдоскопічна атмосфера, в якій живуть і борються герої детективних повістей “Стіна” та “Осінні ілюзії”, події котрих розгортаються наприкінці 80-х років минулого століття після розпаду Радянського Союзу.

«Падіння Орла» — незабутня зустріч з новими світами, сповненими пригодами, інтригами та таємницями.

…Власнику кафе «Артист» відомо про його відмінність від решти людей. Проте він навіть не здогадується, чому потрапляє у вир зіткнення інтересів чужоземних спецслужб. Змушений грати роль загадкового емісара у далекій країні, колишній актор тепер вже по-справжньому балансує краєм прірви. Та як висловився сам автор — це книжка про Мрію. Адже навіть за крок до загибелі його герой намагається вперто просуватися до здійснення мрії усього свого життя…

«Не історія кохання» — перша книжка авторки, яку вона створювала протягом трьох років. Спонтанне рішення одного осіннього вечора вийти на вулицю й поцілувати в щічку трьох незнайомців приносить Луїзі доленосні зміни в житті. Знайомство з прекрасним чоловіком, якому складно відмовити в побаченні. Сварку із сусідкою по кімнаті. Сніданок з київським безхатьком. Шляхом спроб і помилок Луїза вчиться жити своє доросле життя у великому холодному Києві, зустрічаючи там неочікуваних друзів і недругів та стикаючись із дорослими проблемами, самотністю та першим коханням...

Київський «авторитет» наймає двох професійних убивць — Антона й Віту — виконати замовлення на ліквідацію непоступливого бізнесмена у Сполучених Штатах. Пара майстерно «розв’язує» проблему, однак лише імітує загибель товстосума. Коли замовники-мафіозі дізнаються про це, професійні «мисливці» самі опиняються в ролі дичини, на яку полюють. Застосовуючи всю свою винахідливість, кмітливість і зухвалість, головні герої розправляються із переслідувачами, але й самі зазнають утрат...
Для шанувальників детективного жанру.

Особливе місце в житті та творчості Ю. Покальчука займали проблеми «важких» підлітків — неповнолітніх злочинців з виховних колоній. Підлітки, тікаючи з неблагополучних родин, де потерпали від насильства рідних, потрапляють на вулиці. Кинуті напризволяще, вони копіюють єдиний відомий їм спосіб життя дорослих — крадіжки, алкоголь, наркотики, секс, азартні ігри, бійки, приниження, знущання. Спираючись на відверті розповіді цих підлітків, автор створив оповідання «Хуліган Зайчик», «Окружна дорога»,  «У неділю рано…» та інші.

Біля залізничного насипу неподалік від кордону з Польщею знайшли непритомного молодого чоловіка. Отямившись, він заговорив дивною мовою, якої ніхто не розумів, а невдовзі посеред ночі зник з лікарні. Що змусило цього загадкового пацієнта, що втратив пам’ять, долати шлях до самотньої хатини на узліссі, що так манила його у дивних снах? Які таємниці відкрило йому згодом невеличке поліське село Тирличі, у якому, як у краплі води, відбилася історія України багатостраждального XX століття? Доля родини Буслів несподівано, драматично і романтично переплелася з долею ромської сім’ї Ковачів, яка, втікаючи з Варшави від німецьких нацистів, опинилася у цій затишній місцині Волині.

Низку червоних, як кров, коралів носила на грудях горда чорноока Маруся і хотіла подарувати колись на щастя доньці... Вірила, що знає, яке воно, те щастя. Та хіба жінці це вирішувати — не долі? Бо жінка думала: «Що люди скажуть?..» А вони ж скажуть, приліпиться — не обірвеш... Та так і не дізнався ніхто, як на неї, чужу дружину, щоночі, все життя чекав Степан. Це йому вона народила доньку, бо кохала... А тоді люди склали легенду...
У колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздить з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце з «легендою». Натомість знаходить всохлий бузковий кущ і червону намистину під ним, єдину на тонкій нитці... І кілька тендітних живих паростків...

У романі «Аґент Лилик» продовжуються пригоди, описані у «Віллі Деккера».

Час подій — осінь/зима 2022-го року, починаючи з перших блекаутів у країні внаслідок російських обстрілів.

Віксена на прізвисько Лисиця — дівчина, яка працює запечатувальницею могил.

Героїня твору Ганна Степчук — докторка палеонтології, і її зовсім не цікавлять люди. Головне для неї — стати визнаною науковицею, бо в чому ж іще сенс життя? На розкопках вона натрапляє на вид тварин, яких не знає сучасна наука і які, вірогідно, дожили до нашого часу. Альтернативна наукова організація наймає Ганну, щоб знайти живих тварин. Їй надають найсучасніше обладнання й високу платню. Та що, коли наміри роботодавців не такі чисті, як здавалося? А тут ще ця дивна Марта, працівниця цирку, яка знає про цих тварин і в жодному разі не хоче оприлюднювати їх існування. Жінки вирушають у небезпечну подорож на північ, щоб урятувати невивчений вид і свої життя. У кузові в них — живий вантаж, позаду — переслідувачі, а попереду — холодна тундра.

Історичний роман-хроніка “Que vadis, Вадісе?” є другою книгою трилогії “«Вирівнювання» Збруча”. У ньому йдеться про масові репресії радянських органів НКВС-НКДБ у Західній Україні в 1939-1941 роках. З іронічних, а подекуди із саркастичних позицій, витворена колекція історичних подій, явищ і постатей, розкриті деякі таємниці того часу, хитросплетіння політики та війни.

У 2006 році, після виходу роману «Віаґра для мера» Олександра Вільчинського, у Тернопільській міській раді без перебільшення розпочався переполох. Резонанс у пресі, включно з погрозами автору, тільки підсилювали ажіотаж, коли кожен з депутатів та працівників мерії у героях та персонажах твору намагався впізнати якщо не себе, то бодай когось із колег. А що вже казати про міських голів як тодішнього, так і попередніх? Проте, як стверджує сам письменник, сюжетна лінія й описані в романі колізії є змодельованими з різних подій і не тільки із власного досвіду. Як засвідчили читацькі відгуки, схожі до описаних у романі ситуацій мали місце й в інших містах та інших міських радах, особливо під час виборчих кампаній. Тема не втратила актуальності й досі. Принаймні в Тернополі після «Віаґри для мера» підстаркуватих міських голів уже не обирають. За мотивами роману Олександр Вільчинський також написав комедію з елементами фарсу на дві дії «На всі гроші» (2016).

Це історія усвідомлення власної тілесності. Історія про ілюзії та заборони, сором і невпевненість у собі, дружбу та перше кохання. Та насамперед це книжка про формування дівочої сексуальності, історія про неідеальне й болісне дорослішання.