Сучасна українська проза
Червень 1918 року. Капітана Клима Жеграя розшукує в київському ресторані «Континенталь» очільник гетьманської розвідки Дмитро Бусло. Він передає доручення Павла Скоропадського розслідувати в Білій Церкві загадкове вбивство паламаря Гната Березовця й викрити злочинців, які шукають дорогоцінності в палаці графині Марії Браницької. До того ж у Білій Церкві орудує таємничий «Трибунал апостолів», який також не гребує вбивствами. Слідчий виїжджає в місто, поблизу якого народився, й одразу потрапляє у вир подій. Його намагаються підкупити, залякати, заманюють у підземелля. Його судить «Трибунал апостолів».
Травень 1918 року. До капітана поліції у відставці Клима Жеграя, який переховується від бандитів, приїжджає посильний гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією прибути до ясновельможного. На секретній нараді знаменитому слідчому доручають розслідувати три злочини в повітовому місті Радомислі. У тамтешньому гарнізоні зникають німецькі солдати, викрадачі частини золотого запасу держави переховують його в навколишніх лісах. Й особисте прохання гетьмана: знайти юну дружину його давнього приятеля генерала Савицького, яка не повернулася з прогулянки. Клим Жеграй береться за справу, бо скучив за справжньою роботою.
Стамбул, 1929 рік. Невидима боротьба між радянською розвідкою та уенерівськими екзильними спецслужбами на Близькому Сході загострюється. Назар Сотник і Марі Пчелінські опиняються на вістрі цього протистояння. Водночас у Стамбулі діє таємна третя сила, котра колаборує з радянцями й прагне повалення уряду Мустафи Кемаля Ататюрка.
У збірці представлено літературні та графічні твори юної авторки — щирі, самобутні, пронизливі. Вона могла ввійти в історію як одна з яскравих представниць нової української культури, але злочинні дії режиму РФ обірвали життя талановитої мисткині.
«Оповідка про житіє та діяння тричі славного лицаря Тризуба» — се виплодище уяви, реалій і мрій українця, який, опершись на підвалини моралі та власного сумління, віднаходжує і плекає в собі силу відродити український дух щирости та праведности через шлях чоловіколюбности й доброти.
Роман «Танець білої тополі» Надії Гуменюк поєднав у собі минуле й сучасність, любовну історію та захопливу інтригу. Пошуки свого родинного коріння приводять вихованку дитячого будинку Вероніку Величко до села, на горі біля якого росте біла тополя, посаджена багато років тому двома закоханими. Як фото дівчини опинилося в дивній кімнаті, де вона ніколи не була? Які ще приголомшливі знахідки чекають на Ніку? Ким виявляться для неї сільський костоправ Левко та його кохана Вишенька?
Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.
У своєму творі «Як вас звати насправді? Роман про УПА» Петро Лущик висвітлює суперечливі й маловідомі сторінки нашої історії — жорстоке протистояння загонів НКВС і упівців (членів військово-політичного формування УПА) на Західній Україні в 40—50-х рр. У центрі твору — молодий повстанець Микола Кульчицький, який став частиною опору кривавій тоталітарній системі після того, як його батька закатували в застінках радянської тюрми. Коли боротьба УПА з об’єднаними загонами радянської армії і військ НКВС загострюється, повстанцям вдається заслати Миколу як агента у тил ворога. Герой змушений забути своє ім’я, він знає, що наражає себе на смертельну небезпеку, та не може зробити інакше. Що його чекає на цьому шляху? Динамічний сюжет веде правдивими витками історії і ні на секунду не дає розслабитися читачеві...
Сюжет роману «Та, що ламає вітер» розгортається на тлі реальних подій XX століття. У сільській школі мусується міф про юну вчительку з Полтавщини, яку спалили повстанці з УПА. А в цей час Настя, як пташка-вітрокрилка, зачинена своїм «рятівником» у тісній клітці, намагається вирватися на волю й понад усе мріє про зустріч зі своїм коханим Романом. Чи вдасться їй це? Чи відбудеться омріяна зустріч? Читайте про це в романі.
«Не історія кохання» — перша книжка авторки, яку вона створювала протягом трьох років. Спонтанне рішення одного осіннього вечора вийти на вулицю й поцілувати в щічку трьох незнайомців приносить Луїзі доленосні зміни в житті. Знайомство з прекрасним чоловіком, якому складно відмовити в побаченні. Сварку із сусідкою по кімнаті. Сніданок з київським безхатьком. Шляхом спроб і помилок Луїза вчиться жити своє доросле життя у великому холодному Києві, зустрічаючи там неочікуваних друзів і недругів та стикаючись із дорослими проблемами, самотністю та першим коханням...
На сторінках першого роману письменниці серед мальовничих карпатських краєвидів розгортається неймовірна та загадкова історія. Звичайна мандрівка в гори обертається для киянина Саші справжньою боротьбою за виживання. Після колишнього майже тваринного існування й потурання інстинктам він має пройти складний процес духовних перетворень. Фатальним місцем на цьому шляху стає застигла в позачассі таємнича печера Мара — осередок стародавнього язичницького культу, аномальна зона й водночас умістилище древнього злого духа. У мешканцях пралісу ще можна впізнати мавку, лісовика, чугайстра, перевертня... Та вони вже не ті наївні духи, якими їх часто змальовують легенди й казки. Міфологію і реальність переплетено й зав’язано в міцний вузол. Чи вистачить героям сил і знань, щоб розв’язати його?
Головний герой роману «Пікнік на льоду» — журналіст Віктор Золотарьов — отримує незвичайне завдання від провідної газети: писати некрологи про впливових людей, які поки що живі. Поступово він усвідомлює, що з необережності опинився втягнутим у складну гру тіньових структур. І тепер йому доводиться боротися за те, щоб просто вижити. Але ситуація ускладнюється через пінгвіна на ім’я Мишко. Віктор забрав його з Київського зоопарку, тому що в них не вистачало грошей на годування тварин.
Закон будди Аміди говорить: убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається в пекло. Торюмон Рейден, самурай зі служби Коропа-і-Дракона, розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь.
Закон будди Аміди перетворив Країну Вранішнього Сонця на Чисту Землю. Відтепер убивця жертвує своє тіло вбитому, а сам спускається до пекла. Торюмон Рейден — самурай з Акаями, дізнавач служби Коропа-і-Дракона — розслідує випадки насильницьких смертей та чудових воскресінь, уже відомих читачеві за романом «Короп і дракон».
Торюмон Рейден — самурай з Акаями, молодший дізнавач служби Коропа-і-Дракона. Його справи — випадки насильницьких смертей та воскресінь. Вбивця жертвує своє тіло вбитому, такий благородний закон, дарований буддою Амідою в епоху великої різанини. Але люди не були б людьми, якби не намагалися вивернути будь-який закон навиворіт, пристосувати до своїх корисливих бажань. Отже, життю молодого самурая теж загрожує небезпека.
У Японії панує Епоха Провінцій, Що Воюють. Всі борються з усіма, горять фортеці та монастирі, ворони бенкетують на полях боїв. Ченець-воїн Кенньо, настоятель монастиря Хонґан-дзі, не може більше бачити цей жах. Він просить будду Аміду зробити щось, що припинило б кровопролиття, й милосердний будда відповідає ченцю. Дар будди змінить всю подальшу історію навколишніх земель, перетворивши Країну Вранішнього Сонця на Чисту Землю.
В Україні війна. Велике місто під постійними обстрілами, російські ракети руйнують житлові будинки. Мобілізовані вирушають на фронт. Цивільні ховаються в метро і підвалах, сидять без світла, намагаються вижити. А засніженими вулицями мете чорна поземка, яку ніхто не бачить. Зла, голодна чорна поземка.
The world watched as Putin was burried, expecting that his epoch would end. Instead, from the ashes of the “old guard,” there rise new leaders—young, ruthless, and terrifyingly effective. These heirs to the OGPU-NKVD-KGB-FSB machine are more cunning than their predecessors, wielding vast financial resources in order to fuel destabilization and terror across the globe. The chaos spreads—from Moscow’s corridors of power to the frozen tundras of Yakutia and the deserts of Uzbekistan, as well as to financial centers of Europe in Italy, France, and Switzerland. No corner of the world is safe from their reach. With his signature approach to the smallest details, Krasovytskyy crafted a geopolitical thriller that will keep readers on the edge of your seat all the way to the full stop. This is not just a story about political power—it’s a chilling warning about what happens when it is reborn in even darker hands.
The Day After Tomorrow, a thriller novel by Oleksandr Krasovytskyy plunges readers deep into the shadowy maze of power in Russia on the brink of its collapse. The world watches as Putin’s death sets off a chain reaction: Lenin’s mummified body is removed from his mausoleum, air raid sirens howl over Moscow, and the Kremlin’s iron grip begins to wane.
Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв — історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини — Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.
Володимир Лис — український прозаїк, драматург, журналіст. Лауреат Коронації слова, Гранд-Коронації та багатьох інших літературних конкурсів. Автор численних творів різних жанрів, що вирізняються розмаїттям проблематики, глибиною змісту та майстерністю художнього слова. До видання ввійшли романи, об’єднані темою життя поліського села, змалюванням його побуту, звичаїв і духовних цінностей, відтворенням колоритної говірки тощо. «Соло для «Соломії» — це майже пісенна оповідь про нелегку долю жінки, яка, понад усе прагнучи любові та щастя, проходить крізь біль, життєві труднощі, втрати й розчарування та постає уособленням багатостраждального українського народу в жорстоких обставинах ХХ ст. У творі «Стара холера» розповідь про двох літніх і самотніх людей та їхні складні взаємини переплітається з історією молодої закоханої пари, яка, долаючи випробування та спокуси, бореться за своє щастя. У видавництві «Фоліо» також вийшли друком книжки Володимира Лиссуча «Вифлеєм», «Століття Якова. Людина в п’яти масках», «Максим Гонтар» та «Чорнокнижник і дзвонар».
Щасливе, сите та заможне життя скінчилося, коли до села прийшли комуністи. Омелян був тоді ще малий. Батько хлопчика відмовився вступати до колгоспу, і за це їх одразу охрестили ворогами. Комуністи почали хазяйнувати в селі: розграбували церкву, спалили Біблію та ікони. Сказали, що Бога більше немає, а отця Олександра вислали до Сибіру.
Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.
Князь Любарт Ґедеміновіч і хотів би жити в мирі, та сусіди хижо позирають на його спадок. Союз Польщі й Угорщини обіцяє русинам затяжну війну. Ясновельможний володар має захистити те, що йому належить, - не тільки заради себе, а задля коханої Ольги й дитини, яку вона носить під серцем.
Три жінки, на перший погляд, не мають нічого спільного. Лола — непоказна медсестра, давно розлучена мати трьох дітей, яка ще в юності заборонила собі почуття. Інна — залізна бізнес-леді, що ніколи не прощає образ і завжди домагається свого. Світлана — м’яка й жіночна красуня, яка звикла в усьому покладатися на чоловіка.
У житті Тіни все летить шкереберть. Завчасно повернувшись додому, вона застає чоловіка з коханкою. Як за рятівну соломинку жінка хапається за спогади про своє велике кохання — Артема. Тіна впевнена: зустріч із ним допоможе їй склеїти розбите серце. Однак життя підкидає нові негаразди: на роботі конфлікт із керівником обертається звільненням. Що ж, кожна проблема — це нова сходинка до успіху. Утриматися на плаву Тіні допомагають найкращі подруги та… Дмитро — той, хто одного разу вже врятував їй життя. Тіна не здогадується, що доля готує їй і приємний сюрприз — омріяну зустріч із Артемом. Від щастя її відділяє один крок. Бо щастя — це бути поруч із тим, кого любиш і хто гідний твоєї любові.
1960 рік. Брати Петро і Семен Луцики звільнилися з таборів ГУЛАГу, проте й далі скніють у спецпоселенні в Сибіру як "мінусники". Прагнучи повернутися на батьківщину, до дружини Сабіни та дітей, Петро з двома товаришами вирішують утікати. Однак спроба втечі виявилася невдалою. Чи міг Семен зрадити й підставити брата, адже поміж чоловіками задавнена недовіра? А тим часом у Гусятині з вини Семенової дружини, акушерки Степанії, гине дитина члена партії, і, щоб порятувати себе, жінка перекладає провину на Сабіну…
У житті Марусі, як і раніше, є лише одне кохання — її Василь. І, коли він безвісти зникає на фронтах Першої світової, Маруся єдина не вірить у його погибель. Самовіддано чекає на нього, дбаючи про Василеву молодшу сестру та доньку від іншої жінки. А тоді стається нещастя… Суперечка між Марусиним сином Казимиром та більшовиками завершується каліцтвом одного з них. Усі розуміють: ті не простять і їхня помста — питання часу.
Рената — дивне й чудернацьке ім’я, яке дісталося звичайній сільській дівчинці, напівсироті, що змушена жити під одним дахом з лихою мачухою. Після школи Ренатка хотіла навчатися десь у великому місті, а натомість мачуха з чоловіком вже наперед визначили її долю: після восьмирічки — робота в колгоспі і, звісно, заміжжя. Та інколи життя несподівано підкидає сюрпризи. Виявляється, Ренатка насправді живе серед чужих людей, а її рідний батько десь у далекій столиці. Укотре зіштовхнувшись із жорстокістю мачухи, дівчина вирішує покинути свій дім та вирушає на пошуки батька. Чи вдасться Ренатці його відшукати та які випробування підготувала доля цій дівчині з незвичним ім’ям?
Подорож до Індії з коханою Анітою не допомогла кіносценаристу Оресту подолати творчу кризу. Ба більше: знайомство з похмурим культом богині Калі спровокувало повернення кошмарів, у яких гине він або його дівчина. Ще й, коли ворожка пропонує колоду Таро, він витягає "Похмурого Женця" - карту смерті чи переродження...
Робота доглядачем маяка здалася Данилові ідеальною можливістю переосмислити життєві вибори й стати кращим. Та невдовзі після його прибуття, на маяку починають відбуватися загадкові події, які геть не піддаються поясненню, а місцеві жителі, здається, всі щось приховують. Тепер Данилові потрібно не тільки розібратися в собі, а й розкрити жахливі таємниці маяка і при цьому залишитись живим.
Віта має життя, про яке мріє більшість жінок. У свої 42 роки вона привертає увагу молодих та зрілих чоловіків, має престижну високооплачувану роботу й, незважаючи на розлучення, теплі взаємини зі своїми донечками.
Аня ще дуже юна, але вже пізнала і чисте кохання, і шалену пристрасть, і болісну зраду. Як два крила, тримали її любов Лева й жага Платона. Після смерті першого вона втратила половину душі, а підлий обман другого забрав її волю до життя. Тільки думка про дитину, яку вона носить під серцем, дає їй сили.
XVII століття — буремна пора для України. Між козацькою старшиною немає злагоди та єдності — і це в той час, як на Поділля неминуче насувається війна між Річчю Посполитою й Османською імперією.
