Сучасна українська проза
«Падіння Орла» — незабутня зустріч з новими світами, сповненими пригодами, інтригами та таємницями.
…Власнику кафе «Артист» відомо про його відмінність від решти людей. Проте він навіть не здогадується, чому потрапляє у вир зіткнення інтересів чужоземних спецслужб. Змушений грати роль загадкового емісара у далекій країні, колишній актор тепер вже по-справжньому балансує краєм прірви. Та як висловився сам автор — це книжка про Мрію. Адже навіть за крок до загибелі його герой намагається вперто просуватися до здійснення мрії усього свого життя…
«Не історія кохання» — перша книжка авторки, яку вона створювала протягом трьох років. Спонтанне рішення одного осіннього вечора вийти на вулицю й поцілувати в щічку трьох незнайомців приносить Луїзі доленосні зміни в житті. Знайомство з прекрасним чоловіком, якому складно відмовити в побаченні. Сварку із сусідкою по кімнаті. Сніданок з київським безхатьком. Шляхом спроб і помилок Луїза вчиться жити своє доросле життя у великому холодному Києві, зустрічаючи там неочікуваних друзів і недругів та стикаючись із дорослими проблемами, самотністю та першим коханням...
Київський «авторитет» наймає двох професійних убивць — Антона й Віту — виконати замовлення на ліквідацію непоступливого бізнесмена у Сполучених Штатах. Пара майстерно «розв’язує» проблему, однак лише імітує загибель товстосума. Коли замовники-мафіозі дізнаються про це, професійні «мисливці» самі опиняються в ролі дичини, на яку полюють. Застосовуючи всю свою винахідливість, кмітливість і зухвалість, головні герої розправляються із переслідувачами, але й самі зазнають утрат...
Для шанувальників детективного жанру.
Особливе місце в житті та творчості Ю. Покальчука займали проблеми «важких» підлітків — неповнолітніх злочинців з виховних колоній. Підлітки, тікаючи з неблагополучних родин, де потерпали від насильства рідних, потрапляють на вулиці. Кинуті напризволяще, вони копіюють єдиний відомий їм спосіб життя дорослих — крадіжки, алкоголь, наркотики, секс, азартні ігри, бійки, приниження, знущання. Спираючись на відверті розповіді цих підлітків, автор створив оповідання «Хуліган Зайчик», «Окружна дорога», «У неділю рано…» та інші.
Біля залізничного насипу неподалік від кордону з Польщею знайшли непритомного молодого чоловіка. Отямившись, він заговорив дивною мовою, якої ніхто не розумів, а невдовзі посеред ночі зник з лікарні. Що змусило цього загадкового пацієнта, що втратив пам’ять, долати шлях до самотньої хатини на узліссі, що так манила його у дивних снах? Які таємниці відкрило йому згодом невеличке поліське село Тирличі, у якому, як у краплі води, відбилася історія України багатостраждального XX століття? Доля родини Буслів несподівано, драматично і романтично переплелася з долею ромської сім’ї Ковачів, яка, втікаючи з Варшави від німецьких нацистів, опинилася у цій затишній місцині Волині.
Чотирнадцять років тому через інтриги і жадібність сільського магната Івана Залусківського згоріла Шанівка, постраждали селяни, та найбільше — Катерина, яка втратила всіх, кого любила. Чотирнадцять років Залусківський і Катерина не бачилися. Поки він багатів та міцнів, дівчина поступово втрачала свій особливий дар передбачення. І так би їхні дороги розійшлися назавжди. Якби одного дня на занедбаному шанівському обійсті школярка Стаська не знайшла... труп чоловіка.
Низку червоних, як кров, коралів носила на грудях горда чорноока Маруся і хотіла подарувати колись на щастя доньці... Вірила, що знає, яке воно, те щастя. Та хіба жінці це вирішувати — не долі? Бо жінка думала: «Що люди скажуть?..» А вони ж скажуть, приліпиться — не обірвеш... Та так і не дізнався ніхто, як на неї, чужу дружину, щоночі, все життя чекав Степан. Це йому вона народила доньку, бо кохала... А тоді люди склали легенду...
У колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздить з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце з «легендою». Натомість знаходить всохлий бузковий кущ і червону намистину під ним, єдину на тонкій нитці... І кілька тендітних живих паростків...
Час подій — осінь/зима 2022-го року, починаючи з перших блекаутів у країні внаслідок російських обстрілів.
Історичний роман-хроніка “Que vadis, Вадісе?” є другою книгою трилогії “«Вирівнювання» Збруча”. У ньому йдеться про масові репресії радянських органів НКВС-НКДБ у Західній Україні в 1939-1941 роках. З іронічних, а подекуди із саркастичних позицій, витворена колекція історичних подій, явищ і постатей, розкриті деякі таємниці того часу, хитросплетіння політики та війни.
Розкішний пансіон у Карпатах, повністю відрізаний від світу через негоду. Мертвий чоловік. І гості, які не можуть покинути будинок, де сталася трагедія.
Це історія усвідомлення власної тілесності. Історія про ілюзії та заборони, сором і невпевненість у собі, дружбу та перше кохання. Та насамперед це книжка про формування дівочої сексуальності, історія про неідеальне й болісне дорослішання.
Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.
Завуч середньої школи з колишнього СРСР — країни войовничого атеїзму — купує собор для православної церкви. Зрадника, котрий віз на страту українських патріотів, які ще донедавна вважали його другом, визнають героєм та науковцем і прислухаються до його розумувань про недавню історію. В Україні московські васали воюють з борцями за самостійність держави, а в церкваПівнічної та Південної Америки щонеділі лунає молитва за Україну.
У далекому майбутньому людство втратило здатність до відтворення, тож створює штучних людей, аби врятуватися від вимирання. Головний герой книги — представник найнижчої касти штучних людей — хуман Новак. Він вправний найманець, який не боїться забруднити руки. У небезпечному всесвіті покладається тільки на себе й свій корабель. Молодик мріє про славу і багатство, але не здогадується, через які випробування йому доведеться пройти...
Вірне кохання і цинічна зрада, славетні тріумфи та болючі поразки — історія України з давніх часів і донині вражає свідченнями про велич сильних духом непересічних особистостей та ганебну деградацію людців. Родова пам’ять зберігає унікальні коди-символи, в яких зашифровані «ключі» ментальності нашого народу — потужний потенціал для остаточної перемоги сил добра над підступним злом.
Сюжет роману «Та, що ламає вітер» розгортається на тлі реальних подій XX століття. У сільській школі мусується міф про юну вчительку з Полтавщини, яку спалили повстанці з УПА. А в цей час Настя, як пташка-вітрокрилка, зачинена своїм «рятівником» у тісній клітці, намагається вирватися на волю й понад усе мріє про зустріч зі своїм коханим Романом. Чи вдасться їй це? Чи відбудеться омріяна зустріч? Читайте про це в романі.
Майя – журналістка кримінальної телепрограми, невротична трудоголічка, впевнена в тому, що разом з колегами виконує важливу роботу: допомагає знайти зниклих і встановити справедливість. Та все змінюється, коли безвісти зникає її ексцентрична напарниця.
Короткі миті потрібності, коли серед повторюваної рутини стається неочікуване і твої дії допомагають це виправити. Саме заради цього ти вчився, аби зараз вирішити правильно. Правильних рішень із часом більшає, а от відчуття потрібності — ні.
«Корона збирає на кордоні велике військо, король вимагає віддати йому Волинь і Поділля… Хоча Великий князь Свидригайло і сподівається з королем якось уладнати, і перемовини тут, у Луцьку, нібито заплановані, але я собі мислю, що війни не уникнути...»
«Доля — вибір із заплющеними очима, і жоден пророк чи бог не здатен сказати тобі, куди це зрештою приведе: на трон чи в стічну канаву».
У другій половині XIX століття шляхетне товариство містечка Кременчук із захватом обговорює доньку полковника Наталю Василівну Приймаченко. Дівчина рано втратила матір, тож її виховувала тітка, котра зробила все, щоб племінниця мала шанс на щасливе життя й перспективний шлюб.
Дана Квітка й Гор Муха — двоє відчайдушних підлітків, які фанатіють від джазу і мріють потрапити на музичний фестиваль у містечку Малі Відьмаки. Тож коли з’ясовується, що саме в Малих Відьмаках археологічними розкопками в підземеллі старовинного замку керує подруга Даниної мами, друзі переконують батьків відпустити їх на пошуки скарбів. Хіба ж могли юні фани джазу уявити, що пані професорка виявиться відьмою-літавицею, котра бажає стати володаркою світу…
Чаклун Ігор Варяжич, одержимий жагою повернути сестру з Потойбічного світу, шукає засіб втілити свою мету в життя. Він роздобуває книгу, в якій описано шлях до Потойбіччя, проте ціна за знання буде високою.
Вперто долаючи перешкоди за допомогою Чорнобожої сили, Ігор іде до мети й не підозрює, що за ним уже прискіпливо слідкують. А в цей час зі сходу суне орда песиголовців, керована невідомою силою.
Цей роман, як і перші «Тенета», автор писав пропускаючи крізь себе весь біль тих, хто став жертвою торгівлі людьми (дітьми). Дуже хотілося б, щоб і читач цієї книги не залишився байдужим і зрозумів, як усе страшно... Віктор Янкевич, як і завжди, розкриває те, на що суспільству праглося заплющити очі... Його детективи жорсткі, але гранично правдиві. Автор щиро дякує за допомогу своїм друзям: Сергієві Синюку, за «паси під ногу», які змінюють та вдосконалюють; Людмилі Пуляєвій, яка «зиркнула», прочитала й загострила; Олі Романишин за професійну роботу над окремими епізодами та коханій дружині Ані за підтримку й розуміння.
Вони мають різні зовнішність, вдачу та професії. У кожної - свої негаразди: заборонене кохання, зрада чоловіка, нестача грошей, психологічні проблеми. Вони зустрічають новий 2022 рік, передчуваючи всі жахи, які той принесе.
Майбутнє Корнелії батьки розпланували наперед. Після закінчення медінституту прилаштували б доньку на хорошу роботу, щоб жила щасливо й горя не знала. Але один необачний крок перекреслив усе.
Роман «Коли мертві мовчать» — детективна родинна сага з переплетеними, наче коріння дерев, химерними історіями сильних жінок і непересічних чоловіків, пам’ять про яких — зникома.
Ця війна вже тоді, взимку 2016-2017 рр., багатьох втомила і видавалася надто довгою. Саме тоді, у грудні 2016-го, письменник Олександр Вільчинський записався добровольцем і поїхав на фронт бійцем 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС, яка пізніше стала відомою як «Вовки Да Вінчі». Адже її командиром був ще зовсім юний Дмитро Коцюбайло з позивним «Да Вінчі». Згодом він став Героєм України, а повномасштабне вторгнення зустрів уже командиром батальйону. «Да Вінчі» віддав своє життя за нашу свободу і незалежність, як і «Козак», «Старий», «Хитрий», «Ганс», «Щегол», які стали прототипами героїв із повісті Олександра Вільчинського «У степу під Авдіївкою». А дехто з тих, із ким письменникові довелося тоді пліч-о-пліч воювати в 1-й окремій штурмовій, і досі захищають Україну зі зброєю в руках. Найбільша цінність цієї історії ще й у тому, що в її основу лягли особисті враження автора, а також те, що вона написана по свіжому й живому. Олександр Вільчинський показує життя на війні в усій його складності й непередбачуваності, не спрощуючи й не завуальовуючи.
«Точка виходу» — другий роман із нового циклу воєнно-пригодницьких трилерів «Таймер війни» від майстра жанру Андрія Кокотюхи.
Ця книжка — химерна історія кохання та помсти, що розгортається за часів Гетьманщини в місті, де присяга непорушна, помста яра, як вогонь, а любов дужча за смерть.
…Робота за фахом вимагає від головного героя книги – Андрія постійно балансуваи між обережністю та ризиком. І він робить це майстерно. Та коли доля підкидає незаплановані повороти, професійні стереотипи нерідко спрацьовують у житті. І тоді перед ним постає дилема – кинутися сторч головою за примарним коханням, яке готове зникнути, наче поїзд у далині, чи звернутися до розуму… Друге – надійніше. Але тоді з’являється інша небезпека – ніколи не потрапити на станцію із назвою «Щастя»…
