Трилери, жахи, містика

Однієї ночі Чхве Хьонсу — талановитий бейсболіст у минулому і невдаха нині, — сівши за кермо п’яним, збиває на смерть дівчинку. І з тієї миті потроху втрачає все, що було для нього цінним. Він замовчує цей злочин, намагаючись врятувати свій і без того крихкий світ. І найбільше йому болить за свого сина, єдину радість у сірій буденності його жалюгідного життя, адже його арешт назавжди накладе на дитину тавро сина вбивці. Батько дівчинки, яку він убив, теж любить своє дитя. Любить кулаками. Вона — його власність, його рабиня, частинка його світу, в якому все працює за його правилами й примхами. Він мститься вбивці, та запроторити його за ґрати — мізерна, на його думку, відплата. Він вигадує вишуканіший, складніший і жорстокіший спосіб помститися, дотримується стародавнього закону помсти: око за око, сина за доньку.

Лінкольн Райм — провідний криміналіст поліції Нью-Йорка. Але тепер це в минулому: через нещасний випадок на місці злочину Райм прикутий до ліжка і мріє про евтаназію. Допоки одного дня до нього не звертаються колишні колеги з проханням допомогти знайти жертву викрадення.

Коли через майже п’ять років Джон Сміт вийшов з коми, він, певно, пожалкував про це. За цей час тіло стало майже чужим, його дівчина обрала іншого, а рідна мати втратила зв’язок з реальністю. А ще треба вчитися жити з аномальною здібністю — бачити чуже майбутнє, лише торкнувшись людини. Тож повернутися до нормального життя не вийде. Особливо після того, як на передвиборчому мітингу Ґреґа Стіллсона Джонні тисне кандидатові руку. Миттєве передбачення вражає: Стіллсон виграє президентську гонку, очолить країну, а потім розв’яже ядерну війну та спричинить глобальну катастрофу. Проте змінити хід історії ще можливо. І в цьому заплутаному лабіринті Джонні бачить лише один вихід: вбити Ґреґа Стіллсона.

Розмарі Вудгауз та її чоловік Ґай — актор, що переживає труднощі в кар’єрі, щасливі заселитись у Бремфорд — популярну багатоквартирну будівлю на Мангеттені, яку цінують за вікторіанські елементи та гаргуль на фасаді. Однак коли дізнаються про темний бік історії будівлі і знайомляться з надміру цікавими сусідами Кастіветами, у стосунках молодої пари з’являється невисловлена напруга. Все поліпшується, коли Ґай отримує бажану роль, а Розмарі нарешті вагітніє. Однак щойно вагітність набуває страхітливого повороту, молода жінка починає замислюватися: посилена цікавість її сусідів суто невинна чи їхня мотивація, як і мотивація самого Ґая, провіщає жаскі наслідки для неї та її ще ненародженої дитини? То божеволіє Розмарі чи приходить до тями?

Одного жовтневого дня свідомість людей, які телефонували самі або відповідали на дзвінок, була стерта за допомогою якогось Імпульсу. І бажання вбивати - наше первісне єство - вирвалося назовні... А коли божевілля поширюється, то що може бути більш природним для тих, хто вижив, ніж набрати 911 на... мобільному?

Коли дійсність стає прикордонням: між життям і смертю, між світом і ніщотою, — мусиш триматися за правду, бодай безжальну й темну, але непохитну. Мілітарний горор не дає читачу перепочинку й порятунку. Оповідання цієї збірки не знаджуватимуть утечею, не назвуть усе наприкінці нетривким жахіттям. Ясно й безкомпромісно вони засвідчать єдине: що саме залишиться наприкінці. Те, що не поглинає найчорніша темрява. Бо в усіх цих творах є спільне: посеред ніщоти, нечіткої, жорстокої та безмежної (війні, горю, самознищенню, смерті нема кінця та краю), оприявнюється дещо незникоме, брутально-непохитне.

П’ятеро друзів — Едді Мюнстер, Гладкий Ґев, Металевий Міккі, Гоппо і Нікі — давно виросли з того віку, коли для спілкування використовували зашифровані послання, написані кольоровою крейдою. Але минуле не стирається так само легко, як крейда з пальців. Сорокарічний Ед усе ще пам’ятає, як він і його шкільний учитель урятували дівчину Елізу. І пам’ятає її обезголовлений труп, який знайшли в лісі… Через багато років Ед Адамс зустрічається з Міккі, який заявляє, що знайшов убивцю Елізи. Наступного дня його самого знаходять мертвим, із намальованим крейдяним чоловічком у кишені. Друзі розуміють: те, від чого вони втікали, повернулося. На згадку про минуле в кожного з них лишилася не тільки крейда під нігтями, але й кров. Чия вона?..

Алекс обожнює історії жахів, але тепер він сам опинився у пастці! Відчайдушно бажаючи спалити свої нічні зошити, повні страшних оповідань, Алекс спускається в підвал дому. Але з квартири 4Е невимовно солодко пахне гарбузовим пирогом і так гучно лунає улюблений жахастик хлопця. Як можна опиратися цьому поклику? Без зайвих вагань Алекс стукає у двері квартири. Йому відчиняє незнайомка та ласкаво запрошує на гостину.Та щойно Алекс перетинає поріг квартири, двері розчиняються в повітрі, а хлопець потрапляє в полон відьми… Чи вдасться Алексу перехитрити злу чаклунку та знову побачити сімʼю?

Щоліта престижне курортне містечко Солком на Файр-Айленді переповнене заможними туристами. Але цьогоріч традиційний сезон відпочинку опиняється під загрозою: поміж затишних тінистих алей знаходять труп.

Сімнадцятирічна Кессі належить до так званих «самородків» – вона профайлерка від народження – і її вміння «читати» людей неабияк зацікавило ФБР. У бюро є навіть окрема програма для таких юних і своєрідно обдарованих людей, і до неї завербовано, крім Кессі, ще четверо.

Квітень 1944 року, містечко Сатанів, що на Поділлі. Червона армія щойно вигнала німецьку, проте звільнення для українців так і не настало. Одна окупація замінила іншу, заміть гестапо повернувся НКВС, люди й надалі живуть у страху. Аж тут додається новий жах: біля містечка знаходять розтерзані тіла. Все вказує на те, що жертв загриз хижак. Ширяться чутки про перевертня, котрий зачаївся в лісі. А начальник відділу НКВС звинувачує у звірствах українських повстанців, котрі залякують населення. Люди ж із остархом згадують про якийсь таємничий секретний табір, облаштований німцями на руїнах старого замку рік тому...

В основі сюжету роману відомого британського письменника — історія протистояння двох талановитих ілюзіоністів початку ХХ століття. Пошук нових ефектних трюків, що перемішався з особистою ворожнечею, поступово переріс у справжню битву технологій, до якої залучили навіть геніального винахідника Ніколу Теслу. Невпинна гонитва призвела до трагедії. Свідками розв’язки стали прямі нащадки ілюзіоністів, що за століття прочитають щоденники магів. Захопливі описи трюків, гострота емоцій персонажів, фірмовий «холодок» високо оцінять прихильники жанру містичного трилера. Роман відзначено Всесвітньою премією фентезі (1996).

Жила собі Еліс — красуня й розумниця.

Містечко, у якому виріс Бен Міерз, завжди було звичайним. Нічого особливого, нікого особливого, хіба що назва трохи дивна: Єрусалимове, або, як вимовляють місцеві люди, Салимове Лігво. І ось Бен, тепер уже відомий письменник, повернувся сюди знову, бо хотів закрити гештальт минулого — свій дитячий страх. Те, що він малим побачив у старому зруйнованому будинку, який називали Домом Марстена, ледь не довело його до божевілля. Та Салимове Лігво не квапиться стирати старі спогади Бена. Навпаки: над Домом Марстена скупчуються моторошні хмари. У містечку один за одним зникають люди. Та найстрашніше розпочнеться тоді, коли зниклі знову повертатимуться…

Стара закинута фабрика, яка стає притулком для найогидніших чудовиськ і найтемніших таємниць. Маленький хлопчик, що боїться клоунів, і дівчинка з ясними очима, яка не боїться нічого. Чоловік, що не хоче помирати й готовий заради цього на все. Клоун, який ненавидить свою роботу, і брати, що ненавидять собак. Усі вони опустилися на самісіньке дно, а тоді — ще нижче.

Філіп у ранньому дитинстві втратив батьків, і його виховав двоюрідний брат Емброуз. Хлопці майже весь час проводили разом у рідному маєтку. Згодом Емброуз був змушений виїхати до Італії на лікування. Там він зустрів далеку родичку Рейчел, закохався в неї та несподівано вирішив одружитися...

«Сни в оселі відьми» — це збірка історій в стилі горор американського письменника Говарда Лавкрафта (1890—1937). В однойменному оповіданні Уолтер Гілман, студент, орендує мансарду в «Будинку відьми». Гілман дізнається, що протягом двох століть багато мешканців будинку померли передчасно. Гілман починає бачити химерні сни, пов’язані з чорною магією…

«Покинутий будинок» — збірка містичних історій американського письменника Говарда Лавкрафта (1890—1937). В однойменному оповіданні головний герой розповідає історію, яка трапилася в місті Провіденс. В одному з будинків на вулиці Бенефіт-стріт померла неймовірно велика кількість людей: хтось збожеволів, когось переслідувала тварина з іклами, багато кого забрала лихоманка. Оповідач вирішує розкрити таємниці незвичайного будинку.

Колишній військовий слідчий Корморан Страйк, який в Афганістані втратив ногу, повернувшись додому в Лондон, відкриває детективну агенцію, але заледве зводить кінці з кінцями.

Відомий твір американського письменника Едгара Аллана По (1809—1849) «Падіння дому Ашерів» (1839) — емоційно напружене оповідання з елементами готичної фантастики. Родерік Ашер і його сестра — останні представники родини — живуть у будинку на озері. Обоє страждають від невідомої хвороби. Одного разу Родерік повідомляє, що сестра померла, але її не можна поховати.

Повість «Марко Проклятий» створена на основі українського фольклору. Герой Олекси Стороженка, проклятий матір’ю і батьком із того світу, якого за скоєні жахливі гріхи не приймає ані земля, ані пекло, блукає світом, сподіваючись на прощення. У його важезній торбі — голови його матері та сестри, а ще його невсипуща совість...

«Жах у музеї» — це збірка історій в жанрі горору американського письменника Говарда Лавкрафта (1890—1937). Художник Стівен Джонс відвідує виставку Джорджа Роджерса. Там представлені картини кошмарних сновидінь, далеких планет та опудала якихось міфічних створінь. Роджерс запевняє, що все це — справжнє, що він проник в інші світи, де живуть незвідані істоти, але художник налаштований дуже скептично. Тоді Роджерс пропонує йому провести ніч у музеї, щоб самому в усьому переконатися.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Оповідач цієї історії, заблукавши в сільській місцині, натрапляє на занедбаний будинок, єдиним мешканцем якого є якийсь стариган. На прохання незнайомця дозволити йому переночувати хазяїн не зразу, але погоджується і розповідає йому історію цього місця. Його син Денис поїхав до Сорбонни, де познайомився з художником Френком Маршем. Разом вони зацікавилися магічним культом. Закохавшись у главу культу Марселіну, красуню з розкішним волоссям, Денис одружився з нею і привіз сюди, до батька. Але на біду Френк пише портрет Марселіни...

Проста, на перший погляд, історія про патологоанатома-невдаху. Северина не цінують на роботі й мало платять, з особистим життям чоловіка відбувається щось незрозуміле, самооцінка на нулі. Тож перебуваючи практично на дні, він одразу ж хапається за можливість підзаробити. Так, пропозиція не зовсім легальна, так, навряд чи можна чекати чогось доброго від ринку трансплантації органів, але так спокусливо нарешті влаштувати собі забезпечене життя. Зрештою, Северин має забрати в уже мертвих людей якусь дрібничку, те, що їм і так не потрібно. Поки що у мертвих людей, поки що дрібничку.

Оповідання «Жахіття Данвіча» (1929) американського письменника Говарда Філіпса Лавкрафта (1890—1937) належить до створеного ним фантастичного всесвіту Ктулху. У містечка Данвіч здавна лиха слава, там є давні капища для жахливих ритуалів. Вілбур Вотлі володіє чаклунськими книгами, а в його підземеллі живе загадкова істота. Потрібно завадити поверненню древніх чудовиськ у світ людей.

Тоталітарна країна з закритими кордонами.

«Чи задоволений ти своїм життям?» — це останні слова, які чує Джейсон Дессен, перш ніж втратити свідомість від удару викрадача у масці.