Художня література

Всесвіт тридцять другого століття великий, густонаселений і складний.

Марина Гримич у своєму новому романі «Вугледар – 2099» зазирає в наше майбутнє.

У книжці «Мемуари корови» головна героїня — Мо, чорна корова, яка попри приказку, що побутує: «Немає дурнішого створіння на світі за дурну корову», є достатньо розумною.

Було се 1241 року. За сивої давнини, коли ще люди були інакші, а земля - могутніша. І жив у той час славний ватажок вільних тухольців - мудрий Захар Беркут. Але там, де є герої, завжди з’являються поганці. Боярин Тугар Вовк прагнув влади над непокірними тухольцями. А діставши відсіч, виплекав у своєму чорному серці помсту. Через зрадника Тугара на тухольський табір вирушає численне монгольське військо. І син Захара Беркута, Максим, опиняється у ворожому полоні…

Львів і Ліон ― дуже різні міста, які водночас мають багато спільного.

Символічною є назва роману, бо хмари — то своєрідне уособлення національного гноблення та придушення української культури.

Відчуження людини, яка живе «не як усі», пошуки свого «я» там, де це «я» знайти неможливо, психоаналіз, фантасмагорія, еротика й джаз, роздвоєння особистості — про все це на сторінках роману «Степовий вовк». Гарі Галер — головний герой твору  — називає себе «степовим вовком, який заблукав у тенетах цивілізації». Він книжник-одинак, який зовсім не пристосований до життя й тому думає про те, щоб це життя покинути. Але декілька незвичайних подій змушують його переглянути свої погляди.

У житті Тіни все летить шкереберть. Завчасно повернувшись додому, вона застає чоловіка з коханкою. Як за рятівну соломинку жінка хапається за спогади про своє велике кохання — Артема. Тіна впевнена: зустріч із ним допоможе їй склеїти розбите серце. Однак життя підкидає нові негаразди: на роботі конфлікт із керівником обертається звільненням. Що ж, кожна проблема — це нова сходинка до успіху. Утриматися на плаву Тіні допомагають найкращі подруги та… Дмитро — той, хто одного разу вже врятував їй життя. Тіна не здогадується, що доля готує їй і приємний сюрприз — омріяну зустріч із Артемом. Від щастя її відділяє один крок. Бо щастя — це бути поруч із тим, кого любиш і хто гідний твоєї любові.

Юна Ірена разом із мамою та братом вимушена покинути рідний Париж і перебратися до провінційного містечка на узбережжі Нормандії. Її мати працюватиме економкою в маєтку видатного механіка та інженера Лазаруса. Цей будинок повен надзвичайних загадкових механізмів: роботів, що відчиняють двері, годинників із таємничими посмішками, ляльок-танцівниць, які у своїй пластичності не гірші за живих людей. Та однієї ночі до чарівного маєтку з похмурих закутків минулого вривається Тінь. Ірен дізнається, що прекрасна дружина винахідника вже двадцять років не покидає будинок. Двадцять років тому тут сталося дещо незворотне. Та що саме? Ляльки Лазаруса бережуть страшну таємницю їхнього творця. І їхні погляди вже не видаються таким привітними...

Париж, весна 1923 року. Місто Сонця, як і вся Європа, поволі приходить до тями після Великої війни.

Максим Коломієць, колишній радянський міліціонер, потім — в’язень ГУЛАГу та диверсант, волею долі потрапляє у волинські ліси та приєднується до українських повстанців. У цьому романі Коломієць — уже командир відділу УПА на псевдо Східняк. А східнякам в УПА не дуже довіряють. Проте ніхто, крім Коломійця, не може очолити бойову групу, яка вирушає в небезпечний рейд з Волині на Київщину. Тут, у радянському тилу, повстанці мають вести агітацію й готувати диверсії. Не всі дійдуть до місця живими. Не всі виживуть у сутичці з загонами НКВС. А ті, хто вижив, помстяться за смерть побратимів.

Чарльз Вард — головний герой роману «Справа Чарльза Декстера Варда» — молодий чоловік, який захоплюється історією та архітектурою Провіденса. Він починає вивчати життя чаклуна Джозефа Карвена. Під час дослідження з Вардом відбуваються дивні речі. Розслідуванням цього випадку займається Віллет, лікар сім'ї Вардів, від імені якого ведеться частина розповіді.

Григорій Многогрішний, головний герой роману, тікає з потяга, який везе його в заслання до Сибіру, й тим самим кидає виклик радянській тоталітарній системі. Його невпинно переслідує кат НКВС. Блукаючи тайгою, хлопець зустрічає українську родину, яка дає йому прихисток і допомагає віднайти душевний спокій та кохання. Але чи зможе він залишитися в безпеці? Чи дозволить тоталітарна машина йому жити вільно?

Кайл і Кімберлі завжди були разом. До тієї ночі на випускному, коли Кімберлі вирішила жити власним життям. І для початку — вступити до омріяного університету, не озираючись на Кайла. Звичайна, здавалося б, сварка закінчилася фатально. Автомобільна аварія... Кімберлі загинула. А Кайл лишився сам на сам із почуттям провини, збайдужілий до життя, яке раптом стало таким порожнім. Повільно оговтуючись від травм, Кайл намагається змиритися з тим, що трапилося. Його турбують загадкові видіння, а життя невпинно продовжує розколюватися на «до» та «після». Та одного дня, коли Кайл вирішить, що життя зовсім втратило сенс, трапиться дещо особливе. Те, на що він уже й не сподівався весь цей час...

Глибокий та емоційний роман-біографія про видатну українку

До видання ввійшли поеми П. Куліша «Магомет і Хадиза», «Маруся Богуславка» й «Куліш у пеклі», які базуються на історичних джерелах, традиційних фольклорних і літературних сюжетах, однак вирізняються оригінальністю задуму та творчого втілення.

Здавалося, у цій маленькій та затишній антикварній крамничці можна знайти все - від старовинних книжок до дивовижних прикрас, які в минулому носили великосвітські красуні. А ще тут можна випити філіжанку найсмачнішої в усьому містечку кави, яку бездоганно варить власниця магазину Сюзанна. Так, "Пікок Емпоріум" - місце прекрасних речей та пристрасних таємниць. Одну з таких таємниць має сама Сюзанна. Вона й досі вважає себе винною у смерті своєї красуні-матері Афіни. Постійні конфлікти з батьком, мачухою й чоловіком лише підливають олії до вогню. Та коли секрети минулого її матері перестануть бути секретами, життя Сюзанни зміниться назавжди. Помилки Афіни вкажуть їй шлях до прощення й омріяної свободи. А ще - до справжнього, палкого кохання…

Лора багато разів була підсудною. Її вважають небезпечною та неадекватною. А вона повсякчас бачить перед собою світло фар та обличчя материного коханця... Чому вона досі пам’ятає це?

Віта має життя, про яке мріє більшість жінок. У свої 42 роки вона привертає увагу молодих та зрілих чоловіків, має престижну високооплачувану роботу й, незважаючи на розлучення, теплі взаємини зі своїми донечками.