Художня література

W noweli „Za chlebem” porusza temat polskich pracujących migrantów.

«Оповідки про хронопів і фамів» (1962) є однією з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій запропоновано поетичний погляд, здатний протистояти убозтву рутинного життя і здорового глузду.

Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.

У романі «Будинок із сімома башточками» американський письменник Натаніель Готорн взявся розповісти історію занепаду колись численного роду Пінчонів.

У збірці: «Аліна й Костомаров» — романізована історія кохання М. Костомарова і А. Крагельської, яким на шляху до щастя довелося витримати непрості повороти долі;

Непридатна для життя Нічия Земля — отруєна територія, що утворилася після техногенної катастрофи, — стала сірою зоною, місце беззаконня і безвладдя.

Шістнадцять років тому Керолайн Крейл засудили за вбивство її чоловіка, художника Еміаса Крейла. Та донька Керолайн, Карла Лемаршан, не вірить у винуватість матері. Прагнучи відновити її добре ім’я, дівчина звертається по допомогу до славетного Еркюля Пуаро.

Драма-феєрія  «Лісова пісня»  навіяна казками та легендами про Мавку, почутими Лесею в дитинстві на Волині.  Згодом вони надихнули її оповісти про те, якою трагедією обертається життя для людини, якщо вона порожніє  душею, зрікається своїх найчистіших  почуттів. Зрадивши свою лісову наречену, головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку.

Соля — магічна істота, Перехресниця, опиняється у Києві 1917 року в пошуках того, кого має захищати. Перехрестя Києва приводять її до таємничої «ложі» Георгія Нарбута, знайомлять з Миколою Зеровим, викладачем гімназії, який часто виголошує поховальні промови, та Павлом Тичиною, помічником хормейстера в театрі Садовського. Київ відкриває їй страшну таємницю: Зеров небезпечний для того, чиє життя вона має берегти. Соля вирішує відвернути небезпеку за будь-яку ціну. Однак вона поки не знає, що магії Перехресників протистоїть жорстока реальність сталінського тоталітарного режиму.

Роман «Вихід» можна вважати, як хронікою виходу із цього регресивного й корумпованого, відверто ворожого до України середовища, так і особистою сповіддю автора, який довгі роки присвятив священицькому служінню в УПЦ МП.

Кожна жінка мріє вирватися з набридлого кола побутових проблем і почати інше життя — цікаве, насичене, незвичайне.

У повісті «Родинне вогнище» письменник змальовує життя в маленькому селі Збараж, що оговтується після війни.

Відому українську письменницю Марка Вовчка (псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка.

Роланд Дескейн прямує до Темної вежі через ліси Серединного світу на південний схід. Шлях приводить мандрівника та його друзів до містечка Калья Брин Стерджис. Але за пасторальним фермерським краєвидом панує загрозлива пітьма. Звідти приходять Вовки, які крадуть дітей, забираючи їх до Краю грому. Опиратися їм дуже ризиковано, але стрільцям не звикати до ризику...

Відьмак, Ґеральт із Рівії продовжує свою боротьбу. У королівстві Керак на нього чекають нові випробування. Зараз він – мисливець за чудовиськами, якого найняли для вбивства. Після знищення чергової небезпечної потвори, троє вдягнених у чорне мосьпанів арештовують Ґеральта. Тепер і він у біді: його позбавили двох відьмацьких мечів. Він змушений докласти усіх зусиль, аби повернути зброю…