Фоліо

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

«Легенди старокиївські» — це збірка з двадцяти п’яти оповідань, у яких Наталена Королева звертається переважно до прадавньої історії України.

Діалог «Держава» («Політея»), написаний у 360–370-ті роки до н. е., справедливо вважають центральною працею Платона.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

У далекому майбутньому людство втратило здатність до відтворення, тож створює штучних людей, аби врятуватися від вимирання. Головний герой книги — представник найнижчої касти штучних людей — хуман Новак. Він вправний найманець, який не боїться забруднити руки. У небезпечному всесвіті покладається тільки на себе й свій корабель. Молодик мріє про славу і багатство, але не здогадується, через які випробування йому доведеться пройти...

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-1930-х рр. XX ст. 

Сатирично-гумористична повість «Конотопська відьма» є яскравим зразком літературного бурлеску. Сюжет твору розгортається навколо подій у містечку Конотоп, де місцевий сотник Забрьоха й писар Пістряк потрапляють під вплив забобонів і власної обмеженості. Письменник дотепно викриває абсурдність бюрократичної системи, неуцтво й легковірність чиновників, а також порушує тему жіночої хитрості як інструменту самозахисту в патріархальному суспільстві. Водночас автор глибоко занурюється в атмосферу українського села з його неповторним колоритом — говіркою, обрядами та народними віруваннями.

Автор книги пропонує по-новому глянути на розвиток геральдики у країнах християнського Сходу, шукає відповіді на питання: постали ці ранньогеральдичні пам’ятки під впливом Заходу чи розвинулися на місцевому ґрунті? Із якого часу можна простежи_ти їх існування? Чи становили вони певну систему, подібну до західної геральдики? Іншими словами — відколи зображення щитів на християнському Сході, й передусім у Візантії, набувають геральдичного характеру? У чому були подібні й чим різнилися знакові системи ромейського Сходу та латинського Заходу?

Якщо ви бажаєте дістати заряд гарного настрою, то пропонуємо прочитати повість «Троє в одному човні (як не рахувати собаки)».

Сюжет роману «Та, що ламає вітер» розгортається на тлі реальних подій XX століття. У сільській школі мусується міф про юну вчительку з Полтавщини, яку спалили повстанці з УПА. А в цей час Настя, як пташка-вітрокрилка, зачинена своїм «рятівником» у тісній клітці, намагається вирватися на волю й понад усе мріє про зустріч зі своїм коханим Романом. Чи вдасться їй це? Чи відбудеться омріяна зустріч? Читайте про це в романі.

Нова книжка Р. Москаля вперше знайомить українського читача з таким оригінальним феноменом Китаю, як його традиційна історична наука та історіографія.

«Старосвітські батюшки та матушки» — багатоплановий твір про світське життя священників, написаний у гумористичному ключі.

Роман «Ваш покірний слуга кіт» (1905) став першою літературною роботою письменника. Це дотепна історія, розказана від імені кота, який спостерігає за своїм господарем-інтелектуалом. Через іронію та гумор автор розкриває конфлікт між традиційною культурою і новими західними впливами. Сосекі влучно висміює людські вади, залишаючи читачам простір для роздумів про сенс життя та самотність.

«Червона зона» — продовження документального циклу про гібридні кремлівські тактики дестабілізації та спроби подальшої анексії українських територій. Перша частина циклу — «Сіра зона» — розповідає про операції Кремля в Криму та початок військової операції на Донбасі. Друга — веде нас до Африки та Північної Європи, а також занурює в темну епоху радянських репресій, яку Кремль намагається відтворити нині.

У новому романі Олександра Красовицького, написаному в жанрі чорного гумору, дія відбувається в Сполучених Штатах Америки. Американська демократія виявляється вразливою і вивернута навиворіт тими, хто прийшов до влади. Коли Президент вважає себе Королем і навіть Богом, навколо нього рояться авантюристи і фанатики різного ґатунку. Ілон Маск виробляє на біопринтерах маленьких лялькових людей, які замінюють домашніх песиків і котиків, і отримує з бюджету трильйон доларів для експедиції на Марс. Фінансова система США під ударом, під питанням саме існування держави. Помічник Маска Влад Цепеш, нащадок Дракули, що має власні амбітні плани і не отримав обіцяного, влаштовує Армагеддон. На часі — війна з Мексикою…

У романі «Черлене вино» (1976) автор відтворює історичну подію XV століття — оборону Олеського замку. Державець замку Івашко Преслужич готує весілля своєї доньки Орисі із сином судді. Вона ж закохується в гусляра Арсена. У ході розпочатої війни Преслужич отримує від польського короля лист із пропозицією скласти зброю і тоді король залишить йому землі та маєтки, інакше до Олеська ввійде польське військо. Преслужич скликає раду, де вирішують воювати за русинську землю та віру. Замок готується до облоги…   

У романі «Робінзон Крузо» розповідається про пригоди моряка з Йорка, який 1659 року відплив із Бразилії до берегів Африки. Корабель потрапив у шторм, уся команда загинула, а Робінзон опинився сам-один на безлюдному острові. Важливою подією в житті головного героя стає порятунок дикуна П’ятниці, якого він вчить читати, писати, правильно готувати їжу, стріляти з рушниці. Більш детально дізнатися про щоденні відкриття та дивовижні пригоди, які трапилися з Робінзоном за 28 довгих років на острові, можна на сторінках цієї книжки.

 «Професор» — перший завершений роман Шарлотти Бронте, написаний ще до знаменитого твору «Джейн Ейр», але опублікований лише посмертно, у 1857 році. У ньому письменниця розпочала розробку тем, які згодом стали її візитівкою: прагнення до особистої незалежності, внутрішньої гідності та щирих почуттів. Роман написано від імені чоловіка — рідкісний для того часу прийом, особливо у творчості жінки-письменниці. Це дає змогу авторці глибше дослідити гендерні й соціальні ролі та показати складність духовного зростання людини, яка прагне чесності й гідного життя. «Професор» — історія про самоствердження, вірність собі та здобуття особистого щастя через подолання труднощів. Це твір із витонченим стилем і глибокою емоційною проникливістю.

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Нове аналітичне дослідження доктора історичних наук, заслуженого журналіста України Данила Яневського присвячене особливостям формування «еліти» більшовицької УСРР.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

Дії його роману «Юлія, або Запрошення до самовбивства» відбуваються в Ташкенті під час великої війни. Роман покохав Юлію, вона — його Джульєтта, жінка його долі. Вона начебто померла від тифу, або просто пропала, та він шукає її усе життя. А тепер і для Романа настав час виборювати у долі своє кохання. «Брухт» — один із останніх творів майстра. Молодий учений Совинський, розум якого бунтував проти прагматизму та технократії ХХ ст., з легкістю погоджується провернути аферу в Німеччині.

«Аннали. З часу відходу божественного Августа» — один з найбільших творів Тацита, у якому описано драматичні події в історії Риму після смерті імператора Августа Октавіана. Показано, що зміна республіканського ладу, який себе вичерпав, на імператорську форму правління супроводжувалася руйнуванням суспільних і моральних норм та зростанням жорстокого деспотизму правителів.

Головний герой роману «Розгін» академік Карналь — видатний учений, «бог кібернетики», людина, цілком віддана науці. Йому вже за п’ятдесят, і він майже змирився зі своєю самотністю після смерті дружини. Думав, що ніколи не звільниться від болю втрати, та ось у його житті з’явилася Анастасія — молода, вродлива, запальна, така схожа й водночас зовсім не схожа на його Айгюль. Вона збентежила його душу, викликала забуті почуття, подарувала надію на щастя. Карналь знову покохав і вже не міг розлучитися з любов’ю, бо «як же ти візьмеш той клятий розгін, коли відступати не можна?».

У геральдиці часів Руського королівства, поруч зі збереженням традицій ранньої руського герботворення, спостерігаємо динамічні перетворення, що були зумовлені складними обставинами політичного, соціального та культурного розвитку післямонгольського періоду. Якщо в державно-династичних гербах не помічаємо сутнісних змін, ні у змісті гербових фігур, ні у практиках їх уживання, то в разі з геральдикою нобілітету спостерігаємо поширення практики використання урядницьких гербів, що постали як система саме в цей час під візантійським впливом.

Метафізичний роман письменника «Прощання з осінню» (1927) не можна назвати книгою для всіх — це провісник літератури абсурду, позаяк замість людей героями тут виступають ідеї. Оболонкою роману слугує доля «зайвої людини» Атаназія Базакбаля — його життя летить під укіс: сексуальні надмірності, наркотики, дуелі та інші саморуйнації. З одного боку, він хапається за життя, з іншого ж — усіма силами прагне смерті. І смерть таки спіткала його...

Роман-хроніка «Херсон. Окупація» охоплює період від початку окупації до звільнення міста. Авторка зі своєю сім’єю прожила в окупації більше ніж пів року. Майже всі персонажі книги — реальні люди. Описані події відбувалися насправді, але деякі з них — в інший час, іншому місці або за інших обставин.