Фоліо

Ця книжка містить відомості про першопредків слов’ян, знайомить з історією слов’янських племен, розповідає про їхнє походження та розселення у давні часи, виникнення назви «слов’яни». Автор докладно описує різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як казав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе. Видання також стане в пригоді тим, хто цікавиться, як жили та господарювали наші прародичі, про їхні обереги, ритуали, одяг.

Найвизначнішим твором українського письменника та поета Юрія Яновського (1902–1954) повоєнного часу є роман «Жива вода», в якому письменник втілив ідею невмирущості нації, що відроджується після воєнної катастрофи.

Роман «Мальви» (1968) Р. Іваничук називав «романом про яничарство». Автор розповідає історію життя української полонянки Марії та трьох її дітей у татарській неволі. Діти козацького полковника стають високопоставленими невільниками, але шлях у кожного свій. Сини вірно служать хану, а дочка стає його дружиною. Молоді люди майже забули своє коріння, віру, мову. Але повстання Богдана Хмельницького і зустріч з його сином Тимошем пробуджують свідомість юнаків і змушують їх робити непростий вибір.

Головний герой роману, молодий службовець Арвід Фальк, розчаровується в державній службі через бюрократію, корупцію та лицемірство. Він відмовляється від кар’єрної дороги й намагається стати літератором; як кореспондент опозиційної газети Фальк зустрічає різних людей і бачить, що за гучними словами часто ховаються егоїзм і прагнення наживи. Одночасно його зближують стосунки з кількома молодими людьми, які теж намагаються знайти своє місце у світі без міцного матеріального підґрунтя.

Роман «Танець білої тополі» Надії Гуменюк поєднав у собі минуле й сучасність, любовну історію та захопливу інтригу. Пошуки свого родинного коріння приводять вихованку дитячого будинку Вероніку Величко до села, на горі біля якого росте біла тополя, посаджена багато років тому двома закоханими. Як фото дівчини опинилося в дивній кімнаті, де вона ніколи не була? Які ще приголомшливі знахідки чекають на Ніку? Ким виявляться для неї сільський костоправ Левко та його кохана Вишенька?

Перше знайомство героїв роману «Гордість і упередженість» Дарсі й дочки провінційного поміщика не обіцяло серйозних почуттів між ними. Багатий аристократ поставився до сім’ї Елізабет зверхньо, з упередженістю, дівчина відповіла йому так само. Навіть тоді, коли вони зрозуміли, що не можуть жити один без одного, їм не просто було зламати свою гордість, щоб відкрити серця коханню. Чим так приваблюють сучасних читачів ці, здавалося б, старомодні оповідки? Мабуть, справжністю зовсім не ідеальних героїв, в яких вони впізнають себе, а радше свої почуття, переживання, прагнення.

«Хазяїн» — це роман про Україну «нульових» і «десятих»: допандемійну, до вторгнення.

Що, якби кожна людина у вашому житті стала главою книги? П’ятнадцять глибоких, сильних, часом трагічних епізодів про людей, чиє життя докорінно змінилося 24 лютого 2022 року. На цих сторінках — любов, перевірена випробуваннями, тяжкі втрати й біль, який загартував. Буденне набуває глибини, а люди відкриваються у новому світлі. Хтось втратив рідних і близьких. Комусь більше не судилося побачити рідний дім, бо його вже не існує. Але всі вони вистояли й не скорилися долі. Це українці, які стали символами непохитності, гідності й сили нації, що прагне щасливого мирного майбутнього.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.

Автор у своїх розповідях часто згадував імператора моргунів, якого звали Залізний Лісоруб. Читачі неабияк зацікавилися цим героєм, тому оповідач вирішив присвятити йому книжку «Залізний Лісоруб з Країни Оз». Головний герой має вирушити на пошуки зниклої нареченої, якій дав слово одружитися. Повість-казка «Чари Країни Оз» розповідає про дівчинку Дороті та Капітана Біла, Тротту, Скляного Кота. Друзі вирішують зробити незвичайний подарунок до дня народження. У казці «Глінда з Країни Оз» читачі разом із правителькою чарівної країни принцесою Озмою та її найкращою подругою Дороті вирушать до земель скізерів і плоскоголових.

У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним монархам — в хутро й оксамит. 

Основні події роману «Вересові меди» розгортаються на Волині. Богдана Ясницька з невеличкого поліського села мріє про театральну сцену, але доля пише свій сценарій і веде її тернистими шляхами пошуків і випробувань. Надія Гуменюк майстерно вплітає драматичні епізоди життя героїні в історичне тло XX століття. В романі яскраво постають реальні історичні постаті, зокрема, великих подвижників української культури Ніни та Миколи Певних.

У драмі «Чорна Пантера і Білий Медвідь» показано конфлікт між художником (Білим Медведем) та його дружиною (Чорною Пантерою) — боротьба самолюбства і воль, бажання кожного поставити своєю правоту вище за правоту іншого. У вирі цієї жорсткої війни гине і дитина, і художній шедевр батька, і саме життя подружжя — все... Ця п’єса тривалий час не сходила зі сцен українських і західноєвропейських театрів. На екранах Німеччини в 1922 році демонструвався фільм «Чорна Пантера». До видання ввійшли також драми «Співочі товариства», «Дочка жандарма» і «Молода кров».

У романі «Пані Валевська. Фатальна жінка Наполеона» йдеться про коротке, однак сповнене пригод і переживань, життя графині Марисі Валевської, яку називали польською дружиною Наполеона.

В історії «Смарагдове місто Країни Оз», яку Л. Ф. Баум розповідає цього разу, Дороті нарешті стає жителькою Країни Оз, дівчинка мусить її врятувати від зловісних планів Короля Номів. У казці «Дорога до Країни Оз» Дороті знову вирушає в мандрівку, яка дарує знайомства з новими друзями. У кожній своїй розповіді казкар знайомить читачів із неймовірними подіями, але «Латочка з Країни Оз» — це особлива чарівна історія, в якій народжується нова героїня. У казці «Тік-Ток з Країни Оз» головний герой, сміливий і безстрашний, без зволікань вирушає назустріч небезпеці, аби допомогти Косматому чоловічку.

До збірки ввійшли твори видатного українського кінорежисера Олександра Петровича Довженка (1894 – 1956), присвячені темі війни, людської і національної гідності. Як військовий кореспондент Довженко на власні очі бачив жахіття війни, біль і страждання людей, які попри все зберігали людяність і любов до своєї землі та свого народу.  І саме цієї правди режисеру не вибачили, позбавивши можливості працювати на батьківщині. «Україну знає лише той, хто був на ній, на її пожарах сьогодні, а не по газетах... обчисляє її перемоги», — писав О. Довженко у щоденнику, який і до сьогодні не втратив актуальності.

Канікули для Славетної п’ятірки — це завжди веселі пригоди, тим більше коли для цього орендували фургони на полі поряд з мандрівними артистами. Однак ті чомусь зовсім негостинно і навіть вороже зустріли дітлахів. Ситуацію змінила поява Джо — доброї приятельки п’ятірки і, як з’ясувалося, небоги Альфредо, пожирача вогню. Аж раптом у вікні вежі старовинного замку, розташованого неподалік, друзі помітили сповнене відчаю обличчя...

У цій книзі зібрано й докладно проілюстровано численні відомості про звитяжні битви, бої, сутички, диверсійні операції, вияви сили волі та незламності українців. На її сторінках день за днем викладено історію військової звитяги впродовж різних періодів тривалого поступу нашого народу.

Наші предки-язичники вірили, що на небесах живуть боги,  на землі з-поміж людей є герої, якими опікуються небожителі, а весь світ населений духами — добрими та злими.

Цей том містить понад 130 листів І. Багряного і деяких адресантів до нього.

Автор книги, доктор історичних наук Роман Офіцинський, спираючись на документальні джерела, відкриває читачеві образ Романа Шухевича як державного стратега, революційного політика і повстанського полководця. Пам’ять про героя — дійовий мобілізаційний чинник у сучасній визвольній війні України проти віроломної загарбниці Росії, віджилої імперії, що нині в агонії коїть злочини проти людяності.

У романі «Сансіро» (1908) Нацуме Сосекі  розкриває історію особистісного становлення двадцятитрирічного юнака Сансіро Оґави, який вирушає на навчання до самого серця Японії —Токіо. Головний герой лише починає свій шлях у великому місті: знайомиться з однокурсниками, наставниками, діячами культури, занурюється у вир можливостей, спокус та розчарувань. Майже щодня Сансіро стикається з безліччю сумнівів і переживань. Як знайти своє місце в новому світі, що постійно змінюється? Як не втратити себе в емоційному лабіринті та невпинному русі студентського життя? Як зробити крок назустріч своєму коханню?..

Протягом життя у Франца Кафки (1883—1924) склалося неве_лике, але постійне коло друзів. У 20 років Кафка познайомився з Максом Бродом. Багаторічна дружба та підтримка Макса мали для нього велике значення. Вразливий, тривожний, депресивний Франц потребував стійкого, товариського, життєрадісного Макса. А той захоплювався глибиною та оригінальністю натури Кафки, називав його «одночасно мудрецем та дитиною». Йому Кафка довіряв свої сімейні та душевні драми, йому написав безліч листів.

У «Лондоні» постають уже знайомі читачам герої з роману Селіна «Війна». У центрі — історія дивного любовного трикутника: головного героя Фердінана, його коханки й повії Анжель та джентльмена на ім’я Персел, що живуть тепер у Лондоні. Зображення самого міста є однією з головних тем роману, читач натрапить на багато мальовничих описів.

«Московський» період свого життя Роман Цимбалюк детально описав в автобіографічному романі «Вірус Красної площі» у співавторстві з дружиною Анною Новакович.  Як кореспондент УНІАН він почав працювати там з  2008 року, одразу після  російсько-грузинської війни. З 2017 року до січня 2022 року був останнім українським кореспондентом, акредитованим при МЗС Росії на постійній основі.