Фоліо

Єгипетські й африканські притчі уособлюють багатовікову мудрість народів, що населяють Африку, і дарують читачеві можливість долучитися до їхнього світогляду й культури.

На сторінках першого роману письменниці серед мальовничих карпатських краєвидів розгортається неймовірна та загадкова історія. Звичайна мандрівка в гори обертається для киянина Саші справжньою боротьбою за виживання. Після колишнього майже тваринного існування й потурання інстинктам він має пройти складний процес духовних перетворень. Фатальним місцем на цьому шляху стає застигла в позачассі таємнича печера Мара — осередок стародавнього язичницького культу, аномальна зона й водночас умістилище древнього злого духа. У мешканцях пралісу ще можна впізнати мавку, лісовика, чугайстра, перевертня... Та вони вже не ті наївні духи, якими їх часто змальовують легенди й казки. Міфологію і реальність переплетено й зав’язано в міцний вузол. Чи вистачить героям сил і знань, щоб розв’язати його?

«Корабель Іштар» (1924) — плід приголомшливої уяви автора, що належить до класики фентезійного роману. Твір вирізняється напруженим сюжетом та багатством мотивів вавилонської, скандинавської, перської, шумерської міфологій, сповнений іскристих, образних, деталізованих описів — загальновизнаний шедевр.

Тодось Осьмачка (1895–1962) – видатний український поет і прозаїк, який не підкорився сталінським душогубцям, хоч ті й випустили «на нашу землю із самого споду людської злоби найлютіших собак в образі людей». Він не залицявся до влади, не продавав себе і рятувався від арештів, вдаючи божевільного у божевільні. Письменник виїхав за кордон у надії перехитрити «агентів гепеви» і боротися зі Сталіним за допомогою Слова. Але «комунівські відьми» разом зі справжнім божевіллям знайшли його і там. Тодось боровся до кінця, не знаючи, чи стане світ кращим. Довго не знали про це і його читачі в Україні, яким він адресував свої найболючіші одкровення. Бо їх теж «опромінювали всепроникливими струмами» пропаганди й брехні. Та якби Осьмачка раптом дожив до нашого часу, певно, нарешті він знайшов би ту «справжню Україну», яку весь час шукав і про яку боліла його душа й переймався розум. Україну, якою ми можемо пишатися, а не тільки любити.

«Записки в узголів’ї» — один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу — філософського ліричного есе, сповіді.

Повісті Михайла Коцюбинського (1864–1913) «Тіні забутих предків» судилася неймовірна доля. Спочатку книжкою зачитувалися українці. Перед ними поставала магічна краса Карпат, відкривалися таємниці переказів, звичаїв і побуту гуцулів, а уяву захоплювала трагічна історія кохання Івана й Марічки, яким не судилося бути разом через чвари рідних.  Ще більше прихильників у поетичної драми Коцюбинського додалося після виходу у світ однойменного фільму видатного майстра кіно Сергія Параджанова, який здобув велику кількість нагород на міжнародних фестивалях. У цьому виданні шедевр письменника проілюстровано кадрами з фільму.

В основі сюжету п’єси «Гріх» — двобій революціонерки Марії та жандармського полковника Сталінського (дія відбувається у Києві доби останніх літ російського царату). При арешті Марія була прикладом витримки й нескореності для своїх товаришів. Однак Сталінський знаходить її слабину, і вона потрапляє у тенета шантажу жандарма. Автор, показуючи історію гріха Марії, доводить, що якщо людина переходить межу між добром і злом, вона вчиняє гріх, бо йде проти совісті.

Це завершення трилогії «Знайти Атлантиду», яка розкриває доісторичне минуле Північного Причорномор’я й поєднує міфічну Атлантиду з історією Трипілля та сучасністю.

Szeroką popularność polskiemu pisarzowi Henryku Sienkiewiczowi (1846-1916), laureatowi literackiej Nagrody Nobla, przyniosły przede wszystkim powieści historyczne, poświęcone doniosłym wydarzeniom w dziejach jego ojczyzny. Nie mniej ciekawe są jego opowiadania o życiu prostych Polaków: „Janko muzykant”, „Stary sługa”, „Bartek Zwycięzca”. W książce znalazły się te i inne opowiadania pisarza – w języku polskim.