Фоліо

У романі «Обличчя в безодні» (1931) американський археолог Ніколас Ґрейдон шукає втрачену здобич інків разом із трьома мерзенними товаришами. У перуанських пустелях вони натрапляють на таємничу дівчину й вирушають за нею до Ю-Атланчі, так званої Прихованої землі. Товариство спіткає таємнича доля, але сам Ґрейдон відкриває там багато див. Він зустрічає напівзмію-напівлюдину, яка володіє стародавньою мудрістю — Матінку-змію. Німір, злий лорд, повертається та має намір використати свою зброю контролю над розумом, щоб правити світом. Чим завершиться битва між силами Німіра з його амуніцією та Матінкою-змією з її невидимими літаючими ящірками? Ця блискуча історія наповнена дивовижною уявою, чудовим текстом, жахами й красою. Її цілком можна назвати найбільш «візуальною» книгою, будь-коли написаною у світі фентезі.

«Файли Батьківщини» — четвертий роман з детективного циклу про комісара Рата

У казці «Опудало з Країни Оз» Капітану Білу й дівчинці Тротті доводиться змінюватися в розмірах для безпечної подорожі. Вони знайомляться з чудовим створінням, яке рятує всіх. Смішний король Ринкитинк — головний герой казки «Ринкитинк у Країні Оз» — потай тікає від своїх підданих до далекої острівної країни, щоб насолодитися омріяною свободою. У казці «Загублена принцеса Країни Оз» лиходій-чаклун підступно викрадає валізку з чарівними інструментами. Тепер друзям доведеться без них долати небезпеки під час пошуків зниклої Принцеси. Л. Ф. Баум не забув і про маленького Чарівника. А як інакше, коли йдеться про пригоди в казковій країні?

До нього дослухалися всі — малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Мудрі настанови та міркування Блаженнішого Любомира Гузара, його поради українцям увійшли до нашого унікального видання.

Анатолій Дімаров (1922–2014) написав «Міські історії» у роки своєї творчої зрілості. Проте не тільки досвідченість автора сприяла тому, що  вони посіли незаперечне місце серед знакових творів його чималенького доробку й набули популярності в читачів.

Коли закінчується Середньовіччя в Європі загалом та в Україні зокрема?

Анатолій Дімаров (1922 – 2014) написав свої мемуари в часи незалежної України, коли, за його словами, «уже не було цензури й ніхто мене не шматував».

Роман «Джен Ейр» — чарівна історія любові й обману. Джен Ейр скромна, але горда і незалежна дівчина-сирота, що виховувалася в притулку. Вона здобуває гарну освіту і влаштовується гувернанткою в маєток містера Рочестера. Покохавши один одного, Джен і Рочестер збираються одружитися. Ставши нареченою свого коханого і відчувши небувале щастя, Джен зберігає незалежність і самовладання. Вона продовжує давати уроки його дочці й відхиляє розкішні подарунки нареченого. Але в день весілля відкривається страшна таємниця, що може назавжди зруйнувати мрії закоханих і цілком змінити все в їхньому житті...

«Єврейські історії. Сповідь стукача» — серія повістей, у яких порушено морально-етичні проблеми життя українців за радянських часів. Колоритна, жива мова та цікавий сюжет занурюють у світ щоденних турбот героїв, які вміють обстоювати особисті життєві переконання.

Енциклопедичне видання «Історія філософії» за редакцією Умберто Еко та Рікардо Федріги розповідає про розвиток філософської думки від Античності до Новітнього часу і складається з трьох томів.

Четвертий том серії «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду так званої козацької доби (середина ХVII – XVIII ст.). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України в той період.

Роман «Фортеця на Борисфені» присвячено досить невеликому проміжку часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Кодацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою.

Автор книги пропонує по-новому глянути на розвиток геральдики у країнах християнського Сходу, шукає відповіді на питання: постали ці ранньогеральдичні пам’ятки під впливом Заходу чи розвинулися на місцевому ґрунті? Із якого часу можна простежи_ти їх існування? Чи становили вони певну систему, подібну до західної геральдики? Іншими словами — відколи зображення щитів на християнському Сході, й передусім у Візантії, набувають геральдичного характеру? У чому були подібні й чим різнилися знакові системи ромейського Сходу та латинського Заходу?

«Сини змієногої богині» — роман-есе, що складається з власне роману й кількох повістей із однією головною героїнею — Скіфією, загадковою та таємничою країною вершників із луками. Тією Скіфією, яка в VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна й реальна, повна слави й звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство.

Роман «Смерть у Києві» (1973), удостоєний Шевченківської премії, належить до знаменитої тетралогії П. Загребельного про часи Київської Русі, у якій він постав цілковитим новатором цього напрямку, зокрема подаючи українську версію історії княжої доби. За словами автора, у центрі роману «Диво» — доля таланту, «Первоміст» — доля народної споруди, «Євпраксія» — доля людини, «Смерть у Києві» — доля державної ідеї. У цих творах письменник також подає власну художньо-філософську концепцію сприйняття давноминулих подій з погляду сьогодення.

У геральдиці часів Руського королівства, поруч зі збереженням традицій ранньої руського герботворення, спостерігаємо динамічні перетворення, що були зумовлені складними обставинами політичного, соціального та культурного розвитку післямонгольського періоду. Якщо в державно-династичних гербах не помічаємо сутнісних змін, ні у змісті гербових фігур, ні у практиках їх уживання, то в разі з геральдикою нобілітету спостерігаємо поширення практики використання урядницьких гербів, що постали як система саме в цей час під візантійським впливом.

Коли молода американська письменниця Марґарет Мітчелл (1900—1949) писала цей свій єдиний роман, вона навіть і гадки не мала про те, що він стане всесвітньо відомим.

Роман «Подорож на край ночі» одразу після публікації його у 1932 році зробив лікаря з паризького передмістя і новачка в літературі Луї-Фердінана Селіна знаменитим письменником.

У збірці «Сільські історії» ідеться про життя та долі людей двох сіл на Полтавщині: Рогозівки під час Другої світової війни та Малого Тікача в повоєнні роки. Її було засновано збіркою оповідань «Зінське щеня», що народжувалися на полтавському хуторі. Мешканці цих сіл «поріднилися» з більшістю людських достоїнств і вад, зігріваючи та караючи ними не лише сусідів, а й самих себе.

У книзі представлені 17 біографій гетьманів — вірних і самовідданих проповідників і захисників ідеї Козацької держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвятили усі свої таланти, поставивши за мету вибороти державність для українського народу. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.

У своєму творі «Тлумачення снів» (1900) автор пояснив широкому загалу сутність поняття «підсвідоме», показавши на прикладах, як проявляється підсвідоме в повсякденному житті людей.  «Тлумачення снів, — стверджував  Зиґмунд Фройд, — є королівською дорогою до пізнання підсвідомого…».

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.

Видання «Проєкт “Україна”: архітектори, виконроби, робітники» — перша спроба показати українському загалові велич, різнобарв’я та різноманітність реальних, живих творців просторів, у яких ми живемо. 

В історико-документальному та автобіографічному романі Ю. Горліс-Горського «Холодний Яр» ідеться про маловідомі широкому загалу буремні події, які в 1918–1922 рр. відбувались на Чигиринщині, у Холодноярській Республіці, де Ю. Горліс-Горський був осавулом 1-го куреня полку гайдамаків. 

Давня людина вважала, що в кожному предметі та явищі є жива істота. Ці духи природи допомагали, якщо їх вшановували й поважали, і неабияк шкодили, коли з ними не рахувалися. На нечисту силу — бісів, чортів, відьом — вони обернулися після поглинання язичницької демонології християнською. Саме втручанням цих злих сил люди пояснювали хвороби, неврожаї, повені, мор тощо. Їх звинувачували в причетності до будь-якої невдачі. Казка стала своєрідним захистом, хай і примарним, від усесильного супротивника. У переважній більшості народних оповідок непевних істот показано нерозумними, недолугими, їх можна було не тільки здолати, а й змусити допомагати.

Читачі роману знову будуть у захваті від пригод Арсена Звенигори, який нарешті повертається додому. Проте війна з турками ще раз змушує його вирушити у похід разом зі своїми побратимами. Тим паче у вирі війни зникає його кохана — Златка. Стало відомо, що вона потрапила в гарем великого візира Кара-Мустафи. Й Арсен подається до Стамбула, заприсягнушись врятувати кохану або загинути у бою. Автор також розповідає про трагічні події в Україні після Чигиринських походів та оборону Відня (1683 р.).