Новели, оповідання

За псевдодокументальністю й алюзіями цього метатексту ховаються загадки історії, глибокі знання про людство, його богів й кумирів, видимі й невидимі світи.

«Після 24-го» – це добірка оповідань та ритмізованої прози про війну, фіксація того, що ми пережили і переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, і тих, хто готовий виживати будь-якою ціною, про коханців та закоханих, про втрати, такі гіркі, що хочеться вити від болю, і про сміх, який тримає при здоровому глузді. Про зраду і страх, про тих, хто в тилу, і тих, хто на фронті. Щось узяте з життя, щось — вигадане. Попереджаю: дуже часто те, що здаватиметься вам реальною історією, виявиться вигадкою, і навпаки. Автор не намагається зараз відрефлексувати все, що відбувається, чи дати відповіді на всі ті питання, які у нас виникли після 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це література – все ж надійний спосіб проговорити і приборкати свої страхи, як і поповнити запаси ненависті, яка нам ще знадобиться для перемоги.

Сам О. Генрі, хоча і визначив жанр свого твору як роман, але при цьому зазначив, що написав «трагічний водевіль», «комедію, пошиту зі строкатих клаптів».

До збірки увійшли «Конотопська відьма», «Салдацький патрет», «Маруся», «Мертвецький Великдень» та ін. Твори будуть корисними учням, їхнім батькам та викладачам.
Також у виданні запропоновано вибрані листи з листування Квітки-Основ’яненка і Шевченка.

До видання ввійшли новели Марка Черемшини із циклів «Верховина» та «Парасочка», в яких він змалював життя гуцульського селянства за польської влади, а також ранні твори письменника — його перше оповідання «Керманич», вірші, поезії в прозі й твори для дітей.

Львів — це маленький Париж. Так кажуть, і частково із цим можна навіть погодитися. Ці міста пасують одне одному, як круасани до кави. Вони дихають особливою атмосферою пристрасті та романтики. До них хочеться повертатися знову й знову... Проте якщо у Львові панує гармонія й затишок, то щодо Парижа таке можна сказати лише про його історичну частину, яка разюче контрастує з периферіями...

Майк Йогансен (справжнє ім’я Михайло Гервасійович Йогансен, 1895–1937) — український новеліст, поет, перекладач, жертва сталінського терору, представник українського Розстріляного Відродження, один із жильців сумнозвісного харківського будинку «Слово», якого там і заарештували, а вбили в Києві, на Лук’янівці 1937 року. Реабілітований 20 березня 1958 року.

Свята Рита — покровителька тих, кому здається, ніби виходу вже немає.

Книжка «Усі вогні - вогонь» пропонує вісім неперевершених взірців художньої досконалості, якою позначені новели Хуліо Кортасара.

Ця збірка містить новели та оповідання Василя Шкляра, написані переважно у 1970-х роках. Цікаві колоритні характери, захопливі події та спостереження за людськими вчинками занурюють нас у самобутній світ раннього Шкляра. До книжки також увійшли неординарні, напрочуд відверті спогади автора про видатних письменників, з якими він був у дружніх взаєминах. Розлоге інтерв’ю зі Шклярем, яке взяв у нього В’ячеслав Кириленко, — це своєрідна автобіографічна повість автора «Чорного Ворона», яка проливає світло на його життя, творчість, у тому числі й на літературний доробок, представлений у цій книжці.

До відомого адвоката звертається чоловік на ім’я Леонард Воул, якого звинувачують у вбивстві однієї літньої пані. Чоловік клянеться, що нікого не вбивав. Але стає відомо, що Леонардо мав гарні стосунки з загиблою, часто бував у неї вдома. За заповітом жінки Леонардо мав отримати майже все її майно. А це серйозний мотив для вбивства. Під час судового слухання дружина Воула раптово починає свідчити проти чоловіка… Але навіщо, якщо вона знає, що Воул невинний?

У творах, які увійшли до збірки, письменниця порушує проблеми жіночої емансипації.

Розчарування, журба і смерть, кохання, відвага і гідність є темами цієї збірки, яку уклав сам автор, витворивши своєрідний творчий стиль, у якому фантастичні елементи поєднані із суворим реалізмом.

Чи варто виходити за межі буденності?

Szeroką popularność polskiemu pisarzowi Henryku Sienkiewiczowi (1846-1916), laureatowi literackiej Nagrody Nobla, przyniosły przede wszystkim powieści historyczne, poświęcone doniosłym wydarzeniom w dziejach jego ojczyzny. Nie mniej ciekawe są jego opowiadania o życiu prostych Polaków: „Janko muzykant”, „Stary sługa”, „Bartek Zwycięzca”. W książce znalazły się te i inne opowiadania pisarza – w języku polskim.

До збірки ввійшли 12 казок у неадаптованому варіанті німецькою мовою з українським перекладом.

В оповіданні «Аристократка» українська модерністська письменниця Ольга Кобилянська (1863–1942) продовжила розповідати про життя інтелігенції.

Юрій Іванович Яновський (1902–1954) — український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист, літературний доробок якого представлено творами різних жанрів. До збірки ввійшли оповідання, есеї та сценарій, які в неоромантичній манері висвітлюють події громадянської та Другої світової війн в Україні, а також міжвоєнного й повоєнного періодів.

У творах, створених упродовж 1900–1912 рр., авторка зачіпає проблеми, повʼязані з «жіночим питанням», вихованням молодого покоління українців.

До цієї збірки, виданої в розпал Першої світової війни, 1917 року, ввійшли вісім оповідань, написаних переважно в 1910-ті роки.

Майже 150 майстерно написаних оповідань має у своєму творчому доробку американський письменник Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940).

Треба десять разів народитися, аби пережити все, що припало на долю шляхетного вовка на ймення Казан. Своє прізвисько він отримав від людей, бо в його жилах змішалася кров безжального хижака та собаки. Він спізнав підлість і жорстокість людини та обрав волю. Але пішов один супроти вовчої зграї, коли смерть загрожувала беззахисній жінці… («Казан»)

«Оповідки про хронопів і фамів» (1962) є однією з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій запропоновано поетичний погляд, здатний протистояти убозтву рутинного життя і здорового глузду.

У повісті «Родинне вогнище» письменник змальовує життя в маленькому селі Збараж, що оговтується після війни.

У новелах та оповіданнях, створених упродовж 1914–1931 рр., авторка звертається до теми Першої світової війни.

Казку «Цар Плаксій та Лоскотон» Василь Симоненко створив для свого сина Лесика за одну ніч. Цар Плаксій – король країни Сльозолий, який хоче, щоб усі діти завжди плакали. Натомість дядько Лоскотон несе радість і сміх, його люблять люди. До збірки ввійшли казки, байки, поеми, балади, епіграми, посвяти друзям, новели.

Оповідання цієї збірки – моторошні, але чи вигадані сюжети?

Навряд чи хтось насмілиться сперечатися, що Бонд (Д. Б.) і є наразі справжнім героєм нашого часу.