Проза

«Жінка в сірому» (1861) — повість у трьох частинах, у якій авторка розповідає про долю Анни Шерер. Головна героїня вийшла заміж за чоловіка, якого не кохала. Пан де ла Турей був жорстким і непоступливим, прагнув контролювати кожен крок жінки. Одного дня Анна дізналася страшну таємницю та втекла з дому, але цей вчинок призвів до жахливих наслідків.

Майк Йогансен (справжнє ім’я Михайло Гервасійович Йогансен, 1895–1937) — український новеліст, поет, перекладач, жертва сталінського терору, представник українського Розстріляного Відродження, один із жильців сумнозвісного харківського будинку «Слово», якого там і заарештували, а вбили в Києві, на Лук’янівці 1937 року. Реабілітований 20 березня 1958 року.

Це справжній сучасний «крутійський роман», сповнений напруження і карколомних подій, що розгортаються у Вашингтоні в середовищі лобістів, які обстоюють у владних колах такі речі, як виробництво та розповсюдження тютюну, торгівлю алкоголем та зброєю.

У творах, які увійшли до збірки, письменниця порушує проблеми жіночої емансипації.

У новелі «Амок» (1922) австрійського письменника Стефана Цвейга (1881—1942) випадковий попутник розповідає іншому пасажиру пароплава випадок зі свого життя, який не може пояснити логікою. Він працював лікарем у тропічній країні й з часом впав у стан депресії та зміненої свідомості. Мабуть, тому згодом дивно повівся з незнайомкою, яка прийшла до нього просити про таємну послугу. Жінка втікає, а лікар у стані одержимості переслідує її, намагаючись виправити свою помилку.

На сторінках першого роману письменниці серед мальовничих карпатських краєвидів розгортається неймовірна та загадкова історія. Звичайна мандрівка в гори обертається для киянина Саші справжньою боротьбою за виживання. Після колишнього майже тваринного існування й потурання інстинктам він має пройти складний процес духовних перетворень. Фатальним місцем на цьому шляху стає застигла в позачассі таємнича печера Мара — осередок стародавнього язичницького культу, аномальна зона й водночас умістилище древнього злого духа. У мешканцях пралісу ще можна впізнати мавку, лісовика, чугайстра, перевертня... Та вони вже не ті наївні духи, якими їх часто змальовують легенди й казки. Міфологію і реальність переплетено й зав’язано в міцний вузол. Чи вистачить героям сил і знань, щоб розв’язати його?

«Корабель Іштар» (1924) — плід приголомшливої уяви автора, що належить до класики фентезійного роману. Твір вирізняється напруженим сюжетом та багатством мотивів вавилонської, скандинавської, перської, шумерської міфологій, сповнений іскристих, образних, деталізованих описів — загальновизнаний шедевр.

Повісті Михайла Коцюбинського (1864–1913) «Тіні забутих предків» судилася неймовірна доля. Спочатку книжкою зачитувалися українці. Перед ними поставала магічна краса Карпат, відкривалися таємниці переказів, звичаїв і побуту гуцулів, а уяву захоплювала трагічна історія кохання Івана й Марічки, яким не судилося бути разом через чвари рідних.  Ще більше прихильників у поетичної драми Коцюбинського додалося після виходу у світ однойменного фільму видатного майстра кіно Сергія Параджанова, який здобув велику кількість нагород на міжнародних фестивалях. У цьому виданні шедевр письменника проілюстровано кадрами з фільму.

«Небезпечні зв’язки» Шодерло де Лакло (1741—1803) та «Манон Леско» абата Прево (1697—1763) є найкращими зразками французької художньої прози ХVIII століття і свідчать про важливий етап у становленні реалістичного роману як жанру.

Роман «Сестри Річинські» — це історичний зріз першої половини ХХ століття, показаний очима жінок, які більше не хочуть жити в патріархальному світі й виходять з тісного домашнього простору в широкий світ.