Сучасна українська проза

Модест Окунь, простий сільський хлопець, пішов працювати охоронцем до свого колишнього шкільного товариша і перебрався до міста. Там він зустрів своє кохання, зазнав зради найкращого друга, зрозумів, що людина — лише іграшка в руках можновладців, якої у будь-яку мить можуть позбутися, і врешті-решт, перетворився на безжального месника, котрий жорстоко помстився своїм кривдникам.

Той, хто врятував одне людське життя, — врятував цілий світ.

У розпалі літо. Поблизу Києва відбуваються таємничі вбивства жінок, слід від яких тягнеться у давню легенду про вовкулаку.

По обидва береги Дніпра протягом багатьох століть береже народ стародавні легенди. Одна з них – переказ про тисячолітнє прокляття. Страшним воно було: не знатиме наша земля миру і свободи, чужа воля на ній пануватиме, а той, хто свій народ порятувати спробує і волю здобути, згине у нерівному бою чи від підступної зради. Нині добігає кінця тисяча років, слабне прокляття, і наново постав перед людьми на українській землі тяжкий вибір: жити вільно своїм розумом, слухаючи своє серце, чи, втративши себе, назавжди потонути у сірості і зневірі. Різними шляхами через імлу і небезпеки веде доля сміливців до чарівного вогнища на дніпровій кручі, де на них чекає хранитель загубленої пам’яті українського народу.

Що знаємо ми про себе насправді, замкнуті в шори нашого суспільного буття? Де закінчується зв’язок з простим природним світом і де починається те, що ми називаємо душею?

Страшні видіння приходять до Сашка у снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти зазирають йому в обличчя скляними очима, німотно благають про допомогу, простягають до нього руки...
Лесь Терновий, прадід Сашка, має що розповісти онуку про цих людей. Бо він — один із них. Один з тих, хто вижив, пройшовши через пекло Голодомору 30-х років.

Львів — це маленький Париж. Так кажуть, і частково із цим можна навіть погодитися. Ці міста пасують одне одному, як круасани до кави. Вони дихають особливою атмосферою пристрасті та романтики. До них хочеться повертатися знову й знову... Проте якщо у Львові панує гармонія й затишок, то щодо Парижа таке можна сказати лише про його історичну частину, яка разюче контрастує з периферіями...

«Безодня» – це 10 оповідань-катастроф, що описують як гибель внутрішніх світів, розлади психології людей, їх моральне падіння, так і колапси цілих систем і всевітів, в яких ми живемо.

Рената — дивне й чудернацьке ім’я, яке дісталося звичайній сільській дівчинці, напівсироті, що змушена жити під одним дахом з лихою мачухою. Після школи Ренатка хотіла навчатися десь у великому місті, а натомість мачуха з чоловіком вже наперед визначили її долю: після восьмирічки — робота в колгоспі і, звісно, заміжжя. Та інколи життя несподівано підкидає сюрпризи. Виявляється, Ренатка насправді живе серед чужих людей, а її рідний батько десь у далекій столиці. Укотре зіштовхнувшись із жорстокістю мачухи, дівчина вирішує покинути свій дім та вирушає на пошуки батька. Чи вдасться Ренатці його відшукати та які випробування підготувала доля цій дівчині з незвичним ім’ям?

Любов. Історія. Злочин. Ось три кити, на яких тримається література.

Перша частина збірки — це «щоденник» перших десяти днів облоги Києва, які перевернули свідомість мирних мешканців, котрі опинилися в ситуації повномасштабного нападу.

Події роману починаються у новорічну ніч, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У романі Ніни Фіалко йдеться про долю молодих людей, які наполегливо і не завжди вдало шукають місце під сонцем. Трагедія, що спіткала одну з героїнь роману, змушує читача задуматися над таким явищем, як заробітчанство.

«Третій рівень» — перша і єдина збірка короткої гостросюжетної прози Андрія Кокотюхи.

Цього року Влад, Митько, Анжела і Христина втекли з табору відпочинку, щоб на самоті зустріти світанок на березі моря. Дорослі, звісно, кинулися їх шукати, але пощастило новенькому вожатому. Валентин залишається з дітьми до ранку і розповідає їм чарівну казку, яка насправді не є вигадкою.

Віталія й Родіон хотіли бути свободними від усього. Але забули, що свобода — це ще й відповідальність. Болючим було повернення до звичного світу. Вони вирішують на час розійтися, щоб осмислити те, що було, є і буде між ними. Родіон іде добровольцем до АТО. А Віталія вчиться просто жити. Може, матуся пригорне її до серця й дасть сили будувати долю? Але матір-прокурорша відмовляється від неї. Ба більше — з її подачі доньці не знайти роботи в рідному місті. Спасінням для Віталії стає праця в реабілітаційному центрі, де відновлюють поранених побратимів коханого. Вона нарешті розуміє: справжня свобода — це те, що в тебе неможливо забрати. Як і неможливо загасити кохання, що живе в її серці...

На Вітряних Горах викинувся з вікна актор Київської оперети Ілля Голомідов. Цей момент побачили дві працівниці музею старовини — Анна Пліссе (майбутня дружина слідчого) і її подруга. Вони в один голос стверджували, що чоловіка виштовхнули жіночі руки.

Із метою дискредитації нашої держави воєнізоване угруповання викрадає молодого прес-аташе посольства Великої Британії в Україні Марча.

В Олянівці Лізу Яремко знали як фельдшерку і дбайливу матір маленької дівчинки. Доля жорстоко обійшлася із жінкою. Лізина донька вмирає. А незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство. Але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше.

Хочете подивитись на Україну очима іноземця?

Друга світова війна. Чорний ліс на Волині. Українцям довелося на смерть битися на трьох фронтах: із німцями, росіянами та поляками.