Художня література

В Олянівці Лізу Яремко знали як фельдшерку і дбайливу матір маленької дівчинки. Доля жорстоко обійшлася із жінкою. Лізина донька вмирає. А незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство. Але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше.

Львів — це маленький Париж. Так кажуть, і частково із цим можна навіть погодитися. Ці міста пасують одне одному, як круасани до кави. Вони дихають особливою атмосферою пристрасті та романтики. До них хочеться повертатися знову й знову... Проте якщо у Львові панує гармонія й затишок, то щодо Парижа таке можна сказати лише про його історичну частину, яка разюче контрастує з периферіями...

Не можна було випробовувати долю й без кінця кидати їй зухвалі виклики. Але ж Анна кохала Адама… Утікачка, утриманка, коханка. Щаслива наречена, дружина, удова. Як на гойдалках, перехоплювало від щастя подих на злеті, однак і донизу політ був таким самим невпинним. Єдине, заради чого живе тепер, без Адама, — його дитина там, під серцем, яке ще досі любов тримає в облозі. Під чорним вбранням, наче середньовічний лицар під латами, Анна до часу почувалася захищеною від світу. Мовчазна, піднесено шляхетна у своїй скорботі, вона знову мусить жити для дітей. І сонячного ранку в улюбленій альтанці за книжкою і кавою з кардамоном прислухатися до нової мелодії кохання, її гучних мажорних акордів і ледь чутної обіцянки чогось справжнього в майбутньому…

Драматична історія забороненого кохання юної дівчини до набагато старшого за неї одруженого польського шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя!

Страшні видіння приходять до Сашка у снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти зазирають йому в обличчя скляними очима, німотно благають про допомогу, простягають до нього руки...
Лесь Терновий, прадід Сашка, має що розповісти онуку про цих людей. Бо він — один із них. Один з тих, хто вижив, пройшовши через пекло Голодомору 30-х років.

Глибокий та емоційний роман-біографія про видатну українку

Доля подарувала Веніамінові - колись вихованцю дитячого будинку, а нині власнику фешенебельного казино майже в центрі мегаполіса - справжню Надію. Саме так звуть його кохану дружину, якій він колись урятував життя - й тепер завжди боятиметься її втратити, припускаючи, що вона з ним лише із вдячності. Бентежить чоловіка й те, що він зовсім нічого не знає про минуле Надійки: та обрала спалити за собою всі мости й розпочати життя з чистого аркуша.

Поліна ніколи не забуде того, що сталося з нею в юності. Зараз вона успішна жінка, a тоді — залякана дівчинка, яка з благанням дивилася в очі трьом ґвалтівникам. Але вони не пожаліли її, як і вона не пожаліла потім свою доньку, залишивши дитину в пологовому будинку. Поліна хотіла забути своє минуле. Вона втекла в інше місто, в інше життя. Але хіба можна втекти від себе? Якось Поліна ледь не потрапляє в ДТП, і її рятує незнайома дівчина. В її обличчі Поліна раптом бачить такі рідні риси... Але це неможливо. Вона спалила всі мости. Тоді чому в серці ледь чутно затремтіла надія?..

Ніколь — талановита скульпторка. За молодості вона одружилася й народила доньку Лізу, але все скінчилося розлученням. Ніколь так і не змогла влаштувати особисте життя. Усе йшло шкереберть… До зустрічі зі своїм першим і справжнім коханням. Пристрасть спалахнула між Ніколь і Русланом незгасним вогнем.

Надворі кінець 90-х. Ілля — простий автослюсар. Що він міг дати доньці заможного підприємця? Кохання? Звучить романтично, але без фінансового підґрунтя ця казка швидко скінчиться.

Марія — шкільна вчителька. Мама двох маленьких діток і дружина Романа, з яким живе за звичкою, та аж ніяк не через кохання. Її молодість минає у сірості, й так само, мабуть, мине все життя. Без пристрасті й почуттів.

Вихованці війни, вони мали за розкіш одяг і взуття, за щастя — відвідини кінотеатру на зекономлені на їжі копійки… Вони мріяли, закохувалися, одружувалися й не ділили дітей на своїх і чужих… Коли Марія та Роман побралися, вони були ще зовсім молоді, але душами вже починали сивіти: далося взнаки життя під час німецької окупації. Насильство, знущання, голод, смерть проносилися перед дівчачими і хлопчачими очима... У цій війні за людську гідність і право на спокійну старість…

Багато років тому Вероніка пообіцяла подрузі, яка помирала, що не залишить її новонароджених малюків, Тимура і Діану. Але обіцянки не виконала… Сплинули роки. Її єдиний син став наркоманом. Що це, кара за помилки минулого? Як урятувати сина? І чи можна спокутувати провину перед покинутими дітьми?

Віталія й Родіон хотіли бути свободними від усього. Але забули, що свобода — це ще й відповідальність. Болючим було повернення до звичного світу. Вони вирішують на час розійтися, щоб осмислити те, що було, є і буде між ними. Родіон іде добровольцем до АТО. А Віталія вчиться просто жити. Може, матуся пригорне її до серця й дасть сили будувати долю? Але матір-прокурорша відмовляється від неї. Ба більше — з її подачі доньці не знайти роботи в рідному місті. Спасінням для Віталії стає праця в реабілітаційному центрі, де відновлюють поранених побратимів коханого. Вона нарешті розуміє: справжня свобода — це те, що в тебе неможливо забрати. Як і неможливо загасити кохання, що живе в її серці...

Це історії про львівських спокусників та спокусниць, аристократично вбраних панянок зі світлин минулого чи дівчат у джинсах із сьогодення. Тих, що розбивали серця, і тих, які присягали на вічну любов у врочистій тиші костелів, юних романтиків та досвідчених звабників — вони жили і кохали тут, у Львові, у місті кохання та пристрасті.

Чарлі не був одним з тих, хто цитував Шекспіра й зачитувався «Королем Ліром». Проте якби він колись мав нагоду, то неодмінно подякував би драматургові. За що? За ту зустріч із Френ. Випадковий діалог та запрошення взяти участь в аматорській виставі «Ромео і Джульєтта». Чарлі був абсолютно байдужий до театру. Але не до Френ. Тож як він міг відмовити їй? І закрутилося, неначе у Шекспіра: пристрасті на сцені й почуття поза грою, романтичні зустрічі під балконом у світлі всезнаючого місяця. Це саме воно — перше кохання, таке солодке і щемке. Здається, що все це назавжди. Та, може, лише здається?..

Її краса стала її прокляттям: чоловіки жадали її — і вони отримали бажане, а вона — невиліковну хворобу. Вона знаходить притулок у глухому селі Чорнобильської зони. Позаду залишаються понівечене життя в родині пияків, чи то дитбудинок, чи то дім розпусти, зґвалтування за зґвалтуванням і син, якого в неї вкрали... Відверта сповідь грішниці, яка понад усе переймалася чужим болем!

Рід Мазуревичів споконвіку був знаний своєю жорстокістю. Усупереч волі батьків юна Марфа вийшла заміж за Уласа Мазуревича, та щастя з ним не пізнала. Усі надії покладала на сина Тихона, але й він удався у своїх жорстоких предків: жадібний та безсердечний, він крокує кривавою стежиною. Він перетворив на пекло життя не тільки численних коханок, а й своєї дружини, багатої спадкоємиці Софії Льохвицької. Їхня спільна донька Ярина ненавидить батька-тирана. Вона покохала Степана, батько якого загинув від рук Тихона. Тепер понад усе Ярина хоче розірвати коло страждань та спокутувати гріхи роду Мазуревичів. Але ціна може виявитися зависокою для неї.

Євгенія, Женя, Єуженія… Її по-різному називали упродовж останніх трьох років Другої світової війни, поки вона долала важкий шлях, який довелося пройти від рідного українського села до Польщі, з Польщі до Німеччини й назад. Євгенія Скриль вижила під час Голодомору, її сім’я зазнала утисків з боку комуністів, пізніше у пам’яті закарбувалась жорстокість німецьких нацистів. Козацьке коріння, прагнення волі й доброта людей дали Євгенії змогу вибратися живою з двох таборів смерті, а також пізнати справжнє кохання серед страждань і зради. Однак чи судилося їй разом з коханим чоловіком подолати всі перепони? Про це розкажуть сторінки щоденника.

Ружею цвіла Радислава на весіллі, бо кохала боярина Мстислава пристрасно. А він посміхався й підраховував зиски від шлюбу — багата, вродлива, ще й рідня князя Данила Галицького... Недовгим було сімейне щастя молодої. Розтоптав її мрії жіночі Мстислав. До родового маєтку, куди входила вона господинею, привіз він коханку. Здавалося б, немає для дружини нічого більш принизливого. Але чоловік змушує її до гріха — наказує звабити ординця Ариундея. Розчавлена й зневірена Радислава йде на ложе до ворога...

Емма Рихальська — донька заможного поміщика та наречена шанованого графа Яготинича. Її майбутнє прогнозовано мало бути щасливим. Але заборонене кохання до кріпака Назара, що так раптово спалахнуло, перекреслило все. Емма знала, що він заручений із красунею Марічкою. І ніколи не відповість взаємністю панянці. А сама Емма змушена буде все життя прожити із нелюбом. Але долю не прорахуєш. Трагічна загибель Марічки збурить у серці Назара полум’я помсти. Емма втратить останній шанс здобути його любов. Та несподівано під серцем заворушиться надія...

Коли диявол спокушає смертних, він прибирає людської подоби. Чи може людина свідомо обирати між Добром і Злом? Чи є у нашому реальному світі місце для духовності? Чи буває жінка геніально обдарованою, чи, може, «іскра Божа» — привілей чоловіків?..

Чарлі Овід - особливий підліток із тяжким життям. Він постійно потерпає від побоїв, але не має на тілі жоднісінького шраму, бо організм хлопця здатен до швидкого самолікування. Проте Чарлі не єдиний, у кого є надзвичайні здібності: його приятель Марлоу може розплавити або зцілити плоть. Не характерні для звичайних людей вміння привертають до хлопців зайву увагу.

Про поетичну збірку «Думи і мрії» Іван Франко казав: «Від часів Шевченкового «Кобзаря» Україна не видала кращої збірки поетичних творів... Тут кожне її слово має силу і пластику, тут що не строфа, то мистецьке степенування поетичного шляху». У рядках збірки оживають давні легенди, що переплітаються зі споконвічною мудрістю, і читач відчуває, як слово поетеси торкається самого серця. Знайомі ще зі шкільної лави рядки сповнюються новим сенсом. Найкращі зразки творчості Лесі Українки в одній книжці — справжня поетична феєрія.

Унікальна добірка найвідоміших творів відомої української поетеси та письменниці: «Contra spem spero», «Сон», «Слово, чому ти не твердая криця», «Кассандра», «Лісова пісня», «Бояриня», «Камінний господар», «Біда навчить», «Лелія», «Метелик» та багато інших.

«Лісова пісня» — один із шедеврів Лесі Українки, де прадавня міфопоетика, туга за втраченою гармонією людини зі світом і модерністське прагнення краси витворюють магію тексту, що вже упродовж століття не втрачає принадності для читача.

Трагічні постаті народних лицарів з Шевченкових «Гайдамаків» і героїчна мужність Івана Підкови. Химерні образи «Євшан-зілля» Миколи Вороного та повчальні байки Леоніда Глібова, знайомі з дитинства. Захопливий сюжет і колоритні персонажі «Захара Беркута» та філософські питання, підняті у «Мойсеї» Івана Франка. Сильні герої Лесі Українки. Досконалі зразки новелістичної прози Михайла Коцюбинського і тонкий психологізм творів Ольги Кобилянської. Соковитий гумор Івана Котляревського і мудрість Григорія Квітки-Основ’яненка... У шедеврах українських класиків живе душа нашого народу.

Неперевершена мова, складні образи, життєві сюжети, ніби списані з минулого чи не кожної української родини. Ця книга повинна бути на полиці усіх справжніх книголюбів!

Це прозові та поетичні твори визнаних майстрів слова, класиків вітчизняної літератури. До збірки увійшло 14 творів 8 відомих українських письменників, серед яких Т. Шевченко, Г. Квітка-Основ’яненко, І. Нечуй-Левицький, Л. Українка, І. Франко, М. Хвильовий та ін. Вони подарують щиру насолоду шанувальникам української літератури.

Ці драматичні твори визнаних класиків української літератури не потребують рекомендацій: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’я­нен­ка, «За двома зайцями» М. Старицького, «Куди вітер віє» С. Васильченка, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого.

Тарас Шевченко — видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про той час, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні будуть поважати мову, культуру та історію народу, а люди будуть щасливими.

На хутір Хмарище до старого Череваня приїздять шановані гості — молодий козак Петро Шраменко та його уславлений батько. У Череванів є красуня-донька Леся. Та рано думати про заручини, коли в країні — Руїна і гетьмани запекло змагаються за право володіння булавою великого Богдана Хмельницького. А тим часом красуню Лесю викрадає шибайголова Кирило Тур. І тільки Петро може врятувати кохану…

Низку червоних, як кров, коралів носила на грудях горда чорноока Маруся і хотіла подарувати колись на щастя доньці... Вірила, що знає, яке воно, те щастя. Та хіба жінці це вирішувати — не долі? Бо жінка думала: «Що люди скажуть?..» А вони ж скажуть, приліпиться — не обірвеш... Та так і не дізнався ніхто, як на неї, чужу дружину, щоночі, все життя чекав Степан. Це йому вона народила доньку, бо кохала... А тоді люди склали легенду...
У колись перспективне село, а тепер — перспективне місце для гольф-клубу і розкішних маєтків приїздить з-за кордону Руслана Ординська, юна красуня, донька українського олігарха. Шукає не просто місце для будинку, а місце з «легендою». Натомість знаходить всохлий бузковий кущ і червону намистину під ним, єдину на тонкій нитці... І кілька тендітних живих паростків...

Чотирнадцять років тому через інтриги і жадібність сільського магната Івана Залусківського згоріла Шанівка, постраждали селяни, та найбільше — Катерина, яка втратила всіх, кого любила. Чотирнадцять років Залусківський і Катерина не бачилися. Поки він багатів та міцнів, дівчина поступово втрачала свій особливий дар передбачення. І так би їхні дороги розійшлися назавжди. Якби одного дня на занедбаному шанівському обійсті школярка Стаська не знайшла... труп чоловіка.