Філософія та духовність

«Сповідь» — автобіографічний твір, у якому Авґустин у формі молитви розповідає про своє життя, що відрізнялося занепокоєнням, постійним пошуком і багатьма помилками, про свій досвід грішника, котрий відкрив шлях до Бога, саме у Ньому віднайшов усе, чого шукав.

У книжці «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» релігієзнавець В’ячеслав Агеєв пояснює, як релігії функціонують та як заробляють гроші, борються за владу, використовують психоактивні речовини і секс та як реагують на нові виклики, — від ЛГБТ та економічних катастроф до воєн і Сovid-19. Чому комунізм, попри найжорстокіші репресії, так і не зміг знищити релігію? Як щупальця конспірології проникають у людську свідомість і чому критичне мислення вимикається, коли йдеться про теорії змови чи про бойових комарів НАТО та рептилоїдів?

У книзі розповідається про багатотисячолітню історію українців і людства, про мудрість і духову віру наших пращурів.

Твори видатного німецького філософа Фрідріха Ніцше (1844–1900) мали вибуховий ефект і чи не найбільше цитувалися у ХХ столітті.

Норвезький філософ, професор Уле Мартин Гьойстад детально вивчає історію душі протягом трьох тисячоліть від Античності до сучасності, у буддизмі та ісламі.

У давньоіндійському трактаті «Камасутра», створеному понад півтори тисячі років тому, секс розглядається як особливе мистецтво, а займатися ним означає «божественне з’єднання». Але «Камасутра» — це не тільки опис сексуальних поз, це перш за все роздуми про людські пристрасті: бажання, потяг і відштовхування, інтриги й зваблювання. Отже, ця книга про вічне, й саме тому інтерес до неї не слабшає протягом століть.

Індійські притчі дають змогу доторкнутися до вселенської мудрості й наблизитися до розуміння Істини.

У книжці подано сучасний філософсько-теоретичний виклад етнодержавознавства, висвітлено взаємозв’язок етносу з рідною землею, рідною мовою та рідною духовно-культурною спадщиною.

Діалог «Держава» («Політея»), написаний у 360–370-ті роки до н. е., справедливо вважають центральною працею Платона.

Дзенські притчі, парадоксальні й дотепні, надзвичайно популярні, їх із задоволенням читають люди в усьому світі.

Нова книжка норвезького філософа Ларса Фр. Г. Свендсена присвячена проблемам самотності.

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна.

Міямото Мусасі (1584–1645) — знаменитий японський самурай, який за життя став легендою завдяки непересічному володінню мечем.

У цьому "Гедоністичному маніфесті" філософ ділиться своїми світоглядними, політичними, екзистенційними переконаннями.

Прокинувшись після довгого сну, середньовічна європейська наука відкрила для себе широкі обрії давньогрецької наукової думки і першим серед найвеличніших учених античності проголосила Арістотеля.

Ця книга – крихти одкровень, спостережень, зауваг і мудрих приписів, "кристали днів світящих" чоловіка великого вродженого обдарування і світотворчого вишколу, якого  називали "незнищенним стариком", карпатським Сократом, Вічником і Світованом.

Кожний може насолодитися мудрістю суфійских притч. А чи допоможуть вони людині знайти відповіді на запитання, залежить від неї самої.

У книжці виведено цілісну систему активного творчого довгожительства, базовану на унікальному досвіді конкретної людини.

Буддійські притчі просякнуті любов’ю до всього живого. Можливо, тому вони такі привабливі для сучасної людини, що живе в жорстокому й прагматичному світі.

Китайські притчі зберігають мудрість тисячоліть і допомагають осягнути сутність Природи і людини.

Єгипетські й африканські притчі уособлюють багатовікову мудрість народів, що населяють Африку, і дарують читачеві можливість долучитися до їхнього світогляду й культури.

Витончена книжка Рудольфа Ташнера присвячена споконвічній темі людського існування: що надає нам життєвої снаги, обумовлює наші вчинки і допомагає накреслювати плани на майбутнє?