Філософія та духовність

Чи не виникало у вас часом побоювань, що через стрімкий ритм сучасного буття, можливо, й не випаде часу пожити щасливо та змістовно, як того заслуговує кожен із нас? Подібних страхів у жодному разі не поділяє Робін Шарма - гуру з лідерства і всесвітньо відомий автор, чиї поради радикально змінили життя багатьох тисяч людей. У цьому посібнику він пропонує 101 спосіб подолання складних проблем, опанування яких дасть змогу підвищити якість свого професійного, особистого й духовного існування.

«Сповідь» — автобіографічний твір, у якому Авґустин у формі молитви розповідає про своє життя, що відрізнялося занепокоєнням, постійним пошуком і багатьма помилками, про свій досвід грішника, котрий відкрив шлях до Бога, саме у Ньому віднайшов усе, чого шукав.

У книжці «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» релігієзнавець В’ячеслав Агеєв пояснює, як релігії функціонують та як заробляють гроші, борються за владу, використовують психоактивні речовини і секс та як реагують на нові виклики, — від ЛГБТ та економічних катастроф до воєн і Сovid-19. Чому комунізм, попри найжорстокіші репресії, так і не зміг знищити релігію? Як щупальця конспірології проникають у людську свідомість і чому критичне мислення вимикається, коли йдеться про теорії змови чи про бойових комарів НАТО та рептилоїдів?

У книзі розповідається про багатотисячолітню історію українців і людства, про мудрість і духову віру наших пращурів.

Автор цієї книжки, запеклий супротивник матеріалізму і чудовий оповідач, наводить переконливі докази на користь того, що основою реальності є свідомість, а не матерія.

Твори видатного німецького філософа Фрідріха Ніцше (1844–1900) мали вибуховий ефект і чи не найбільше цитувалися у ХХ столітті.

Довірча інтонація, тонкий психологізм, щирість і ліричне світовідчуття авторки безумовно приваблять читача. Ця книга прислужиться не лише закоханим і тим, що поєднали долі в подружжі, а й психологам, викладачам християнської етики, вихователям, усім, хто шукає відповіді на сокровенне. Видання щедро доповнене висловами та афоризмами відомих людей.

Норвезький філософ, професор Уле Мартин Гьойстад детально вивчає історію душі протягом трьох тисячоліть від Античності до сучасності, у буддизмі та ісламі.

Межі свідомості, які існували століття тому, більше не є фіксованими, і реальність починає визначатися чимось більшим, ніж світ феноменів.

“Трактат атеології” знаного французького філософа Мішеля Онфре присвячений жорсткій критиці трьох світових монотеїзмів: юдаїзму, християнству та ісламу.

У книжці подано сучасний філософсько-теоретичний виклад етнодержавознавства, висвітлено взаємозв’язок етносу з рідною землею, рідною мовою та рідною духовно-культурною спадщиною.

Ця книжка — пошук, що веде кожного з нас у найглибші частини душі, до себе справжнього. Кожен із семи розділів — це сім порад та ключів від дверей, що ведуть до життя мрії. Розділи містять теплі поради, мотивуючі афірмації, аналіз ситуацій та тактики вирішення найскладніших життєвих негараздів. Час дозволити собі любити і відчути любов Усесвіту. Бо любов — мета нашої душі. Ми тут, щоб любити світ. Ми тут, щоб обрати любов, а не страх.

«Мистецтво війни» легендарного полководця Сунь-дзи вивчають не тільки військові. Головними засадами стратегії й тактики воєнного протистояння, викладеними в ньому, нині послуговуються в тих видах діяльності, які потребують стратегічного мислення. Значно більшу авдиторію, ніж поціновувачів правил і настанов для самураїв, охопив своїм впливом трактат Ямамото Цунетомо «Хагакуре», оскільки в ньому йдеться не тільки про бойову гідність і військовий обов'язок, а й відповідальність, совість, співчуття, терпимість, прагнення до самовдосконалення.

Міямото Мусасі (1584–1645) — знаменитий японський самурай, який за життя став легендою завдяки непересічному володінню мечем.

Індійські притчі дають змогу доторкнутися до вселенської мудрості й наблизитися до розуміння Істини.

Основоположник психоаналізу Зиґмунд Фройд говорив: «Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність лякає людей». Може, тому втеча від свободи цілком прийнятна для більшості? Еріх Фромм розкриває перед читачем саму суть свободи, чим вона є для сучасної особистості. Чи існує зв’язок між авторитарними режимами та втечею від свободи? Як пояснити той факт, що деякі люди добровільно відмовляються від незалежності, віддаючи перевагу рабству й обираючи конформізм? Чому свобода може спричиняти почуття самотності, страху та безсилля? І чи справді свобода має дві форми — хорошу й погану? Еріх Фромм розглядає феномен свободи і відповідає на ці одвічні питання.

У цьому "Гедоністичному маніфесті" філософ ділиться своїми світоглядними, політичними, екзистенційними переконаннями.

Ця книга – крихти одкровень, спостережень, зауваг і мудрих приписів, "кристали днів світящих" чоловіка великого вродженого обдарування і світотворчого вишколу, якого  називали "незнищенним стариком", карпатським Сократом, Вічником і Світованом.

У виданні вміщено знамениті «Вислови» китайського філософа, історика та державного діяча Конфуція (551—479 рр. до н. е.).

Кожний може насолодитися мудрістю суфійских притч. А чи допоможуть вони людині знайти відповіді на запитання, залежить від неї самої.

У книжці виведено цілісну систему активного творчого довгожительства, базовану на унікальному досвіді конкретної людини.

Буддійські притчі просякнуті любов’ю до всього живого. Можливо, тому вони такі привабливі для сучасної людини, що живе в жорстокому й прагматичному світі.

Дзенські притчі, парадоксальні й дотепні, надзвичайно популярні, їх із задоволенням читають люди в усьому світі.

Нова книжка норвезького філософа Ларса Фр. Г. Свендсена присвячена проблемам самотності.

Китайські притчі зберігають мудрість тисячоліть і допомагають осягнути сутність Природи і людини.

Єгипетські й африканські притчі уособлюють багатовікову мудрість народів, що населяють Африку, і дарують читачеві можливість долучитися до їхнього світогляду й культури.

Цей трактат, присвячений становленню самурая, міг би стати наукою тільки для одного японського воїна.

Конфуцій (551–479 рр. до н.е.) — китайський філософ, один із найвидатніших мислителів планети, вчення якого справило глибокий вплив на цивілізацію Китаю та Східної Азії.