Нехудожня література

У романі реконструйовано життя Дори Маар протягом періоду, коли вона була важливою частиною паризького сюрреалістичного мистецького кола. Поль Елюар, Жак Лакан, Жорж Батай та багато інших художників, поетів і філософів, з якими приятелювала жінка, — частина цієї захопливої оповіді, що розкриває близькість і залежність Дори від Пабло Пікассо: чоловіка, котрий у всьому, починаючи від знайдених у смітті дротиків та закінчуючи дружинами й коханками, бачив лише матеріал для творчості.

Факти і вигадка, пристрасть і огида, зобов’язання і свобода — драматичні події розгортаються напередодні зародження психоаналізу. Ця книга — фантазія автора про те, що було б, якби три найвизначніші особистості XIX століття зустрілися та почали надавати своєрідну психотерапевтичну допомогу один одному. Перед читачем постають карколомні перипетії, невипадкові зустрічі, бентежні мандрівки вглиб душі. Тут і доктор Броєр із власними моральними проблемами, і допитливий медик-інтерн Зіґмунд Фройд, і те, про що говорили ці двоє в той час, коли Ніцше плакав...

Звичайний психотерапевт Джуліус Герцфельд дізнається, що в нього виявили меланому і жити йому залишається щонайбільше рік. Кардинально переосмисливши своє минуле, він раптово вирішує дізнатися, як склалося життя тих пацієнтів, яким він не зміг допомогти. Зокрема життя Філіпа Слейта — сексуально одержимого хіміка-соціопата. Під час зустрічі Джуліус розуміє, що Філіпу вдалося вилікуватися самотужки завдяки… філософії Артура Шопенгауера. Тепер лікар та пацієнт у певному сенсі міняються місцями…

Роман Славенки Дракуліч «Фріда, або Про біль» хоч і стосується деяких аспектів життя відомої мексиканської художниці Фріди Кало, та певною мірою зараз спирається на біографічні факти, проте за жодними критеріями не відповідає популярному типу літературної біографії. Мисткиня, яка за своє недовге життя досягла професійного успіху й мала стосунки з багатьма відомими чоловіками, змальована як жінка з непростою долею та болем, що постійно супроводжував її на життєвому шляху.

Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?

«Що мій син має знати про світ» — один із дебютних творів Фредріка Бакмана. Це смішна та зворушлива повість в есеях і нотатках, написана татом до його маленького сина, а можливо — й до самого себе. Це легка й іронічна книжка про батьківство, страхи і помилки, дурнуваті ситуації і життєві переосмислення, а також — про любов. Бо так часто вона стає точкою опори у цьому неідеальному світі.

До антології української християнської віршованої молитви “Молитва небо здіймає вгору” увійшли молитви українських авторів ХІХ — початку ХХІ століть. Видання репрезентує як літературну молитву, так і молитовну поезію, створену в середовищі Церкви. Книга адресована вчителям, учням, викладачам, студентам, священикам, віруючим і всім, хто прагне спілкуватися з духовною поезією або ж цікавиться історією й розвитком жанрів української літератури.

Краса врятувала її від Голокосту, від нацистів та їхньої партії, яка саме набирала сил у гітлерівській Німеччині та Європі, що спонукало її до шлюбу з австрійським торговцем зброєю. Бувши поруч зі своїм чоловіком, вона випадково почула про плани Третього Рейху і зрозуміла всю трагедію, яку несе політика Гітлера. Вона вигадала, як втекти із сімейного замку, і завдяки вихору подій опинилася в Голлівуді. Вона стала Геді Ламар — зіркою кіноекранів. Але ця вродлива жінка приховувала таємницю, більш разючішу, ніж її походження чи шлюб,— вона була винахідницею. І мала ідею, яка могла допомогти Америці боротися з нацистами... «Єдина жінка в кімнаті» — напрочуд сильний роман, заснований на неймовірній правдивій історії ікони стилю, чий новаторський винахід назавжди змінив те, як виглядає комунікація сьогодні.

Китайські притчі зберігають мудрість тисячоліть і допомагають осягнути сутність Природи і людини.

Кожний може насолодитися мудрістю суфійских притч. А чи допоможуть вони людині знайти відповіді на запитання, залежить від неї самої.

Індійські притчі дають змогу доторкнутися до вселенської мудрості й наблизитися до розуміння Істини.

Глибоко особистий і філософський монолог, у формі листа жінки до своєї ненародженої дитини. Авторка, журналістка й майбутня мати, розглядається про вагітність і розвиток діалогу з малюком, розмірковуючи над сенсом життя, відповідальністю, вибором і страхом.

Єгипетські й африканські притчі уособлюють багатовікову мудрість народів, що населяють Африку, і дарують читачеві можливість долучитися до їхнього світогляду й культури.

У цій книжці зібрані яскраві єврейські притчі, філософські й житейські, веселі й сумні.

Християнські притчі — це квінтесенція тисячолітнього досвіду людства. Їхні герої навчають нас мудрості й любові до ближнього.

Дзенські притчі, парадоксальні й дотепні, надзвичайно популярні, їх із задоволенням читають люди в усьому світі.

До книги Григорія Сковороди (1722–1794) «Сад божественних пісень» увійшов однойменний цикл його поезій, збірка байок «Басни Харьковскія» та низка окремих оригінальних творів, зокрема латиномовна поезія, а також переклади митця.

Уся мудрість даосизму зосереджена в притчах. Вони допомагають людині наблизитися до розуміння Природи й самої себе.

Любов має сенс завжди. Смерть має сенс, лише коли вона недаремна. Такими настроями пронизана збірка поезій і фотокнига «Стежки війни, стежки любові». На її сторінках ви знайдете найвідвертіші рефлексії, почуття, спогади, фотофіксації, травми та зцілення, пов’язані з російсько-українською війною.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.

У філософському романі «Так мовив Заратустра» німецького мислителя Фрідріха Ніцше (1844-1900) тема надлюдини є центральною.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше.

Ця збірка містить новели та оповідання Василя Шкляра, написані переважно у 1970-х роках. Цікаві колоритні характери, захопливі події та спостереження за людськими вчинками занурюють нас у самобутній світ раннього Шкляра. До книжки також увійшли неординарні, напрочуд відверті спогади автора про видатних письменників, з якими він був у дружніх взаєминах. Розлоге інтерв’ю зі Шклярем, яке взяв у нього В’ячеслав Кириленко, — це своєрідна автобіографічна повість автора «Чорного Ворона», яка проливає світло на його життя, творчість, у тому числі й на літературний доробок, представлений у цій книжці.

Юрій Іванович Яновський (1902–1954) — український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист, літературний доробок якого представлено творами різних жанрів. До збірки ввійшли оповідання, есеї та сценарій, які в неоромантичній манері висвітлюють події громадянської та Другої світової війн в Україні, а також міжвоєнного й повоєнного періодів.

У мозаїці спогадів доньки й крізь призму родинних стосунків у цьому творі розкривається образ відомого і водночас невідомого Іззі Янґа.

«Записки в узголів’ї» — один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу — філософського ліричного есе, сповіді.

В цьому виданні зібрано краще з прозової спадщини класика грузинської літератури Акакія Церетелі (1840—1915) — біографічна повість «Пережите» та історична «Баші-ачукі», вибрані статті про літературу, театр та інше.

Буддійські притчі просякнуті любов’ю до всього живого. Можливо, тому вони такі привабливі для сучасної людини, що живе в жорстокому й прагматичному світі.

До збірки ввійшли його повість «Отаман Хмара» (яку сам автор уважав не так літературно-художнім, як фактологічно-мемуарним твором), а також спогади та есеї.

«Напередодні» ― збірка поезії, прози й публіцистичних творів Олени Теліги.