Нехудожня література

Біографія культової особистості світового кінематографа, творчість якого наганяє мурахи на ось уже кілька поколінь глядачів. Фільми Гічкока напружені, загадкові і при цьому надзвичайно глибокі. Самого режисера вважають класиком саспенсу, а жанр трилер став його візитною карткою. Та ким насправді була людина, яка створила таку значущу кіноспадщину?

1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує.

Слово «моє» ми засвоюємо ще в дитинстві. А коли виростаємо, ідея власності здається природною, незалежно від того, купуємо ми чашку кави чи будинок. Але кому належить простір за вашим сидінням у літаку — вам чи пасажиру позаду вас? Чому плагіат — це неправильно, а копіювати рецепт чи дизайн сукні — нормально? Кому належить земля під вашим будинком, а кому повітря над ним? Виявляється, із власністю все набагато складніше, ніж нам здавалося.

Війна в бізнесі може бути не менш жорстокою, ніж на полі бою — конкуренти запросто пускають в хід найпідступнішу зброю в боротьбі за прибуток та нових клієнтів. Сильніші компанії при цьому не зупиняються, допоки не знищать дрібних конкурентів, а найменша помилка може стати причиною краху всієї компанії.

У своїй книжці професор Манчестерського університету Ендрю Дойґ глибоко досліджує портрет смерті протягом всієї історії людства, розглядаючи конкретні причини – від інфекційних до генетичних захворювань, від насильства до дієт.

Пандемія змусила нас відмовитися від застарілих систем, процесів і процедур і зробити сміливий стрибок у ще більш цифрове майбутнє. Автор бестселера «Ніколи не їжте наодинці» Кіт Феррацці пропонує нове сміливе бачення того, як виглядатимуть організації майбутнього — цифрові, інклюзивні, стійкі, емпатійні. Які нові практики закріпляться у нашому житті у  постковідній ері? Як лідери змінюють свої організації на краще після COVID? Як це все допоможе їм досягати ще більшого успіху?

10 питань — саме стільки потрібно, щоб переговори пройшли успішно. Всього 10 структурованих і лаконічних речей, про які потрібно домовитися, щоб спрямувати розмову у потрібному для вас напрямку. Перевірений метод Александри Картер може використати кожен. І тепер його будете знати і ви.

Впродовж п’яти років Девід Рубенштейн спілкувався з відомими лідерами та лідерками про їхні життєві шляхи, ухвалення рішень, невдачі та зміни. У своїй книзі «Бути лідером. Мудрість від тих, хто змінив правила гри» автор зібрав найкращі інтерв’ю, а з ними — принципи та керівні філософії сучасних візіонерів, натхненників та інноваторів.

Людський мозок — надзвичайний ґаджет для навчання. Багато пам'яті, гнучкість мислення і здатність до оновлень — він є найкращим джерелом натхнення для останніх розробок у галузі штучного інтелекту. Попри це вчені досі не змогли навчити роботів того, що може людина.

Набридло помилятися й постійно обирати щось не те? Справа у мозку. Саме він змушує діяти нас нераціонально, приводить до помилкових думок та емоційних реакцій. А це врешті спотворює наше сприйняття ситуації і робить його максимально далеким від реальності.

Ґейтс уже понад 10 років займається дослідженням питань зміни клімату, і ця книжка — результат його здобутків. Об’їздивши майже увесь світ та поспілкувавшись з експертами у галузі фізики, хімії, біології, техніки, політології та фінансів, він сформував свій план уникнення глобальної екологічної катастрофи. Кінцева мета цього плану — зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу до нуля. Це неймовірна мета, яка, на думку Ґейтса, є єдиноможливим шляхом до порятунку нашої планети.

Новий час диктує нові умови для керівників та підлеглих.