Фантастика

«Сни в оселі відьми» — оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен — талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало — Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою...

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани.

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується. Політичні організації так само грають на почуттях користувачів мережі. Старший Брат більше не вигадка письменника, а основа сучасного світу.

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

У далекому майбутньому людство втратило здатність до відтворення, тож створює штучних людей, аби врятуватися від вимирання. Головний герой книги — представник найнижчої касти штучних людей — хуман Новак. Він вправний найманець, який не боїться забруднити руки. У небезпечному всесвіті покладається тільки на себе й свій корабель. Молодик мріє про славу і багатство, але не здогадується, через які випробування йому доведеться пройти...

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В шість років вона вперше дізналася про насолоду влади та гіркоту заборон. У дванадцять Регіна пізнала терор і насильство. У шістнадцять — суперництво і брехню. Так, космічний світ Ойкумени дорожить своїми менталами, як рідкісними коштовностями, але силове поле не захистить від холодних вітрів реаль­ності. Танцюй на пагорбах, дитя з флейтою! Дитинство закінчилося, треба йти далі — в юність, сповнену чергових сюр­призів.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

«Сліпота» — це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Художник Стівен Джонс відвідує музей Джорджа Роджерса. Там представлені картини кошмарних сновидінь, далеких планет та опудала якихось міфічних створінь. Але Роджерс запевняє, що все це — справжнє, що він проник в інші світи, де живуть незвідані істоти. А найголовніше — у нього є Ран-Тегот, який потребує жертвоприношення. Він навіть показує Джонсові фотографію цього створіння. Але попри все художник налаштований дуже скептично. І тоді Роджерс пропонує йому провести ніч у музеї, щоб самому в усьому переконатися.

Його захопливий фантастично-пародійний і сатирично-гумористичний роман «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» є одним з перших описів подорожей у часі в художній літературі.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В двадцять один рік вона пізнала війну, любов та зраду. В двадцять п’ять врятувала гусака з глека, химеру від голодної смерті й себе — від вигнання з Храму № 3. В тридцять її наздогнав корабель-привид і навчив ховати пацієнтів. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але й термосилова броня не захистить тебе від крижаних поцілунків реальності. Танцюй на пагорбах, жінко з флейтою! Юність закінчилася, треба йти далі — у зрілість, сповнену чергових сюрпризів.

У новому романі Олександра Красовицького події розвиваються у 2025 році на тлі поступового розпаду російської влади після похорону путіна та звільнення мавзолею від тіла Леніна.

«Темна синя вода» — це цикл романів, присвячений пригодам головного героя в Києві. Химерна доля зібрала трьох чоловіків та одну жінку в Києві ХVIII століття. Кожен із них має свою моторошну таємницю. Один — наш сучасник, інші, схоже, із майбутнього. Над героями роману висить прокляття: всі вони мають загинути. Дотепер їм вдавалося ухилятися від ударів долі, але ХVIIІ століття приховує багато небезпек. Ви зможете уявити, що мандруєте в часі та просторі, бачите світ таким, яким він був задовго до вашого народження, спілкуєтесь із людьми, що померли десятки чи сотні років тому. Чи безпечно втручатися в минуле, якщо це може викликати непередбачувані зміни де-небудь в іншому місці й в інший час? Відповідь шукайте на сторінках книжки.

Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недоб­рими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти... Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня — і читач нер­вово завмирає в очікуванні жахів...

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. У тридцять чотири роки вона лікувала джина від аутизму, мало не втративши зір. У тридцять шість погодилася на зустріч зі своїм страхом заради чужої дитини. У тридцять сім замкнулася в незламній Шкаралупі, залишивши близьким пам’ять та надію. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але іноді втрачає їх, розбившись усією міццю об могутню броню невідомого. Танцюй на вулицях Шадрувана, чаклунко з флейтою! Коли реальності стикаються, народжується сила — і треба йти далі, бо Всесвіт нескінченний.

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується.

Роман розпочинається як мемуари про війну, але дуже скоро виявляється, що автор працює в жанрі міської фантастики.

У замку Сент-Міклош на Закарпатті вирішили влаштувати фестиваль квітів, запросивши гостей з усієї України. І звісно, Ясь Попадинець не міг проминути добру нагоду знову потрапити в замок і скористатися чарівним кріслом-гойдалкою — загадковим порталом переміщення в часі. Цього разу Ясь ­разом з Яною Приймак, Богданом Скачиляхом та Йосипом Бартошем помандрують у 1914 рік, коли відбувалися перші вишколи Українського легіону, побувають у Мукачівському замку, де тоді розташовувалася «кадра» січових стрільців, відчують атмо­сферу початку Великої війни на Закарпатті...

На основі арабського окультизму й езотерики Г. Ф. Лавкрафт вигадав жахливих чудовиськ і демонів, створивши свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу на землі — коли вони правитимуть людьми і зло пануватиме в світі. І твори Лавкрафта — передвістя їх повернення. Найвідоміша повість про найжахливіше лавкрафтівське страхіття — «Поклик Ктулху» (1928). У ній розповідається про величезне морське чудовисько із довжелезними щупальцями — втілення вселенської гидоти, скуте у бездонній чорній прірві підводного міста Р’льєг у Тихому океані. Та колись воно прокинеться і вийде на поверхню...

В Чикаго далекого майбутнього все не так, як сьогодні. Шістнадцятирічна Беатрис стоїть перед вибором: вона має приєднатися до однієї з п'ятьох наперед визначених фракцій, що й вирішить її долю до кінця життя. Але рішення виявляється не таким простим, адже Беатрис не така, як усі, й у наперед визначені рамки вона не пасує. Та й світ, у якому вона живе, схоже, не такий уже й ідеальний.

Усі вважають астронавта Марка Вотні мертвим, адже вся команда бачила, як його проштрикнула антена, яку зірвало піщаною бурею на шостий день після висадки «Ареса-3» на Марс. Потрапивши в бурю, команда «Ареса-3» змушена евакуюватися, покинувши тіло Марка. От тільки ніхто не міг і припустити, що Марк виживе й тепер опиниться на Марсі в пастці, сам-один, без зв’язку з Землею, без достатнього запасу харчів і води, щоб протриматися до прибуття наступної місії — «Ареса-4». Хто врятує Марка Вотні? Чи йому доведеться покладатися тільки на власну винахідливість?

«Путівник по Галактиці для космотуристів» – фантастично-унікальна книжка про пригоди вельми веселої компанії оригінальних персонажів, серед яких є двоє аборигенів з планети Земля. Своїми карколомними пригодами та дотепними діалогами вони не дадуть вам розслабитись ані на сторінку.

Це війна двох світів, двох цивілізацій. Після першої хвилі чужопланетного вторгнення Земля поринула в морок. Друга хвиля — всесвітній потоп. Третя хвиля — жахлива пошесть, яку не пережило дев’яносто сім відсотків людства. А після четвертої хвилі працює єдине правило: не довіряй нікому. Шістнадцятирічна Кассі Салліван, сама-одна в пустельному ворожому світі, змушена тікати від істот, які зовні дуже схожі на людей, але мета яких — винищити останніх людей до ноги, щоб розчистити простір для себе. Як же Кассі вижити і як розшукати меншого братика — єдиного вцілілого з колись щасливої родини, якщо не можеш довіряти навіть людині, котра тебе врятувала,— загадковому хлопцю на ім’я Еван Вокер?

Світ приречений. Відома точна дата апокаліпсиса. Науковці, аби врятувати всіх, на віддаленому острові створюють Машину, яка запускає часову петлю. Тепер людство змушене знову й знову проживати один і той самий спекотний літній тиждень. Світ охоплює хаос, адже можна безкарно робити будь-що, навіть грабувати чи вбивати, а з наступного понеділка цикл розпочнеться знову, залишиться тільки памʼять.

Вірус, що вирвався з військових лабораторій, знищив усіх дорослих. Планета населена підлітками й дітьми, які ведуть криваву боротьбу за виживання. Тут усі вміють вбивати, але ніхто не вміє любити, і світ ніколи не стане таким, як був ра­ніше, якщо двоє вигнанців зазнають поразки.

«Це відчуття мети — саме те, що Марс утратив, коли відчинилися брами. Це жодним чином не вторгнення. Це повернення справжнього марсіянського духу. Нарешті він зайняв своє праведне місце, і я щасливий — чорт, я в захваті, — що дожив до того, щоб побачити це».

Коли через майже п’ять років Джон Сміт вийшов з коми, він, певно, пожалкував про це. За цей час тіло стало майже чужим, його дівчина обрала іншого, а рідна мати втратила зв’язок з реальністю. А ще треба вчитися жити з аномальною здібністю — бачити чуже майбутнє, лише торкнувшись людини. Тож повернутися до нормального життя не вийде. Особливо після того, як на передвиборчому мітингу Ґреґа Стіллсона Джонні тисне кандидатові руку. Миттєве передбачення вражає: Стіллсон виграє президентську гонку, очолить країну, а потім розв’яже ядерну війну та спричинить глобальну катастрофу. Проте змінити хід історії ще можливо. І в цьому заплутаному лабіринті Джонні бачить лише один вихід: вбити Ґреґа Стіллсона.

Джек Салліван — підліток у постапокаліптичному світі. Відтепер його орієнтири в житті змінилися: треба вижити. Прикінчити купу зомбі, монстрів та найголовнішого ворога — Бларга.