Фантастика

Колись на континенті Панга роботи працювали на заводах, допомагаючи людям. Минули століття відтоді, як вони здобули самосвідомість і пішли в дику природу, щоб не взаємодіяти з людьми. Роботи перетворилися на міф і міську легенду.

«Нічия Земля» — перша книга одноіменної тетралогії Яна Валєтова. Головний герой намагається вижити в новій реальності й врятувати тих, кого ще можливо.

«Тисячолітній Миколай» — науково-фантастичний роман про чоловіка, який прожив більше десяти століть. Був дружинником князя Володимира, їздив до Візантії, звідки привіз на Русь нову віру. З посольством Богдана Хмельницького Миколай Несміяновський їздив до Москви. Пережив Голодомор 1932–1933 рр., лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став ученим-агрономом.

«Сни в оселі відьми» — оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен — талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало — Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою...

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани.

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується. Політичні організації так само грають на почуттях користувачів мережі. Старший Брат більше не вигадка письменника, а основа сучасного світу.

В антиутопії «Перли і свині» (2009) події відбуваються в паралельній реальності на початку ядерної війни. Щоб урятуватися від неминучої загибелі, кілька спритників, серед яких і проповідник Абрахам Лі, знаходять портал крізь простір і час і потрапляють до цивілізації динозаврів. Там вони з успіхом провадять свої звичні шахрайські оборудки, поступово захоплюють владу і розбещують місцеву еліту. Динозаври не в змозі протистояти моральному занепаду, занесеному з майбутнього.

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

У далекому майбутньому людство втратило здатність до відтворення, тож створює штучних людей, аби врятуватися від вимирання. Головний герой книги — представник найнижчої касти штучних людей — хуман Новак. Він вправний найманець, який не боїться забруднити руки. У небезпечному всесвіті покладається тільки на себе й свій корабель. Молодик мріє про славу і багатство, але не здогадується, через які випробування йому доведеться пройти...

Коли через майже п’ять років Джон Сміт вийшов з коми, він, певно, пожалкував про це. За цей час тіло стало майже чужим, його дівчина обрала іншого, а рідна мати втратила зв’язок з реальністю. А ще треба вчитися жити з аномальною здібністю — бачити чуже майбутнє, лише торкнувшись людини. Тож повернутися до нормального життя не вийде. Особливо після того, як на передвиборчому мітингу Ґреґа Стіллсона Джонні тисне кандидатові руку. Миттєве передбачення вражає: Стіллсон виграє президентську гонку, очолить країну, а потім розв’яже ядерну війну та спричинить глобальну катастрофу. Проте змінити хід історії ще можливо. І в цьому заплутаному лабіринті Джонні бачить лише один вихід: вбити Ґреґа Стіллсона.

«Птах і Фікус. Смертельна відпустка» — це повість у стилі «мілітарі панк». Двоє військових ЗСУ — штурмовик Фікус і опе­ратор БПЛА Птах — опиняються в незнайомому місці, яке схоже на санаторій, буддійський монастир і секретну лабораторію водночас. Довіряючи тільки один одному, Птах і Фікус намагаються не втратити себе і зрозуміти мету перебування тут. Їхня задача — знайти вихід і повернутися додому.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В шість років вона вперше дізналася про насолоду влади та гіркоту заборон. У дванадцять Регіна пізнала терор і насильство. У шістнадцять — суперництво і брехню. Так, космічний світ Ойкумени дорожить своїми менталами, як рідкісними коштовностями, але силове поле не захистить від холодних вітрів реаль­ності. Танцюй на пагорбах, дитя з флейтою! Дитинство закінчилося, треба йти далі — в юність, сповнену чергових сюр­призів.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років.

Дія другої частини роману Олександра Красовицького «Післязавтра» відбувається у недалекому майбутньому після похорону російського президента путіна.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

Щоб зупинити лавину знищення — російську війну проти України та загрозу Третьої світової, — потрібно змінити минуле. Для цього троє учасників місії вирушають до Харкова 1933 року. Їхня мета — врятувати політичного чи культурного діяча, здатного змінити хід історії. Однак хто це? Чи вдасться їм знайти відповідь і встигнути, коли за ними вже стежить пильне око режиму?

«Сліпота» — це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело.

«Ойкумена» Г. Л. Олді — масштабне полотно, до якого автори готувалися багато років, космічна симфонія, де долі людей представлені у вселенському масштабі.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937) — автор творів у жанрах містики, фентезі та наукової фантастики, за життя не опублікував жодної книжки. А після смерті його твори стали культовими. Г. Ф. Лавкрафт створив свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу, щоб панувати у світі. Найвідоміша повість автора «Поклик Ктулху» (1928) — про величезне морське чудовисько, скуте у бездонній прірві у Тихому океані. Колись воно прокинеться і вийде на поверхню... Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931) потрапив у маленьке містечко, оточене болотами й овіяне недобрими чутками. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти... У фантастичній повісті «На стрімчаках божевілля» (1936) оповідач, геолог Даєр, бере участь у полярній експедиції. Хтось ховається під товщею льодовиків Антарктики, але не має пробудитися. Бо тоді настане кінець усталеної світобудови...

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Художник Стівен Джонс відвідує музей Джорджа Роджерса. Там представлені картини кошмарних сновидінь, далеких планет та опудала якихось міфічних створінь. Але Роджерс запевняє, що все це — справжнє, що він проник в інші світи, де живуть незвідані істоти. А найголовніше — у нього є Ран-Тегот, який потребує жертвоприношення. Він навіть показує Джонсові фотографію цього створіння. Але попри все художник налаштований дуже скептично. І тоді Роджерс пропонує йому провести ніч у музеї, щоб самому в усьому переконатися.

Його захопливий фантастично-пародійний і сатирично-гумористичний роман «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» є одним з перших описів подорожей у часі в художній літературі.

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. В двадцять один рік вона пізнала війну, любов та зраду. В двадцять п’ять врятувала гусака з глека, химеру від голодної смерті й себе — від вигнання з Храму № 3. В тридцять її наздогнав корабель-привид і навчив ховати пацієнтів. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але й термосилова броня не захистить тебе від крижаних поцілунків реальності. Танцюй на пагорбах, жінко з флейтою! Юність закінчилася, треба йти далі — у зрілість, сповнену чергових сюрпризів.

У новому романі Олександра Красовицького події розвиваються у 2025 році на тлі поступового розпаду російської влади після похорону путіна та звільнення мавзолею від тіла Леніна.

«Темна синя вода» — це цикл романів, присвячений пригодам головного героя в Києві. Химерна доля зібрала трьох чоловіків та одну жінку в Києві ХVIII століття. Кожен із них має свою моторошну таємницю. Один — наш сучасник, інші, схоже, із майбутнього. Над героями роману висить прокляття: всі вони мають загинути. Дотепер їм вдавалося ухилятися від ударів долі, але ХVIIІ століття приховує багато небезпек. Ви зможете уявити, що мандруєте в часі та просторі, бачите світ таким, яким він був задовго до вашого народження, спілкуєтесь із людьми, що померли десятки чи сотні років тому. Чи безпечно втручатися в минуле, якщо це може викликати непередбачувані зміни де-небудь в іншому місці й в інший час? Відповідь шукайте на сторінках книжки.

У цій невеличкій кав’ярні вже понад століття подають найсмачнішу каву. Тут можна посидіти за філіжанкою цього гірко-солодкого напою, відволіктися від буденних проблем і... вирушити в подорож у часі. Щоб зустрітися з коханим, з яким вас колись розлучили кілометри. Чи отримати лист від чоловіка, який забув про вас через хворобу. Знову хоча б на мить побачитися із сестрою, яка загинула в автокатастрофі. У кожного свої причини побувати в минулому. Проте є умова: встигнути повернутися в майбутнє, доки кава не охолоне...

Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недоб­рими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти... Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня — і читач нер­вово завмирає в очікуванні жахів...

Регіна ван Фрассен — подарунок долі! — народилася телепаткою. У тридцять чотири роки вона лікувала джина від аутизму, мало не втративши зір. У тридцять шість погодилася на зустріч зі своїм страхом заради чужої дитини. У тридцять сім замкнулася в незламній Шкаралупі, залишивши близьким пам’ять та надію. Так, космічний світ Ойкумени цінує своїх менталів, як рідкісний скарб, але іноді втрачає їх, розбившись усією міццю об могутню броню невідомого. Танцюй на вулицях Шадрувана, чаклунко з флейтою! Коли реальності стикаються, народжується сила — і треба йти далі, бо Всесвіт нескінченний.

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується.

Роман розпочинається як мемуари про війну, але дуже скоро виявляється, що автор працює в жанрі міської фантастики.

Містечко, у якому виріс Бен Міерз, завжди було звичайним. Нічого особливого, нікого особливого, хіба що назва трохи дивна: Єрусалимове, або, як вимовляють місцеві люди, Салимове Лігво. І ось Бен, тепер уже відомий письменник, повернувся сюди знову, бо хотів закрити гештальт минулого — свій дитячий страх. Те, що він малим побачив у старому зруйнованому будинку, який називали Домом Марстена, ледь не довело його до божевілля. Та Салимове Лігво не квапиться стирати старі спогади Бена. Навпаки: над Домом Марстена скупчуються моторошні хмари. У містечку один за одним зникають люди. Та найстрашніше розпочнеться тоді, коли зниклі знову повертатимуться…

У замку Сент-Міклош на Закарпатті вирішили влаштувати фестиваль квітів, запросивши гостей з усієї України. І звісно, Ясь Попадинець не міг проминути добру нагоду знову потрапити в замок і скористатися чарівним кріслом-гойдалкою — загадковим порталом переміщення в часі. Цього разу Ясь ­разом з Яною Приймак, Богданом Скачиляхом та Йосипом Бартошем помандрують у 1914 рік, коли відбувалися перші вишколи Українського легіону, побувають у Мукачівському замку, де тоді розташовувалася «кадра» січових стрільців, відчують атмо­сферу початку Великої війни на Закарпатті...