Нехудожня література

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.

У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним монархам — в хутро й оксамит. 

У цій книзі зібрано й докладно проілюстровано численні відомості про звитяжні битви, бої, сутички, диверсійні операції, вияви сили волі та незламності українців. На її сторінках день за днем викладено історію військової звитяги впродовж різних періодів тривалого поступу нашого народу.

Цей том містить понад 130 листів І. Багряного і деяких адресантів до нього.

Автор книги, доктор історичних наук Роман Офіцинський, спираючись на документальні джерела, відкриває читачеві образ Романа Шухевича як державного стратега, революційного політика і повстанського полководця. Пам’ять про героя — дійовий мобілізаційний чинник у сучасній визвольній війні України проти віроломної загарбниці Росії, віджилої імперії, що нині в агонії коїть злочини проти людяності.

Протягом життя у Франца Кафки (1883—1924) склалося неве_лике, але постійне коло друзів. У 20 років Кафка познайомився з Максом Бродом. Багаторічна дружба та підтримка Макса мали для нього велике значення. Вразливий, тривожний, депресивний Франц потребував стійкого, товариського, життєрадісного Макса. А той захоплювався глибиною та оригінальністю натури Кафки, називав його «одночасно мудрецем та дитиною». Йому Кафка довіряв свої сімейні та душевні драми, йому написав безліч листів.

«Московський» період свого життя Роман Цимбалюк детально описав в автобіографічному романі «Вірус Красної площі» у співавторстві з дружиною Анною Новакович.  Як кореспондент УНІАН він почав працювати там з  2008 року, одразу після  російсько-грузинської війни. З 2017 року до січня 2022 року був останнім українським кореспондентом, акредитованим при МЗС Росії на постійній основі.

Ігор Гринів у книжці «Мистецтво стратегії» розкриває секрети успішних і помилкових стратегій, починаючи від давніх воєнних стратегій Римської імперії та дипломатичних ігор Візантійської імперії до Наполеонівських кампаній та світових війн XX століття.

Том «Епоха Відродження. Література і театр. Образотворче мистецтво. Музика» охоплює період так званого Чинквеченто, тобто висвітлює події, що відбувалися в різних царинах європейської цивілізації протягом XVІ століття.

Петро Михайлович Кралюк — український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія». Автор численних праць з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу також належить низка романів і повістей, де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України.

Упродовж життя (1883—1924) видатний австрійський письменник Франц Кафка мав тісне, але постійне коло друзів. Зібрання вміщує листи митця до Оскара Баума, Курта Вольфа, Фелікса Вельча, Гедвіґи Вайлер, Оскара Поллака, Роберта Клопштока. З-поміж поодиноких листів більшість адресована батькам письменника та адміністративному комітету «Страхування працівників від нещасних випадків» королівства Богемія у Празі. Варто виокремити й серію листів Юлії Кафки до Феліції Бауер, нареченої митця, з якою він був двічі заручений, проте подружжям вони так і не стали, а також до її матері — Анни Бауер. До видання ввійшли листи Франца Кафки та його найближчого оточення, які допоможуть читачеві краще зрозуміти непросту вдачу письменника та осягнути його життєвий і творчий шлях.

Юрій Іванович Яновський (1902–1954) — український прозаїк, поет, драматург, журналіст, редактор і сценарист, літературний доробок якого представлено творами різних жанрів. До збірки ввійшли оповідання, есеї та сценарій, які в неоромантичній манері висвітлюють події громадянської та Другої світової війн в Україні, а також міжвоєнного й повоєнного періодів.

У цій книжці ви дізнаєтеся про еволюцію економічних поглядів і найсучасніші підходи XXI століття, розглянете питання економічної успішності на різних рівнях — країни, підприємства та людини.

«Оповідки київські» Олексія Мустафіна — це спроба ще раз поглянути на минуле нашої країни... з київських пагорбів. Адже усі події вітчизняної історії немов у дзеркалі відбиваються у долі нашої столиці — «стольного граду» Русі, духовного центру Гетьманщини, серця модерної України, яке імперія марно сподівалася зробити «своїм»...

Його нова книжка «Чарльз ІІІ» — це ґрунтовний і водночас живий портрет нового британського монарха в період його сходження на престол і перших років правління. Спираючись на інсайдерські джерела та багаторічні спостереження, автор простежує шлях Чарльза від принца Вельського — з його суперечливою репутацією та прагненням реформ — до короля, який має знайти баланс між традицією та сучасністю. У центрі уваги — не лише публічні рішення, а й особистість монарха: його переконання, внутрішні сумніви, ставлення до влади та ролі в історії. Це розповідь про трансформацію — людини й інституції. Вона розкриває закулісся британської монархії, показує складність перехідного періоду після правління Єлизавети II та ставить ключове запитання: яким буде правління Чарльза III і чи здатен він змінити уявлення про сучасного монарха?

Японський письменник, просвітник і дипломат Нітобе Інадзо (1862—1933) написав свій знаменитий трактат «Бусідо. Душа Японії» (1899) англійською мовою. Книга одразу стала бестселером. У ній автор виклав основні принципи традиційної японської моралі та етики. Крім Бусідо (кодексу честі самурая), він розглянув також інші вчення — конфуціанство, буддизм, синтоїзм — і моральні принципи, що передавалися протягом століть японськими самураями та мудрецями. У творі Нітобе порівняв самурайський етос із духом середньовічного лицарства й моральним ідеалом Стародавньої Греції.

Другий том «Історія цивілізації. Україна» присвячено періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. — 1256). Зміст видання розроблено з метою висвітлення найважливіших аспектів історико-культурного процесу, що відбувався на землях сучасної України у цей час. 

«Історія русів» в ієрархії текстів культури українського народу стоїть поруч із «Повістю минулих літ» і «Словом про похід Ігорів». Ця книжка невідомого автора розповідає про історичний розвиток України від давнини до другої половини ХVІІІ сторіччя. Тривалий час її вважали крамольною, оскільки незаперечно стверджувався самобутній шлях розвитку й утвердження українців як окремого народу зі своїми традиціями, історією, мовою. «Історія русів» була опублікована російською в 1846 році в Москві, українською її видали вперше в 1956 році у Нью-Йорку. Лише в 1991-му в Києві книжка побачила світ в українському перекладі Івана Драча. Він прагнув наблизити текст до сучасного читача, прибравши надмір діалектизмів і деякі неточності. У передмові перекладач зазначає: «Ця книжка для того, щоб ми стрепенулись. Вона приходить до українців завжди у вирішальні часи. Зайве твердити, що зараз саме така пора».

«Сповідь» — автобіографічний твір, у якому Авґустин у формі молитви розповідає про своє життя, що відрізнялося занепокоєнням, постійним пошуком і багатьма помилками, про свій досвід грішника, котрий відкрив шлях до Бога, саме у Ньому віднайшов усе, чого шукав.

Авторка побувала в таборі для російських військовополонених, щоб поспілкуватися з ними, зрозуміти причини, мотивацію воювати на чужій землі. Разом з фахівцями вивчала психологічні портрети окремих персонажів, розпитувала їх про життя до полону. Попри їхню постійну брехню і штамповані відповіді авторці вдалося дійти певних висновків про те, що вони —продукт багаторічної планомірної та методичної підготовки росії до поглинання України.  «Промивання мізків», створення викривленої картини світу, залякування створило підхожий ґрунт для вирощування ненависті до всього українського, страху перед Заходом і бажання перекласти свої проблеми на «старшого брата».

В основі сюжету твору «Югуртинська війна» — збройний конфлікт між Римом і нумідійським царем Югуртою, що тривав зі 112 до 105 р. і безпосередньо вплинув на занепад Римської республіки та перетворення її в імперію. Cпровокована жадібністю й амбіціями Югурти війна висвітлила корупцію, слабкість і роздробленість Риму.

Автор книги на основі реальних подій, свідчень і документів розкриває основні віхи життя Андрія Мельника передусім як голови Проводу українських націоналістів і Організації українських націоналістів. Автор не оминає складних сторінок біографії А. Мельника, намагається відтворити драматичну атмосферу тих часів, коли народжувалася і вмирала надія на свободу для нації. Вперше публікуються маловідомі документи, які проливають світло на діяльність ОУН і Андрія Мельника в післявоєнний період.

Чотиритомне зібрання містить майже 600 поетичних творів 140 відомих японських поетес і поетів IV-XX ст. Вони ілюстровані гравюрами жанру укійо-е, створеними японськими художниками переважно за доби Едо (1603-1868) і пізніше. Таке поєднання шедеврів японської класичної поезії з кращими зразками національного виду живопису, яким є жанр укійо-е (дослівно: «картини тлінного світу»), має в культурі Японії давнє коріння. Однак в українській культурній традиції трапляється зрідка, що робить це зібрання унікальним явищем сучасного вітчизняного книговидання.