Фантастика

Всесвіт тридцять другого століття великий, густонаселений і складний.

Гамбург, наші дні. Науковця Александера Бунге знаходять мертвим у власному кабінеті. Він був одним з учасників експериментів з виявлення гравітаційної аномалії в кристалах. Агент спецслужби Маркус Бруннер починає розслідування.

Чарльз Вард — головний герой роману «Справа Чарльза Декстера Варда» — молодий чоловік, який захоплюється історією та архітектурою Провіденса. Він починає вивчати життя чаклуна Джозефа Карвена. Під час дослідження з Вардом відбуваються дивні речі. Розслідуванням цього випадку займається Віллет, лікар сім'ї Вардів, від імені якого ведеться частина розповіді.

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла. Головний герой роману Вінстон Сміт  — цензор у Міністерстві правди. За ним та всіма співробітниками стежить Старший Брат, який все бачить, кожен шпигує за іншим, навіть вдома за громадянами підглядають через спеціальні екрани. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується.

США, Скелясті гори. Місцеві жителі стурбовані тим, що відбувається з «Орлиним гніздом» – 600-метрової горою неподалік від села.

Нездоланна прірва у тисячі літ розділяє світ технології і світ казки. В одному літають зі швидкістю світла космічні кораблі, в іншому прекрасна жінка шукає і втрачає чарівний нашийник, який зрештою потрапляє до рук дивного прибульця і супроводжує його у мандрах і пригодах. А обидва світи поєднуються в один — світ Роканнона, з якого почався один з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття, вершинне творіння Урсули Ле Ґвін.
Увазі читача пропонується перший український переклад цього твору. Він прийшов до нас із запізненням, а все ж сподіваємося, що його помітять і полюблять.

В історії, які спочатку можуть здатися реальними, вплітаються нереальні елементи, що й становить суть фантастичної оповідки.

 «Повернення з зірок» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.

Чи можна змінити минуле? Так, якщо знати дорогу.

«1984»  —  антиутопія  Джорджа Орвелла, написана  1948  року і опублікована 1949-го, актуальна, як ніколи. Сьогодні, в епоху інтернету, соціальні медіа стежать за кожним нашим жестом, покупкою, дією та коментарем онлайн. Вони постійно присутні у нашому житті і передбачають наше кожне бажання, вибір ретельно відстежується. Політичні організації так само грають на почуттях користувачів мережі. Старший Брат більше не вигадка письменника, а основа сучасного світу.

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє.

Продовжуючи мандрівку планетами Ліги, розпочату у «Світі Роканнона», ми разом з прибульцями із Землі опиняємося у глибинах космосу. Не чекайте описів технічних чудес — їх забороняє закон культурного ембарго. Зате буде справжнє кохання, справжня дружба і справжня спільнота людей різних рас, які разом протистоять найтяжчим випробуванням — навалі загарбників і грізній зимі, що триває чверть людського життя.
«Планета вигнання» — друга книга одного з найзначиміших циклів фантастики ХХ століття знаменитої письменниці Урсули Ле Ґвін. Це перший український переклад твору.

Вірус, що вирвався з військових лабораторій, знищив усіх дорослих. Планета населена підлітками й дітьми, які ведуть криваву боротьбу за виживання. Тут усі вміють вбивати, але ніхто не вміє любити, і світ ніколи не стане таким, як був ра­ніше, якщо двоє вигнанців зазнають поразки.

Це твори часів повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. Реальність воєнних буднів сплітається з містикою та фантастикою, трагедії людей — з надією, а жорстокі та екстремальні випробування — з людяністю й співчуттям. Герої оповідань Олді — здебільшого такі ж звичайні люди, як ми з вами. Старі та молоді, цивільні та військові, живі та мертві — українці, яким випала доля жити у наші суворі часи. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен так чи інакше знаходить у собі сили протистояти агресії, злу та відчаю, що обрушилися на нашу країну.

«Із зоряних щоденників Ійона Тихого» — один із беззаперечних шедеврів С. Лема, визнаного майстра наукової фантастики.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Оповідач цієї історії, заблукавши в сільській місцині, натрапляє на занедбаний будинок, єдиним мешканцем якого є якийсь стариган. На прохання незнайомця дозволити йому переночувати хазяїн не зразу, але погоджується і розповідає йому історію цього місця. Його син Денис поїхав до Сорбонни, де познайомився з художником Френком Маршем. Разом вони зацікавилися магічним культом. Закохавшись у главу культу Марселіну, красуню з розкішним волоссям, Денис одружився з нею і привіз сюди, до батька. Але на біду Френк пише портрет Марселіни...

Головний герой роману «Металевий монстр» (1920) — знайомий читачеві з «Місячної заплави» доктор Ґудвін, дослідник і науковець. Цього разу дія відбувається в Центральній Азії поблизу Тибету. Ґудвін відкриває вціліле перське місто, натрапляє на жрицю-напівлюдину та давню цивілізацію, що складається з живих металевих геометричних фігур — розумних кубів, куль і тетраедрів, здатних з’єднуватися й утворювати різноманітні форми, а також володіти променями смерті та іншою руйнівною зброєю.

Рівно тридцять років тому читач вперше дізнався про останню велику пригоду знаменитого зоряного мандрівника Ійона Тихого.

«Фіаско» — чи не найпохмуріший твір видатного польського фантаста С. Лема.

«Діти Капища» — друга частина гостросюжетної тетралогії «Нічия Земля» Яна Валєтова.

У пошуках себе і абсолюту модель, яка об’їздила безліч країн, намагається врятуватись від внутрішньої порожнечі й перетнути межі реальності.

Марина Гримич у своєму новому романі «Вугледар – 2099» зазирає в наше майбутнє.

Його захопливий фантастично-пародійний і сатирично-гумористичний роман «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» є одним з перших описів подорожей у часі в художній літературі.

Адам Перший, лідер Божих Садівників, провістив Безводний Потоп, Божу кару, що має знищити людство. Разом зі своїми прибічниками він з останніх сил намагається врятувати цей приречений світ. Тут панує Корпорація, облаштовують свої ниці оборудки безпринципні КорпБеКошники та корумпована влада, розквітає буйним цвітом генна інженерія, а природа й навіть сама людина стає конструктором, у якому заввиграшки можна змінити будь-яку деталь. Цей світ надто самовпевнений...

Світлана Ігорівна – звичайна вчителька літератури у забутому Богом селі Загоряни. Троє дітей, чоловік-невдаха, неозорі городи, школа… Здається, усе надто банально і просто.

У романі «Мешканці міражу» (1932) Лейф Ленґдон разом зі своїм другом Джимом опиняються в центрі загадкових подій. Усе розпочинається три роки тому, коли головний герой вирушає до Монголії з етнографічно-археологічною експедицією. Там він знайомиться з давнім народом уйгурів, які вважають себе нащадками великої раси. Плем’я визнає Лейфа за Дваяну – героя з далекого минулого, що відродився. Ленґдон схожий на нього, а також має незвичайну здатність до вивчення різних мов. Лейф бере участь у зловісному ритуалі, щоб закликати Калк’ру. Але той, кому відповіло божество, і сам рано чи пізно має прийти на його поклик. Після цього пригоди Лейфа та Джима тільки розпочинаються.

Кажуть, у маленькому кафе «Funiculi Funicula» можна переміститися в часі, якщо забажати... І саме це бажання приводить до нього чотирьох різних людей. Закоханий чоловік із фатальним діагнозом вирішує помандрувати в майбутнє, щоб побачити, яким стане життя коханої без нього... чи все ж таки з ним? Старий детектив шукає змогу повернутися в минуле — для нього це єдиний шанс зробити щасливою свою дружину. А син, що не зміг попрощатися з матір’ю на її похороні, ладен віддати будь-що, аби потрапити в той день, коли вона була ще живою. Так само як і друг загиблого чоловіка, чию доньку він виховував як свою. І тепер у день весілля дівчини він прагне повернути час та подарувати їй можливість побачитися з батьком. Та мандрівки в часі можуть зруйнувати життя. Про це мовчки нагадує жінка, яка незмінно присутня в кафе, — колись вона не зуміла повернутися назад...

Написані й опубліковані у 1964 році, «Казки роботів» видатного польського фантаста Станіслава Лема вже давно стали класикою НФ.