Фантастика

Одна невдача тягла за собою іншу, невпевненість росла — і ось успішна дизайнерка перебивається випадковими заробітками і боїться співбесід.

Тоталітарне майбутнє. У щорічному змаганні для хлопців під назвою «Довга Хода» переможець лише один і він отримає все. На решту учасників чекає смерть.

Ніч на Гелловін. Джен дивиться у вікно, очікуючи на повернення сина. Нарешті вона бачить Тодда і... те, як він убиває людину! Його заарештовують.

«Едем» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.

Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «Astounding Stories». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеній світобудові...

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 1920—1930-х рр. За життя він не опублікував жодної книжки, проте після своєї смерті зажив великої слави серед широкого читацького загалу. Оповідач цієї історії, заблукавши в сільській місцині, натрапляє на занедбаний будинок, єдиним мешканцем якого є якийсь стариган. На прохання незнайомця дозволити йому переночувати хазяїн не зразу, але погоджується і розповідає йому історію цього місця. Його син Денис поїхав до Сорбонни, де познайомився з художником Френком Маршем. Разом вони зацікавилися магічним культом. Закохавшись у главу культу Марселіну, красуню з розкішним волоссям, Денис одружився з нею і привіз сюди, до батька. Але на біду Френк пише портрет Марселіни...

Чарльз Вард — головний герой роману «Справа Чарльза Декстера Варда» — молодий чоловік, який захоплюється історією та архітектурою Провіденса. Він починає вивчати життя чаклуна Джозефа Карвена. Під час дослідження з Вардом відбуваються дивні речі. Розслідуванням цього випадку займається Віллет, лікар сім'ї Вардів, від імені якого ведеться частина розповіді.

Була зима, сніжинки падали на землю, з дахів звисали бурульки - загалом, звичайний зимовий день.

Всесвіт, звісно, нескінченний, але кількість планет, придатних для життя людини, на диво мала, і так уже вийшло, що космос аж кишить іншими розумними расами, які також претендують на ті світи. Лише лічені раси розділяють концепцію сумісного співіснування, і до їх числа людство не належить. Ми за них б’ємося, і планети, придатні для заселення, переходять із рук в руки, поки хтось не вчепиться так, що не відірвати. Впродовж двох сторіч людство спромоглося закріпитися таким чином на кількох десятках світів, але куди частіше нам давали по голові. Ані перший, ні другий результат друзів нам не додав.

Творчість письменника традиційно відносять до наукової фантастики.

Ґолан Тревіз — депутат Ради Термінуса, пілот «Далекої зірки» та людина, яка ухвалила найважливіше в історії людства рішення, твердо переконаний: він знайде Землю. Ту саму легендарну прабатьківщину, згадки про яку було знищено в усіх відомих світах. Мусить знайти, адже Галактика опинилася на доленосному роздоріжжі. Яким шляхом їй іти? Створити Другу Галактичну Імперію за Планом Селдона чи злитися в єдиний надорганізм — Гею і назавжди відмовитися від індивідуальності? Земля розвіє всі сумніви. Тож Тревіз разом з істориком Пелоратом і геянкою Блісс вирушають на небезпечні, безнадійні, неймовірні пошуки першосвіту — забутої колиски всього життя...

«Сни в оселі відьми» — оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен — талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало — Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою...

Чи можна змінити минуле? Так, якщо знати дорогу.

Всесвіт — місце битв людства за виживання. Три раси, з якими люди зіткнулися раніше, об’єдналися, аби зупинити поширення землян у космосі. Їхня опора та надія — вчений-перебіжчик Чарльз Бутен, який володіє військовими секретами Колоніальних сил. Щоби протидіяти зрадникові, необхідно дізнатися про мотиви його вчинків. Джаред Дірак — єдина людина, яка здатна знайти відповіді. Бо він — гібрид, створений на основі ДНК Бутена. І йому доведеться пройти довгий шлях, щоби зустрітися з «батьком».

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє.

Головна ідея творів Бредбері – гуманістична тема боротьби Добра зі Злом, Світла з Мороком, Знання із Варварством.

Вірус, що вирвався з військових лабораторій, знищив усіх дорослих. Планета населена підлітками й дітьми, які ведуть криваву боротьбу за виживання. Тут усі вміють вбивати, але ніхто не вміє любити, і світ ніколи не стане таким, як був ра­ніше, якщо двоє вигнанців зазнають поразки.

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства.

Головний герой роману «Металевий монстр» (1920) — знайомий читачеві з «Місячної заплави» доктор Ґудвін, дослідник і науковець. Цього разу дія відбувається в Центральній Азії поблизу Тибету. Ґудвін відкриває вціліле перське місто, натрапляє на жрицю-напівлюдину та давню цивілізацію, що складається з живих металевих геометричних фігур — розумних кубів, куль і тетраедрів, здатних з’єднуватися й утворювати різноманітні форми, а також володіти променями смерті та іншою руйнівною зброєю.

Космічний корабель зазнає аварії, і пілот опиняється на планетоїді, який у давнину був ареною нещадної війни, що знищила цілу цивілізацію, збереглися тільки безтілесні розуми ватажків ворогуючих сторін.

Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.

Марина Гримич у своєму новому романі «Вугледар – 2099» зазирає в наше майбутнє.

Рей Бре́дбері – один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв.

Адам Перший, лідер Божих Садівників, провістив Безводний Потоп, Божу кару, що має знищити людство. Разом зі своїми прибічниками він з останніх сил намагається врятувати цей приречений світ. Тут панує Корпорація, облаштовують свої ниці оборудки безпринципні КорпБеКошники та корумпована влада, розквітає буйним цвітом генна інженерія, а природа й навіть сама людина стає конструктором, у якому заввиграшки можна змінити будь-яку деталь. Цей світ надто самовпевнений...